Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №604/1184/20 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/1184/20

1-кп/604/4/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиську Тернопільської області кримінальне провадження за №12019210150000303, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, тимчасово не працює, який є учасником бойових дій, раніше судимого: 27.05.2025 року Підволочиським районним судом за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 грн, яке відбуте; 08.12.2025 року Зборівським районним судом за ч. 3 ст. 382 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, який працює трактористом в ТОВ «Україна Скорики», який є учасником бойових дій, раніше не судимого,

які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

04 жовтня 2019 року, у вечірній час, у ОСОБА_4 , який перебував у приміщенні будинку культури с. Воробіївка Підволочиського району Тернопільської області, виник злочинний намір, направлений на крадіжку насіння кукурудзи зі складу, розташованого на території ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «УКР-ІТАЛ» ЛТД», що за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Воробіївка, вул. Колгоспна, 3а.

Цього ж вечора про свій злочинний намір ОСОБА_4 повідомив свого знайомого ОСОБА_3 , запропонувавши при цьому вчинити вказану крадіжку спільно, на що останній погодився. Крім цього ОСОБА_4 повідомив своєму знайомому - неповнолітньому ОСОБА_9 , який перебував в той вечір спільно з ОСОБА_3 , про те, що йому потрібна допомога у перевезенні насіння кукурудзи з території ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «УКР-ІТАЛ» ЛТД», що за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Воробіївка, вул. Колгоспна, 3а, при цьому про злочинний намір ОСОБА_4 . ОСОБА_9 нічого відомо не було.

Надалі, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на спільне таємне викрадення чужого майна, 05 жовтня 2019 року приблизно о 02:40 год, ОСОБА_4 автомобілем марки «ВАЗ 2104», р.н. НОМЕР_1 , який перебував у його користуванні, приїхав на вул. Колгоспна, 3а в с. Воробіївка. Слідом за ним на автомобілі марки «Пежо Партнер», р.н. НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_3 , з яким ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 планували перевозити викрадене насіння кукурудзи, приїхав ОСОБА_3 разом з неповнолітнім ОСОБА_10 , якому про спільний злочинний намір ОСОБА_4 та ОСОБА_3 нічого відомо не було.

Надалі, з метою реалізації свого спільного злочинного наміру ОСОБА_4 знаходячись біля території ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «УКР-ІТАЛ» ЛТД», повідомив ОСОБА_11 про те, що він працює на вказаному підприємстві сторожем і що йому потрібно забрати з території належне йому насіння кукурудзи та попросив при цьому ОСОБА_12 допомогти йому носити мішки з насінням кукурудзи, ввівши таким чином неповнолітнього ОСОБА_13 в оману.

В подальшому, 05 жовтня 2019 року приблизно о 02:45 год, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_14 , якому про спільний злочинний намір ОСОБА_4 та ОСОБА_3 нічого відомо не було, за вказівкою ОСОБА_4 через огорожу проникли на територію ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «УКР-ІТАЛ» ЛТД», де ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , через не замурований отвір у стіні проникли в приміщення складу, при цьому ОСОБА_15 за їх вказівкою залишився очікувати їх на вулиці. Надалі, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , переконались, що за ними ніхто не спостерігає та їхні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно таємно винесли назовні з приміщення складу 23 мішки з насінням кукурудзи, після чого спільно з ОСОБА_10 , якому про спільний злочинний намір ОСОБА_4 та ОСОБА_3 нічого відомо не було, почергово перенесли вказані мішки з насінням кукурудзи через огорожу та поскладали у багажне відділення автомобіля ОСОБА_3 марки «Пежо-Партнер», р.н. НОМЕР_2 , тим самим умисно таємно викравши вказане насіння кукурудзи «Zea mays L., сорту П8816/Р8816» Форс Зеа, категорії та генерації CH/F1, 2018 року урожаю, загальною вагою 575 кг, вартістю 191 грн 33 коп за 1 кг насіння кукурудзи, після чого з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, маючи при цьому можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.

В результаті спільних таємних умисних злочинних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «УКР-ІТАЛ» ЛТД» було спричинено значну матеріальну шкоду на загальну суму 110014,75 грн.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушені за обставин, викладених в обвинувальному акті, спочатку заперечував, однак в наступному судовому засіданні змінив покази на визнавальні. Пояснив суду, що події тієї ночі детально не пам`ятає, оскільки мунуло більше 5 років, але обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Зазначив, що показання свідка ОСОБА_9 є правдивими, та дійсно так відбувалися події. Він, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 були на підприємстві та виносили мішки з кукурудзою, при цьому ОСОБА_9 не було відомо про те, що вчиняється крадіжка. Про вчинене шкодує та кається, просив суворо його не карати, та врахувати його молодий вік на час вчинення крадіжки, а також характеризуючі дані.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушені за обставин, викладених в обвинувальному акті, спочатку заперечував, однак в наступному судовому засіданні змінив покази на визнавальні. Пояснив суду, що події тієї ночі детально не пам`ятає, оскільки мунуло більше 5 років, але обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Зазначив, що показання свідка ОСОБА_9 є правдивими, та дійсно так відбувалися події. Він, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 були на підприємстві та виносили мішки з кукурудзою, при цьому ОСОБА_9 не було відомо про те, що вчиняється крадіжка. Про вчинене шкодує та кається, просив суворо його не карати, та врахувати те, що був неповнолітнім на час вчинення крадіжки, а також характеризуючі дані.

Потерпілий – керівник ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «УКР-ІТАЛ» ЛТД» ОСОБА_16 в судовому засіданні зазначив, що шкода йому відшкодована в повному обсязі обидвома обвинуваченими, тому претензій до них не має, просив мінімальне пвкарання для них. Представник потерпілого подав заяву про відмову від цивільного позову.

В режимі відеоконференції був допитаний свідок ОСОБА_9 , який повідомив суду, що в жовтні 2019 року він перебував в будинку культури в с. Воробіївка на дискотеці спільно з ОСОБА_3 , близько опівночі ОСОБА_3 повідомив йому, що вони їдуть додому в сел. Підволочиськ. Вони поїхали в сторону сел. Підволочиська на автомобілі ОСОБА_3 . Пежо, далі по дорозі вони звернули ліворуч та зупинилися біля загорожі, позаду автомобілем ВАЗ припаркувався ОСОБА_4 . Всі вийшли біля автомобілів та стояли біля загорожі, при цьому ОСОБА_4 з ОСОБА_3 про щось між собою розмовляли, однак він не чув про що. Надалі всі перелізли через загорожу на якусь невідому йому територію, де він побачив ангари, а біля них лежали мішки. Чому вони туди полізли ніхто йому не повідомив. Надалі ОСОБА_4 з ОСОБА_3 сказали повантажити вручну мішки та перекинути їх через загорожу. Про власника та вміст мішків свідок нічого не знав. Допоміг повантажити ці мішки в автомобіль ОСОБА_3 та поїхали в протилежну від сел. Підволочиська сторону, зупинилися біля будинку і вивантажили мішки. Надалі поїхали додому в сел. Підволочиськ. Про те, що було вчинено крадіжку він дізнався тоді, коли приїхали додому поліцейські.

Окрім визнання вини обвинуваченими їх вина у скоєнні кримінального правопорушення доводиться письмовими доказами, які надані стороною обвинувачення суду, та які були досліджені в судовому засіданні за участі всіх учасників судового провадження, а саме:

-заявою ОСОБА_16 від 20.12.2019 року про вчинення крадіжки зі скадського приміщення невідомим особами в період 05.10-20.12 2019 року;

-протоколом огляду місця події від 20 грудня 2019 року з додатками;

-довідкою ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «УКР-ІТАЛ» ЛТД» від 19.05.2020 року;

-специфікацією №3 до Договору поставки №КД-54/19 від 19.04.2014 року;

-видатковою накладною №594 від 19.04.2019 року;

-Договором поставки №КД-54/19 від 19.04.2014 року;

-Сертифікатом, що засвідчує посівні якості насіння від 26.03.2019 року №034806;

-висновком експерта від 29 вересня 2020 року №6/1-902/20;

-DVD-R диском з файлами відеозапису, на яких зафіксована дата, час та обставини крадіжки кукурудзи зі складу, розташованого на території ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «УКР-ІТАЛ» ЛТД», що за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Воробіївка, вул. Колгоспна, 3а;

-протоколом огляду предметів від 25 вересня 2020 року;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.09.2020 року за участі ОСОБА_9 з DVD-R диском;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2020 року за участі ОСОБА_3 з DVD-R диском.

Висновок експерта відповідає вимогам законодавства, є науково-обґрунтованим, з наданням повних відповідей на поставлені питання, переконливим, зробленим кваліфікованим експертом, узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження, водночас базується і відповідає доказам по провадженню, і сумнівів у суду не викликає.

Також в судовому засіданні судом були дослідженні письмові докази, що свідчать про особу обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Зазначені вище матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України. Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані з дотриманням закону, узгоджуються один з одним, є належними та допустимими, і разом з іншими доказами є достатніми, у зв`язку з чим суд їх прийняв та бере їх також в основу саме обвинувального вироку.

Клопотань про визнання доказів недопустимими до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднанане із проникненням в сховище, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднанане із проникненням в сховище, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує те, що діяння, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого (на утриманні 1 малолітня дитина, є учасником бойових дій), конкретні обставини справи, обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні остаточного покарання із врахуванням вироку Зборівського районного суду від 08.12.2025 року, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

ОСОБА_3 вироком Зборівського районного суду від 08.12.2025 року визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку один рік. На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покладено обов`язки.

З огляду на наведене, призначаючи ОСОБА_3 остаточне покарання, суд враховує висновок щодо застосування норм права, сформульований Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 23.09.2019 по справі № 199/1496/17, за яким кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком.

Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України.

Відтак, згідно ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_3 слід призначити остаточне покарання, встановлене цим та попереднім вироком Зборівського районного суду Тернопільської області від 08.12.2025 року, яким його засуджено за ч. 3 ст. 382 КК України, на підставі ч. 4 ст.70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України та звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, шляхом поглиненняменш суворого покарання більш суворим.

Суд вважає можливим застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного остаточного покарання з випробуванням з іспитовим строком, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, указане покарання, на переконання суду, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого. Призначення іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує те, що діяння, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого (на утриманні 1 малолітня дитина, є учасником бойових дій, раніше не судимий), конкретні обставини справи, обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення злочину неповнолітнім, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, та вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді позбавлення волі та звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства.

Цивільним позивачем ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «УКР-ІТАЛ» ЛТД» 17 травня 2021 року було подано позов у порядку ст. 128 КПК України до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину. 16 лютого 2026 року представник потерпілого подав заяву про відмову від цивільного позову, а тому відповідно до положеньст. 128 КПК України, ст. 206 ЦПК України необхідно закрити провадження за цивільним позовом.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів за проведення експертизи склали 980,70 гривень, а тому, за вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають до стягнення на користь держави з обвинувачених солідарно.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 84, 91, 100, 124, 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного ОСОБА_3 за вироком Зборівського районного суду Тернопільської області від 08.12.2025 року, більш суворим, призначеного йому цим вироком, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Закрити провадження за цивільним позов ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «УКР-ІТАЛ» ЛТД» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину у зв`язку з відмовою потерпілого від позову.

Речові докази - DVD-R диск з чотирма файлами відеозапису, на яких зафіксована дата, час та обставини крадіжки кукурудзи зі складу, розташованого на території ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «УКР-ІТАЛ» ЛТД», що за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Воробіївка, вул. Колгоспна, 3а, – зберігати при матеріалах справи.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави 980,70 грн судових витрат (по 490,35 грн з кожного), пов`язаних із залученням експертів за проведення експертизи №6/1-902/20 від 29.09.2020.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_1