Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №489/10809/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа

№ 489/10809/25

Провадження

№3/489/274/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 р. м. Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду м. Миколаєва Губницький Д. Г., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу серії ВАД №873859 про адміністративне правопорушення, то 03.12.2025 р. близько о 15:30 год., гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у кофетерії «Продукти» здійснювала торгівлю алкогольними напоями а саме продала 0,1 л горілки ОСОБА_2 за ціною 12 грн. здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкт господарювання та без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, а саме здійснила торгівлю алкогольними виробами без наявної ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності.

ОСОБА_1 до суду з`явилась. Із протоколом не погодилась. Пояснила, що її взяли працювати неофіційно взагалі сторождем. У той день магазин не працював і вона не могла нічого продавати.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя звертає увагу на наступне.

Згідно наданих матеріалів, алкогольний виріб було вилучено працівником поліції у громадянина ОСОБА_2 , однак пояснення останнього про придбання вказаного алкоголю саме у закладі вищезазначеному закладі, працівником поліції не перевірено та не підтверджено жодним доказом, як і той факт, що продаж алкогольного напою вказаному громадянину здійснила саме ОСОБА_1 .

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП необхідним є встановлення, серед іншого, того факту, що діяльність, за здійснення якої таке притягнення і відбувається, відповідає ознакам господарської діяльності, наведеним вище.

При цьому, систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, була висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 дійсно скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, а тому на підставі п.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 245, 247, 255, 256, 278, 280 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Д. Г. Губницький