Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №489/9661/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/9661/25 провадження №2/489/643/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі – ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У листопаді 2025 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість задоговром № 75347643 від 09.08.2021 у розмірі 45910,37 грн., а також 2422,40 грн. судового збору і 16000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 09.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір №75347643, відповідно до умов якого відповідач отримала позику в сумі 13550,00 грн. зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,99 % в день.

22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75347643.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75347643.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №75347643.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого заборгованості на день формування позовної заяви складає 45910,37 грн., з яких: 13550,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням; 32358,15 грн. за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку – 0,00 грн.; заборгованість за пенею/штрафами, комісією, інфляційними втратами 0,00 грн. та трьома процентами річних 2,22 грн.

Посилаючись на наведені обставини позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 01.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Правом на дання відзиву відповідач не скористалася.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 09.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №75347643, відповідно до умов якого відповідач отримала позику в сумі 13550,00 грн. строком на 30 днів до 08.09.2021, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,99 % в день, які нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. (пункти 2.1, 4 договору).

Відповідно до пункту 5 договору, підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/.

Договір позики підписано відповідачем електронний підпис за допомогою одноразового ідентифікатора «BjOWN98XzJ» із значенням в реквізитах рахунку: НОМЕР_1 .

Листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 23.10.2025 № КД-000065542/ТНПП позивач підтвердив прийняття та завершення вказаним Товариством платіжної операції від 09.08.2021 на суму 13550,00 грн., отримувачем за якою є Плахотна Ірина – ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Набуття прави вимоги до відповідача за вказаними договорами позивач підтвердив наступним.

22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75347643.

Із Реєстру боржників № 1 до вказаного договору факторингу вбачається, що на дату набуття ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прави вимоги заборгованості за кредитним договором № 75347643 становила 45908,15 грн., з якої заборгованість за кредитом (позика) 13550,00 грн. та процентам 32358,15 грн.

10.01.2023 був укладений договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75347643.

Згідно реєстру боржників до вказаного договору на дату набуття прави вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 75347643 становила 45910,37 грн., з якої заборгованість за кредитом (позика) 13550,00 грн. та процентам 32358,15 грн. та 2,22 грн. відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно статті 625 ЦК України.

Отже позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідачу заборгованість в розмірі, право вимоги на яку ним було набуто від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Правове обґрунтування та мотиви суду

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Наведене відповідає правовим висновкам щодо укладення договору в електронній формі, викладеним у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Згідно положень статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідно до частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов укладеного договору, який оформлений в електронній формі та підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Дослідженими судом доказами також підтверджується, що відповідач неналежно виконувала свої грошові зобов`язання внаслідок чого утворилася заборгованість по тілу кредиту в розмірі 13550,00 грн.

Доказів, які б спростовували вказану заборгованість відповідачем суду не надано.

Щодо заборгованості відповідача за процентами в розмірі 32358,15 грн.

Із змісту договору вбачається, що його сторонами погоджено наступні умови в частині нарахування процентів.

Умовами договору передбачено, що розмір базової процентної ставки за користування позикою встановлений на рівні 1,99% в день. За понадстрокове користування позикою процентна ставка встановлена в розмірі 2,70% в день.

Договором позики строк за понадстрокове користування позикою не врегульовано. Разом з тим, пунктом 17 договору передбачено, що інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору.

Позивачем до позову додано Правила надання коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які затверджені загальними зборами Товариства та оформлених протоколом № 11/02/2021 від 11.02.2021 (далі – Правила).

Пунктом 6.5 Правил визначено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожен день понадстрокового користування Позикою (або її частиною) починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем грошових зобов`язань нарахування процентів за понадстрокове користування позикою має здійснюватися по 06.12.2021.

З розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що первісним кредитором, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, нараховано проценти по 06.01.2022 із застосування зниженої денної процентної ставки 0,697 % та базової процентної ставки 1,99 % та їх розмір становить 35189,55 грн., при тому, що процентна ставка за понадстрокове користування сумою позики встановлена в розмірі 2,70% в день.

За розрахунком суду заборгованість по процентам із застосуванням базової процентної ставки (1,99%) та процентів за понадстрокове користування позикою (2,70%) за період з 09.08.2021 по 06.12.2021 становить 41015,88 грн., є більшою за розмір, який просить позивач, а тому суд виходить з розміру вказаного позивачем.

За такого, з урахуванням меж судового розгляду, суд вважає доведеним розмір заборгованості відповідача по процентам, оскільки доказів на спростування такої заборгованості позивач не надала.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, постановах від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц).

Крім заборгованості по сумі позики та процентам, позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних в розмірі 2,22 грн.

Стягнення вказаного грошового нарахування відповідає положенням стаття 625 ЦК України, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та оцінивши наявні докази, суд вважає доведеним порушення відповідачем взятих грошових зобов`язань за договором позики, право вимоги якої набув позивач, зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі вказано позивачем, який нічим не спростований.

Так як суд позов в частині стягнення заборгованості задоволено повністю на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви у спорі та критерії розумності і співмірності.

При цьому, суд враховує висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, суд зважає на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного провадження, а також критерії співмірності і розумності, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрат на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 75347643 від 09.08.2021 в розмірі 45910,37 грн. (сорок п`ять тисяч дев`ятсот десять гривень 37 коп.), а також судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

У іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» , код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 19.02.2026.

Суддя І.В.Коваленко