Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №468/219/25 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/219/25

2/468/235/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Янчука С.В., за участю секретаря судового засідання Волощук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В позовній заяві вказав наступне.

07.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») та відповідачем укладений кредитний договір №07201-02/2024, підписаний позичальником електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

29.07.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладений договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 52500 грн., з яких 15000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 37500 грн. – сума заборгованості за процентами. ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відповідно до умов договору факторингу зобов`язувалось повідомити боржників про відступлення права вимоги та передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ».

23.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (далі - ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») та відповідачем укладений кредитний договір № 39426-02/2024, підписаний позичальником електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

20.06.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 7950 грн., з яких 2000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 5950 грн. – сума заборгованості за процентами. ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відповідно до умов договору факторингу зобов`язувалось повідомити боржників про відступлення права вимоги та передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ».

19.02.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем укладений кредитний договір №32565-02/2024, підписаний позичальником електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

25.07.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 40000 грн., з яких 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 30000 грн. – сума заборгованості за процентами. ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відповідно до умов договору факторингу зобов`язувалось повідомити боржників про відступлення права вимоги та передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за вказаними вище кредитними договорами в загальному розмірі 100450 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. З моменту отримання прав вимоги до відповідача ТОВ «ФК «ЄАПБ» за жодним договором штрафних санкцій не нараховувало.

Заочним рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.04.2025 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 10.12.2025 року, постановленою за заявою відповідача від 07.10.2025 року про перегляд заочного рішення, вказане заочне рішення скасоване, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

22.12.2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Довгалюк К.С. надійшов відзив на позовну заяву.

Адвокат зазначила, що позовна заява не містить; доказів проходження саме відповідачем процедури підписання договорів електронним підписом (або ідентифікатором), доказів повідомлення відповідача про відступлення прав вимоги за кредитними договорами; додані до позову витяги з реєстру боржників не підписані і не засвідчені печатками первісних кредиторів та не є достовірними доказами; не надано жодного доказу на підтвердження факту надання грошових коштів первісними кредиторами у вказаних в договорах розмірах; розрахунки заборгованості складені позивачем і не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, наявність та розмір заборгованості; розмір відсоткової ставки у договорах суперечить вимогам ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування`щодо її обмеження 1%, тому такі договори є нікчемними; позивач не надав реєстрів прав вимоги, докази здійснення оплати за договорами факторингу, не підтвердив факт відступлення прав вимоги. Посилаючись на відсутність в матеріалах справи належних, допустимих та достовірних доказів факту існування та розміру заборгованості відповідача за вказаними договорами про надання фінансового кредиту, просила у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулось поштове відправлення, що вказує на відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим).

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.

07.02.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладений договір про надання фінансового кредиту № 07201-02/2024 з додатком № 1 до нього,за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу фінансовий кредит у розмірі 15000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. А відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 договору).

Як вбачається з пункту 1.2 договору кредит надається строком на 100 днів, тобто до 16.05.2024 року. За користування кредитом нараховуються проценти, процента ставка фіксована 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту (п.1.4, 1.4.1. договору).

Відповідно до умов пункту 1.6 договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-9937 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Договір, додаток до нього, паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, підписані позичальником електронним підписом W5871.

29.07.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу №25072024, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 52500 грн., з яких 15000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 37500 грн. – сума заборгованості за процентами.

Так, відповідно до п. 1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників стосовно заборгованостей на набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому –передачі реєстру боржників – підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Договір та акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 25072024 від 25.07.2024 року підписані сторонами та скріплені їх печатками, що підтверджує перехід права вимоги заборгованості і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно реєстру заборгованостей.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25072024 від 29.07.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 07201-02/2024 у розмірі 52500 грн., з яких 15000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 37500 грн. – сума заборгованості за процентами.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 07201-02/2024 від 07.02.2024 року, складеним представником позивача, вказана заборгованість станом на 31.12.2024 року не погашена.

23.02.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем укладений договір про надання фінансового кредиту №39426-02/2024з додатком № 1 до нього,за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу фінансовий кредит у розмірі 2000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. А відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 договору).

Як вбачається з пункту 1.2 договору кредит надається строком на 120 днів, тобто до 21.06.2024 року. За користування кредитом нараховуються проценти, процента ставка фіксована 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту (п.1.4, 1.4.1. договору).

Відповідно до умов пункту 1.6 договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки№ 4441-11хх-хххх-9937 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Договір, додаток до нього, паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, підписані позичальником електронним підписом W5312.

20.06.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 20062024, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 7950 грн., з яких 2000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 5950 грн. – сума заборгованості за процентами.

Так, відповідно до п. 1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників стосовно заборгованостей на набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому – передачі реєстру боржників – підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Договір та акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №20062024 від 20.06.2024 року підписані сторонами та скріплені їх печатками, що підтверджує перехід права вимоги заборгованості і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно реєстру заборгованостей.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №20062024 від 20.06.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №39426-02/2024 у розмірі 7950 грн., з яких 2000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 5950 грн. – сума заборгованості за процентами.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №39426-02/2024 від 23.02.2024 року, складеним представником позивача, вказана заборгованість станом на 31.12.2024 року не погашена.

19.02.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем укладений договір про надання фінансового кредиту №32565-02/2024з додатком № 1 до нього,за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу фінансовий кредит у розмірі 10000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. А відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 договору).

Як вбачається з пункту 1.2 договору кредит надається строком на 120 днів, тобто до 17.06.2024 року. За користування кредитом нараховуються проценти, процента ставка фіксована 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту (п.1.4, 1.4.1. договору).

Відповідно до умов пункту 1.6 договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки№ 4441-11хх-хххх-9937 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Договір, додаток до нього, паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, підписані позичальником електронним підписом W1537.

25.07.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу №25072024, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 40000 грн., з яких 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 30000 грн. – сума заборгованості за процентами.

Так, відповідно до п. 1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників стосовно заборгованостей на набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому – передачі реєстру боржників – підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Договір та акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №25072024 від 25.07.2024 року підписані сторонами та скріплені їх печатками, що підтверджує перехід права вимоги заборгованості і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно реєстру заборгованостей.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №25072024 від 25.07.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №32565-02/2024у розмірі40000 грн., з яких 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 30000 грн. – сума заборгованості за процентами.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №32565-02/2024 від 19.02.2024 року, складеним представником позивача, вказана заборгованість станом на 31.12.2024 року не погашена.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання вищевказаного кредитного договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, враховуючи, що згідно з вимогами цивільного законодавства України та за умовами укладених договорів №07201-02/2024 від 07.02.2024 року, №39426-02/2024 від 23.02.2024 року, №32565-02/2024 від 19.02.2024 року укладення цих договорів пов`язується з фактомперерахування первісними кредиторами суми кредиту за вказаними в договорах реквізитами платіжної картки, однак відповідних доказів матеріали справи не містять, суд позбавлений можливості вважати, що всі умови договорівпро надання фінансового кредиту №07201-02/2024 від 07.02.2024 року, №39426-02/2024 від 23.02.2024 року, №32565-02/2024 від 19.02.2024 року були виконані зі сторони кредитодавців і ці договори є укладеними.

При цьому слід зазначити, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.

Однак представником позивача не було надано суду як доказ виписки з карткового рахунку відповідача, а також будь-які інші докази, на підставі яких суд мав би можливість встановити факт отримання відповідачем кредитних коштів у вказаних в договорах розмірах, встановити факти витрачання та повернення кредитних коштів.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до зазначеного вище саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення кредитних договорів та прострочення позичальником зобов`язань, факт переходу до позивача прав грошової вимоги до відповідача, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частина 6 ст. 81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, суд погоджується з аргументами представника відповідача щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту існування та розміру заборгованості відповідача та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 7, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ідентифікаційний код 35625014);

Відповідач: ОСОБА_1 : (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

СУДДЯ: