Суд: Красилівський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 18 лютого 2026 р.
Справа: №677/1221/25
Суддя: Васільєв С. В.
Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1221/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.02.2026 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді - Васільєва С.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 916,20 грн.
Позовна заява мотивована тим, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі також - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») в електронній формі був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит, а останній зобов`язався сплатити відсотки на користування ними.
Відповідач не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів та сплати відсотків ні на рахунки попереднього кредитора, ні на рахунки позивача ТОВ «Юніт Капітал».
З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 01.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін повідомлені належним чином.
Зокрема, відповідач повідомлявся через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, тому, враховуючи норми ст. 128 ЦПК, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Крім того, копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на останню відому адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Також секретарем судового засідання здійснювались телефонні дзвінки на контактний номер телефону відповідача, наявний у справі, однак оператор повідомив, що вказаний номер не обслуговується.
Також копію ухвали направлено на електронну пошту відповідача.
Таким чином, судом було вжито усіх доступних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк від відповідача до суду не надходило.
IІІ. Фактичні обставини, встановлені судом
13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір №166047482 у формі електронного документа, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (пункт 2.1 договору).
Відповідно до п. 3.6 Договору, строк дисконтного періоду кредуитування - 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.
На момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що сума Кредиту за всіма наданими Траншами має бути повернена Кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду кредитування - 15.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником (п. 7.1 Договору).
У разі якщо Позичальник продовжує користуватись Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (п. 7.2.2. Договору).
Сторони погодили, якщо Позичальник здійснить повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом будуть визначається за процентною ставкою 153,30 (сто п`ятдесят три цілих три десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,42 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі – Дисконтна процентна ставка) ( п. 8.5.1 Договору).
За умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (далі – Базова процентна ставка) (п.8.3 Договору).
Зобов`язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (п.8.4 Договору).
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту.
Наведене свідчить про наявність у позивача права на нарахування відсотків за базовою процентною ставкою з розрахунку 2,10 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом після закінчення 30-ти денного строку кредитування, та не більше 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду, в порядку, передбаченому кредитним договором, з умовами якого позичальник був ознайомлений.
Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено платіжним дорученням та повідомленням банку на виконання ухвали суду.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Пунктом 8.2 Договору факторингу визначено, що строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.
Відповідно до Додаткової угоди №19 від 28 листопада 2019 року до договору факторингу №28/11180-1 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» сторони договору дійшли згоди викласти текст п. п. 8.2 Договору факторингу в новій редакція, якою визначили, що строк дії договору факторингу закінчується 31 грудня 2020 року .
Відповідно до Додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/11180-1 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» сторони договору дійшли згоди викласти текст договору факторингу в новій редакції.
Відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон плюс» право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених Договором (п.2.1 додаткової угоди).
Зі змістом п. 1.3 додаткової угоди «Право вимоги» право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Наявне право вимоги переходить від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторонами засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги (п. 4.1 додаткової угоди).
Строк дії договору факторингу закінчується 31 грудня 2021 року (п. 8.2 Договору).
Відповідно до додаткової угоди №27 від 31 грудня 2021 року до договору факторингу №28/11180-1 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» сторони договору дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу до 31 грудня 2022 року .
Відповідно до додаткової угоди №31 від 31 грудня 2022 року до договору факторингу №28/11180-1 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» сторони договору дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу до 31 грудня 2023 року.
Відповідно до додаткової угоди №32 від 31 грудня 2023 року до договору факторингу №28/11180-1 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» сторони договору дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року .
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором від 13.02.2022 на загальну суму 23243,00 грн.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Строк дії договору факторингу закінчується 31 грудня 2024 року (п. 8.2 Договору факторингу).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 до договору факторингу №30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором від 12.02.2025 на загальну суму 25916,20 грн.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступив ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 25916,20 гривень.
Згідно розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором, та який передано за правом вимоги іншому кредитору, станом на 05.05.2022 відповідачеві нарахована заборгованість за договором кредитної лінії, а саме: за тілом кредиту 22 000,00 грн., зі сплати процентів в розмірі 1243,00 грн. (проценти нараховані з 13.02.2022 по 05.05.2022).
Після набуття ТзОВ «Таліон Плюс» права вимоги за цим кредитним договором, останнім було нараховані проценти за користування кредитними коштами за період з 06.05.2022 по 12.06.2022. Загальна сума заборгованості склала 25916,20 грн. (прострочена заборгованість за сумою кредиту – 22 000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами 4116,20 грн.). Також вказано про оплату 200 грн. 08.07.2022, яка врахована у розрахунку.
ІV. Оцінка суду
Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до позивача ТОВ «Юніт Капітал» за договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд встановив, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.
Кредитні кошти були перераховані відповідачу. Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суд вважає доведеним.
У підписаному відповідачем договорі визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, визначений строк дисконтного періоду, строк договору, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач, в порушення умов укладеного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 25916,20 грн., що складається із:
- тіла кредиту 22000,00 грн;
- процентів за користування кредитом 3916,20 грн.
Позивачем доведено розмір нарахованих процентів, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру погодженої відсоткової ставки та періоду кредитування.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував. Доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав.
Відтак, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.
V. Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн.
Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2422,40 грн, а всього - 9422,40 грн.
Позивачем ТОВ «Юніт Капітал» 05.06.2025 укладено договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 з Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери». Згідно умов договору конкретне доручення клієнта визначається в окремій додатковій угоді. Гонорар адвоката складається з суми вартості, тарифи яких узгодженні сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору (п.3.3).
З додаткової угоди №25770583573 до договору про надання правничої допомоги слідує, що Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» взяло на себе зобов`язання надати юридичну допомоги, зокрема щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, боржником за яким є відповідач.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг згідно договору, адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» надані послуги, пов`язані із: складанням позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором (2 години; вартість - 5000 грн.), вивченням матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника (2 години; вартість - 1000 грн.), підготовка адвокатського запиту (1 година; 500 грн.), підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів (1 година; 500 грн.). Загальна вартість послуг - 7 000 гривень.
Відповідно до ч.3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в акті обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, вивчення матеріалів справи, підготовка позовної заяви, підготовка запиту/клопотання.
Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.
При цьому переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів. Отже, така позовна заява не є унікальною.
До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн., який є очевидно завищеним.
У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягали б стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,273 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 166047482 від 13.02.2022 у розмірі 25916 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору, а всього 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, оф. 10, м. Київ; код ЄДРПОУ - 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 19.02.2026
Суддя С. В. Васільєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua