Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №186/2649/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/715/26 Справа № 186/2649/25 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Дніпро

Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу захисника Нещерет О.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

за участю:

захисника — Нещерет О.С. (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік;

- ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 остаточно накладено стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 130 КУпАП, викладене у протоколі ААД №995518 від 18 грудня 2025 року, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 грудня 2025 року о 21:05 годині по вул. Незалежності, 7 в м. Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI Q7, д.р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою технічного приладу «Драгер 6810» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Також, 09 грудня 2025 року о 21:05 годині по вул. Незалежності, 7 в м. Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI Q7, д.р.н. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху.

Крім того, 18 грудня 2025 року о 21:20 годині по вул. Шахтарської Слави, 17 в м. Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI Q7, д.р.н. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху.

Крім того, у протоколі ААД №995518 від 18 грудня 2025 року, поліцейським зазначено, що 18 грудня 2025 року о 21:20 годині по вул. Шахтарської Слави, 17 в м. Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI Q7, д.р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою технічного приладу «Драгер 6810» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Нещерет О.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

На думку апелянта, постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що суд першої інстанції не об`єктивно оцінив докази.

Зазначає, що на момент початку відеозапису ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не перебував за кермом, а знаходився на вулиці, транспортний засіб був зачинений, двигун не працював, світло на автомобілі вимкнено.

Вказує, що ОСОБА_1 не був водієм в розумінні вимог ПДР України.

Крім того, адвокат зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки, але просив надати йому час для спілкування зі своїм адвокатом, а працівники поліції розцінили його дії як відмову.

Зазначає, що матеріали справи не містять довідки про повторність вчинення адміністративного правопорушення.

Вважає, що суд помилково дійшов до висновку, що в матеріалах справи наявні докази, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу.

В судове засідання апеляційного суду, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи думку захисника Нещерет О.С., який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає можливим провести апеляційний розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до приписів ч. 6 ст. 294 КУпАП.

В судовому засіданні захисник підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як вбачається з оскаржуваної постанови суд першої інстанції в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обгрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні 09 грудня 2025 року адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, та 18 грудня 2025 року – адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на:

- протоколом ААД №995515 від 09 грудня 2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від огляду відмовився;

- копією постанови ББА №274553 від 18 грудня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч.1 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом без свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

- відеозаписом правопорушення;

- протоколом ААД №995516 від 09 грудня 2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП;

- інформацією про притягнення ОСОБА_1 17 листопада 2025 року до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.126 КУпАП;

- протоколом ААД №995527 від 18 грудня 2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП;

- інформацією про притягнення ОСОБА_1 17 листопада 2025 року до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.126 КУпАП.

Надані докази були дослідженні апеляційним судом.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ААД№995515 від 09.12.2025 року, 09 грудня 2025 року о 21:05 годині по вул. Незалежності, 7 в м. Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI Q7, д.р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою технічного приладу «Драгер 6810» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ААД №995516 від 09 грудня 2025 року, 09 грудня 2025 року о 21:05 годині по вул. Незалежності, 7 в м. Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI Q7, д.р.н. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від огляду відмовився.

Відповідно до рапорту інспектора СРПП ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Ловягіна О., останній повідомив, що під час несення служби у складі екіпажу «Вермут-372», 09.12.2025 року о 21-05 год. спільно з інспектором СРПП Сараєвим Л.О., від співробітників ГОР «Факторія-156» надійшло усне повідомлення про те, що під час патрулювання в м.Шахтарське по вул. Незалежності 7 було зупинено автомобіль AUDI Q7, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який порушив вимоги комендантської години. Прибувши на місце події під час спілкування з водієм вказаного транспортного засобу у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме невиразна мова, запах алкоголю з порожнини роту. Після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатору «Драгер Alkotest 8610”, на що останній відмовився чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Під час апеляційного перегляду було оглянуто відеозаписи з бодікамери поліцейського, які знаходяться на CD-R диску, на якому зафіксовано спілкування працівників поліції з водієм транспортного засобу, під час якого з`ясовується наявність документів, які водій повинен мати при собі, на що він пояснив, що посвідчення водія не має, після чого поліцейський повідомив про складання відносно нього протоколу по ч. 5 ст. 126 КУпАП. Під час спілкування поліцейський повідомив, що чутно стійкий запах алкоголю та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, підготував спеціальний пристрій «Драгер 6810», однак водій пасивно відмовився. Поліцейський повідомив, що відносно нього буде складено протокол по ч.1 ст.130 КУпАП, роз`яснив права.

Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння.

Зафіксовано, що працівниками поліції складаються матеріали адміністративного провадження, зокрема протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Складені процесуальні документи оголошуються ОСОБА_1 , однак останній відмовився від підпису та отримання їх копії.

Отже зазначені на цих відеофайлах фактичні обставини, а також інші докази по справі в їх сукупності, зокрема зміст викладеної у протоколах про адміністративні правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння спростовують твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ААД №995527 від 18 грудня 2025 року, 18 грудня 2025 року о 21:20 годині по вул. Шахтарської Слави, 17 в м. Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI Q7, д.р.н. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Згідно п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП, по якій притягується ОСОБА_1 , передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП, по якій притягується ОСОБА_1 , передбачає настання адміністративної відповідальності за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (частина друга ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом).

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаними статтями, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Суб`єктом правопорушення за вищевказаною нормою є водій транспортного засобу.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Згідно п.2 розділу 1 Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Пункт 3 вказаної інструкції передбачає ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пункт 4 – ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 6 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутністю лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно пункту 7 розділу 1 вказаної інструкції – у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст.266 КУпАП.

Пункт 3 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачає, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Пунктом 5 передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Доводи викладені в апеляційній скарзі суд оцінює критично, як спосіб уникнути відповідальності, оскільки вони суперечать дослідженим матеріалам адміністративних справ у своїй сукупності.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставними, так як спростовуються відомостями, що містять у матеріалах справи.

Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні траспортним засобом у стані сп`яніння, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, повторно протягом року, чим було порушено вимоги п.2.1 «а», п. 2.5 ПДР України при обставинах, встановлених постановою судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2026 року, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених правопорушень.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Нещерет Олександра Сергійовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.

Постанову Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко