Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №933/667/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/497/26 Справа № 933/667/24 Суддя у 1-й інстанції - Попович І. А. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:

секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого адвоката Майорова С.В.,

захисника особи, стосовно якої

вирішується питання про притягнення

до адміністративної відповідальності адвоката Трофімчука В.В.,

апеляційну скаргу представника потерпілого адвоката Майорова С.В. на постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 08 грудня 2025 року, якою щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП закрито в зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою Олександрівського районного суду Донецької області від 08 грудня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за наступних обставин.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 132271 від 19.09.2024 р., 19.09.2024 року, о 05:50 год., водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем АЗЛК н.з НОМЕР_2 , на автодорозі с. Новополтавка - с. Петрівка 2, в с. Новополтавка, по вул. Центральна 164, перед зміною напрямку руху, не впевнився в безпечності маневру та виїхав на полосу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Audі А3, н.з. НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.1 ПДР України - порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху.

Доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з постановою суду 1-ї інстанції представник потерпілого адвокат Майоров С.В. подав апеляційну скаргу в інтересах потерпілого ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просить постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 08 грудня 2025 року у справі № 933/667/24, та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження, на підставі ст. 38 КУпАП, у зв`язку зі спливом строку накладення стягнення.

В обґрунтування апеляційних вимог представник потерпілого зазначив, що не згодний із оскарженою постановою у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права. Вважає, що суд не об`єктивно з`ясував всі обставини, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не надав об`єктивної оцінки наявним доказам, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення.

Звертає увагу, що експерт ОСОБА_3 виконуючи вказану комплексну експертизу на протязі 11ти місяців, не зробив жодного розрахунку, встановлення технічної можливості запобігти події, навіть по версії ОСОБА_2 , який мінімально намагався відповідати на питання експерта у клопотанні про надання додаткових вихідних даних.

Зауважує щодо самого висновку експерта № 10445/10446, що експерт ОСОБА_3 08.12.2025року був допитаний в судовому засіданні, та суд зазначив, що експерт підтвердив обгрунтованість проведеної ним комплексної експертизи. Цей аргумент суду є сумнівним, тому як експерт досліджував у своєму транспортно-трасологічному дослідженні лише два питання, щодо взаємного розташування транспортних засобів під час їх зіткнення та механізму контактування, але ж перед ним не ставилось питання про місце зіткнення, відносно ширини проїжджої частини, на чиїй смузі було зіткнення, та відповідно він не відповідав на вказане питання. Тому виходить, що судом, визначено місце зіткнення на смузі руху ОСОБА_2 , лише на підставі показів в суді самого ОСОБА_2 , який був раніше позбавлений права керування транспортними засобами, з відповідним ставленням до чинних Правил.

Вважає, що вказана аргументація суду спростовується наявними письмовими доказами, та показами учасників дтп, наданих в судовому розгляді. У письмовому поясненні водій ОСОБА_2 та показах в судовому засіданні зазначив, що 19.09.2024 року рухався із швидкістю 65км/год., виїхав на смугу для зустрічного руху змінивши напрямок об`їжджаючи виїмку на дорозі і скоїв зіткнення з автомобілем на правій стороні. Допитані в судовому засіданні свідки та поліцейський ОСОБА_4 підтвердили, що ОСОБА_2 на місці події визнавав свою вину. Вже під час судового розгляду ОСОБА_2 змінив позицію, проте вважає, що від цього зафіксовані обставини даної події не змінились.

Наголошує, що суддя надава оцінку лише частині, останнім діям ОСОБА_1 , як і експерт ОСОБА_3 , без врахування послідовності дій учасників.

Звертає увагу, що суд мав надати оцінку показам свідка ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 , ґрунтуючись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності. Але не зробив цього і не зазначив, чому не прийняв покази вказаних свідків до уваги.

Зазначає, що вказані покази свідків узгоджуються із схемою до протоколу по адміністративне правопорушення, щодо місця ДТП. Фототзнімки, які долучені до матеріалів справи, щодо пошкоджень на транспортних засобах, та слідова інформація на місці, також підтверджують обставини, які зазначені свідками, під час їх допиту в суді. Чому, та на яких підставах, судом прийнято до уваги лише висновок експерта № 10445/10446, та зовсім не оцінені покази очевидців події, залишається без відповіді в оскарженій постанові.

Зазначає, що судом прийнято до уваги саме висновок експерта ОСОБА_3 , який в суді визначив, що не досліджував покази водія ОСОБА_1 про обставини ДТП, тому як той не вірно вказав місце зіткнення транспортних засобів, але ж його (експерта) ніхто і не питав про місце зіткнення, тобто судовий експерт вийшов за межі поставлених перед ним питань, а суд навіть не звернув на це уваги. В той же час, судом виначений висновок експерта Донецького НДЕКЦ від 12.11.2025року як недостовірний, оскільки він не досліджував пояснення водіїв наданих за клопотанням експерта ОСОБА_3 при тому, що судом не з`ясовано, чи достатньо було експерту Донецького НДЕКЦ для надання відповідних висновків письмових пояснень вказаних водіїв, чи не заявляв він додаткового клопотання про пояснення цих водіїв, на відміну від експерта ОСОБА_3 . Судом ці питання для повного та не упередженого надання оцінки вказаному висновку, - не з`ясовувались, а лише поверхнево визначено цей доказ, як недостовірний висновок.

Наполягає, що водієм ОСОБА_2 було створено аварійну ситуацію, яка проявилась у порушенні вимог п.10.1 ПДР України, виїздом на зустрічну смугу руху перед наближенням автомобіля потерпілого, та в сукупності допущені ним порушення знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Від адвоката Трофімчука В.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшло письмове заперечення проти апеляційної скарги, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову судді від 08.12.2025 року у справі №933/667/24 – без змін.

Позиції сторін в суді :

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 та його представник адвокат Майоров С.В. просили апеляційну скаргу адвоката Майорова С.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній.

Захисник особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності адвокат Трофімчук В.В. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника потерпілого адвоката Майорова С.В. в повному обсязі, врахувати його письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Висновки суду:

Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю наступне:

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вважаю, що вказані приписи закону були додержані суддею суду 1-ї інстанції при ухваленні оскарженої постанови.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 132271 від 19.09.2024, 19.09.2024 року, о 05:50 год., водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем АЗЛК н.з НОМЕР_2 , на автодорозі с. Новополтавка - с. Петрівка 2, в с. Новополтавка, по вул. Центральна 164, перед зміною напрямку руху, не впевнився в безпечності маневру та виїхав на полосу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Audі А3, н.з. НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.1 ПДР України - порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху. І такі дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.124 КУпАП.

Вказана норма передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто для наявності складу цього правопорушення необхідна доведеність прямого причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настання дорожньо-транспортної пригоди, якою спричинено пошкодження автомобілів.

Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 пояснював, що керував транспортним засобом і під`їжджаючи до села Новополтавка, він дійсно виїхав на умовно ліву (за напрямком руху) смугу дороги з метою об`їхати перешкоду (істотне пошкодження дорожнього покриття), але при цьому врахував, що відстань до зустрічного автомобілю, обрана ним швидкість руху, надасть йому можливість завершити маневр, повернутися на «свою» смугу дороги та продовжити рух, не перешкоджаючи іншим учасникам руху, у т.ч. водію зустрічного авто.

Після об`їзду перешкоди ОСОБА_2 повернувся на праву (за напрямком його руху) смугу дороги і побачив, що зустрічний автомобіль теж виїхав на «його» смугу дороги, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів. При цьому, ОСОБА_2 намагався уникнути ДТП, прямуючи до правого узбіччя. На переконання ОСОБА_2 у водія зустрічного автомобілю ( ОСОБА_1 ) була технічна можливість уникнути ДТП, дотримуючись вимог ПДР та не змінюючи напрямок руху свого автомобіля, рухаючись «своєю» смугою дороги.

Потерпілий ОСОБА_1 показав, що він їхав з Петрівки Другої до Новополтавки з двома пасажирами. Побачив автомобіль, який їхав по зустрічній смузі. Зненацька зустрічний автомобіль на відстані метрів за 20 до його автомобіля виїхав на його смугу руху. Він встиг натиснути на гальма, та щоб не було лобового зіткнення повернув кермо вліворуч до упору. Але сталося зіткнення. Удар в його автомобіль прийшовся в праву фару, а зустрічний автомобіль Москвич зіткнувся серединою передньої частини. Удар був на його смузі руху. Він зупинив свій автомобіль вже аж на узбіччі зустрічної смуги після самого зіткнення.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що їхали в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 в якості пасажирів. Вони бачили, що на невеликій відстані від їх автомобіля на їх смугу руху виїхав автомобіль, який їхав у зустрічному напрямку. ОСОБА_7 застосував гальмування, проте виникнуло зіткнення автомобілів. На їх думку автомобілі зіткнулись на їх полосі руху, ближче до середини проїжджої частини дороги.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано схему з місця ДТП.

На підставі даних огляду місця події, пояснень водіїв, учасників ДТП, та свідків було призначено проведення судової експертизи.

Згідно висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 10445/10446 за результатами проведення комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, складеного 21.10.2025 року:

Питання № 1,2:

У момент первинного контакту автомобіль AЗЛК правою передньою частиною контактував iз правою передньою частиною автомобіля Audi A3. Більш детальний механізм зіткнення транспортних засобів наведений в дослідницькій частині висновку.

Кут між поздовжніми осями автомобіля АЗЛК та автомобіля Audi АЗ у момент первинного контакту складав величину приблизно 165+5°.

Питання № 3-10:

У даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля Audi A3 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення транспортних засобів для водія автомобіля Audi АЗ ОСОБА_1 , визначалася шляхом виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

У даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Audi АЗ ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

У даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля АЗЛК ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнення дорожньо-транспортної пригоди не визначалась діями водія автомобіля АЗЛК ОСОБА_2 , а цілком залежала від дій ОСОБА_1 .

У діях водія ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходилися б, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

При дослідженні питання 3-10, експертом встановлено, що «враховуючи габаритну ширину автомобіля АЗЛК (1,69 м) та з урахуванням механізму контактування транспортних засобів слідує, що місце зіткнення транспортних засобів розташувалося не далі ніж розташування заднього правого габаритного кута автомобіля АЗЛК, який знаходиться в кінцевому положенні на правій смізі руху, по напрямку руху автомобіля АЗЛК, а виходячи з ширини проїзної частини в місці ДТП (6 м) слідує, що місце зіткнення знаходилося на правій смузі, тобто на смузі руху автомобіля АЗЛК.

Вихідні дані за поясненнями водія ОСОБА_1 , визнані експертом з технічної точки зору неспроможними (а.с.117-127).

Аналіз висновків експерта свідчить про те, що об`єктивні дані щодо габаритів транспортних засобів, ширини проїжджої частини дороги, де сталось ДТП, характеру пошкоджень автомобілів, даних про їх рух спростовують з технічної точки зору пояснення водія ОСОБА_7 про механізм ДТП та вказують на те, що зіткнення автомобілів відбулось на полосі руху автомобіля ОСОБА_2 . І в дорожній обстановці, що склалась, технічна можливість уникнення дорожньо-транспортної пригоди не визначалась діями водія автомобіля АЗЛК ОСОБА_2 , а цілком залежала від дій ОСОБА_1 шляхом виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

Експерт із відповідним мотивуванням заначив, що пояснення водія ОСОБА_1 з технічної точки зору є неспроможними. Тобто оцінка цим поясненням експертом була надана, чим спростовуються апеляційні доводи про ігнорування пояснень ОСОБА_1 про механізм ДТП.

Вказаним експертним висновком спростовуються покази ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та даних схеми місця ДТП про місце зіткнення автомобілів, та твердження про те, що внаслідок порушення правил дорожнього руху саме ОСОБА_2 виникло ДТП в якому були пошкоджені автомобілі.

Суддя суду 1-ї інстанції обгрунтовано відкинув висновки експерта Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про проведення судово-автотехнічної експертизи № CE-19/105-25/15485-ІT від 12.11.2025 року та 24.11.2025 року, оскільки експерт при наданні висновку керувався вихідними даними, наданими представником потерпілого, які обґрунтовувалися письмовими поясненнями водіїв під час складанні протоколів та поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у судовому засіданні. Пояснення водіїв у судовому засіданні, у тому числі надані за клопотанням експерта ОСОБА_3 , експерту для дослідження не надавались, та експертом при наданні висновку не враховувалися. Висновки експерта не спростовують встановлену судом обставину, що зіткнення автомобілів відбулося на полосі руху автомобіля під куреванням ОСОБА_2 . Експерт не надно оцінку технічної спроможності свідчень водія ОСОБА_2 , та не обґрунтувано їх неврахування при проведенні дослідження.

Суддя суду 1-ї інстанції дав належну оцінку дослідженим доказам як кожному окремо, так і їх сукупності, та прийшов до обгрунтованого висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а відтак і про відсутність складу цього правопорушення.

Підсумовуючи викладене, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи не підтверджуються матеріалами справи.

З врахуванням викладено, керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника потерпілого адвоката Майорова С.В. залишити без задоволення.

Постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 08 грудня 2025 року щодо ОСОБА_2 , якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин