Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №175/9137/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/744/26 Справа № 175/9137/25 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Романцова Максима Вікторовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частин НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

У постанові суду зазначено, що 03 лютого 2025 року, приблизно о 10 годині 30 хвилини, ОСОБА_1 на 58 км автодороги М-30 у Дніпровському районі Дніпропетровської області керував автомобілем «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_1 не вчиняв зазначеного правопорушення, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 категорично заперечує проти вказаної інформації, оскільки будь-яких наркотичних речовин він ніколи не вживав.

Під час лікування у медичних закладах, зокрема у стаціонарному відділенні КНП «ПЛІЛ» ПМР: ІНСУЛЬТНЕ, дата надходження: 09.12.2024 о 17:35, дата виписки 18.12.2024 (копія епікризу наявна в матеріалах справи), лікарі неодноразово наголошували, що з огляду на наявні в нього судинні захворювання йому категорично протипоказано вживання алкогольних напоїв, а також будь-яких наркотичних речовин.

Таким чином, у випадку ОСОБА_1 вживання будь-яких наркотичних засобів могло б спричинити тяжкі та незворотні наслідки для його здоров`я, включно з реальною загрозою життю, що останній чітко усвідомлював.

З бодікамери поліцейського вбачається, що лікарем за допомогою алкотестеру було встановлено відсутність вживання ОСОБА_1 алкоголю. З вказаного акту також вбачається, що у ОСОБА_1 не було запаху алкоголю.

Разом з тим, на долученому до справи відеозаписі з бодікамери поліцейського немає фіксації, що ємність із біологічною речовиною, відібраною у ОСОБА_1 , була промаркована або іншим чином ідентифікована як така, що належить саме йому. На відеозаписі відсутні відомості про нанесення на ємність ідентифікаційних реквізитів, зокрема прізвища, ініціалів, дати та часу відбору, а також підписів уповноважених осіб чи інших ознак, які б унеможливлювали підміну зразка. Жодних понятих/свідків при цьому також не було. Сам ОСОБА_1 жодних таких дій з боку медсестри не бачив.

Крім того матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на лабораторне дослідження було передано саме біологічна речовина, відібрана у ОСОБА_1 , а не речовина, відібрана у будь-якої іншої особи.

Отже, з огляду на вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, висновки медичного огляду, складені з порушенням встановленого порядку, є недійсними.

Суд першої інстанції обмежився формальною констатацією наявності в матеріалах справи акта медичного огляду та висновку лікаря, не перевіривши дотримання встановленої законом процедури їх складання, та безпідставно відмовив у витребуванні журналів реєстрації та відомостей про осіб, які здійснювали відбір зразків, чим позбавив сторону захисту можливості перевірити законність процедури огляду.

Такі дії суду очевидно порушують принцип право на захист ОСОБА_1 і принцип змагальності та рівності сторін, закріплений у статті 129 Конституції України.

Відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 475 в ОСОБА_1 нібито замірявся тиск, пульс, поза Ромберга. Проте відеозапис бодікамери поліцейського підтверджує, що лікар не здійснював замірів артеріального тиску, пульсу, пози Ромберга, обмежившись лише перевіркою пальце-носових проб, попри те, що ці дії зазначені в акті. Тобто всі записи в акті медичного огляду не відповідають дійсності.

Наведені обставини свідчать про те, що акт медичного огляду № 475 складений із суттєвими порушеннями та не відповідає фактичним даним, а тому відомості, внесені до акта медичного огляду, є недостовірними, що робить сам акт недійсним, а висновок №475 від 18.02.2025, складений на його підставі – таким, що не може визнаватися допустимим доказом.

Разом з тим, у зв`язку з тривалим проходженням військової служби ОСОБА_1 отримав численні поранення та захворювання, через що вимушений проходити періодичне лікування, яке супроводжується вживанням численних лікарських засобів, що підтверджується долученими до матеріалів справи медичними документами.

Сама подія мала місце 03.02.2025, що припадає на період лікування та вживання лікарських препаратів, відповідно до вказаних документів.

З наданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 одразу під час первинного огляду та відбору біологічної рідини повідомив лікарю, що він вживає численні лікарські препарати, які були йому призначені лікарями у зв`язку з наслідками від отриманих поранень, зокрема у зв`язку з постійним сильним головним болем.

До того ж, з вказаної виписки з медичної карти стаціонарного хворого №7996 від 07.03.2025 убачається, що важка відкрита проникаюча ЧМТ мала місце ще у 2019 році і супроводжується стійким цефалгічним синдромом.

За таких умов фізичний стан ОСОБА_1 об`єктивно унеможливлював проходження повноцінних координаційних проб (зокрема, перебування в позі Ромберга та виконання пальце-носових тестів) незалежно від наявності чи відсутності будь-якого сп`яніння. Відтак результати суб`єктивних тестів лікаря не можуть вважатися достовірними показниками стану сп`яніння, а їх інтерпретація без урахування підтверджених захворювань і медикаментозного лікування є протиправною.

Проте суд першої інстанції дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про те, що доводи сторони захисту щодо можливого впливу лікарських препаратів на результати медичного огляду є лише припущеннями та не мають доказового підтвердження.

Також суд першої інстанції помилково ототожнив сам факт повідомлення лікарю про прийом медикаментів із їх належним урахуванням під час проведення медичного огляду. Матеріали справи не містять жодного доказу того, що лікар здійснював аналіз фармакологічних властивостей вжитих препаратів, оцінював їх можливий вплив на результати тестування, встановлював ризик хибнопозитивних результатів або застосовував підтверджувальні методи дослідження.

Незважаючи на це, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання захисту про проведення судово-медичної експертизи, самостійно дійшовши висновку про відсутність впливу медикаментів на результати огляду.

Також суд першої інстанції не врахував, що відсутність повної відеофіксації у даній справі має істотне значення, оскільки саме під час медичного огляду та відбору біологічної речовини виникли обґрунтовані сумніви щодо належної ідентифікації зразків та достовірності оформлення документації.

Враховуючи наведене захисник просить постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 скасувати та винести нову, якою закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Романцов М.В. не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили, але їх неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

За нормативним визначенням ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як зазначено у п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).

Згідно з пункту 12 розділу I Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За приписами ч.2 ст. 266 КУпАП (Із змінами і доповненнями, внесеними в останнє згідно із Законом України від 16.02.2021 №1231-IX) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які перевірені та досліджені під час апеляційного розгляду.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 270924 від 14.03.2025 складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1) убачається, що 03.02.2025 о 10 годині 30 хвилини, водій ОСОБА_1 на 58 км автодороги М-30 у Дніпровському районі Дніпропетровської області, згідно висновку КП «ДБЛКПД» ДОР» № 475, керував транспортним засобом ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначено, що свідки не залучались.

Подію зафіксовано на нагрудні камери працівників поліції № 472518, 472677,472400,471506.

До протоколу додаються рапорт поліцейського, висновок КП «ДБЛКПД» ДОР» №475, повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції.

Водій ОСОБА_1 за викликом до УПП не з`явився, тому протокол складено за його відсутності.

Згідно висновку КП “ДБКЛПД” ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 475 від 18.02.2025 (а.с.2) убачається, що ОСОБА_1 на час проведення медичного огляду о 12 годині 30 хвилин 03 лютого 2025 року перебував у стані наркотичного сп`яніння.

З рапорту інспектора взводу 1 роти 3 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області убачається, що 14.03.2025 заступивши на патрулювання на території м. Дніпро у складі автопатруля «Легіон-ДП21», було отримано висновок КП «ДБКЛПД» ДОР» № 475 про те, що ОСОБА_1 03.02.2025 о 10 годині 30 хвилин керував автомобілем ВАЗ-21009, д.н.з. НОМЕР_2 та перебував у стані наркотичного сп`яніння. Місце зупинки транспортного засобу: Дніпропетровська область, Дніпровський район, автодорога М-30, 958 км. Підстава зупинки: постанова КМУ № 1455 та 1456, п. 7 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Водій ОСОБА_1 на повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 09.00 годин 14.03.2025 за адресою: пл. Троїцька, 2-а, м. Дніпро, не з`явився. На водія ОСОБА_1 складано протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Велась відеофіксація на нагрудні камери: 472518, 472677, 472400, 471506 (а.с.4).

Відповідно до повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 27.02.2025 за № 2188/41/19/01-2025, ОСОБА_1 було запрошено до відділу розшуку та дізнання до інспектора 1 взводу 3 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області на 09.00 годину 14 березня 2025 року (а.с.3).

Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 475 від 03.02.2025, о 10 годині 40 хвилин 03 лютого 2025 року ОСОБА_1 був оглянутий лікарем ОСОБА_2 .

Зовнішній вигляд обстежуваної особи: одяг військовий, чистий, наявності пошкоджень не виявлено.

Поведінка обстежуваної особи: скарги на головні болі, нестійкість ходи.

Стан свідомості, орієнтування на місці: орієнтований правильно.

Мовна здатність: мова прискорена, багатослівна.

Вегетативно-судинні реакції: обличчя бліде, слизові оболонки рота сухі, язик сухий; дихання незмінне; пульс 80; артеріальний тиск 135/85.

Рухова сфера: порушена; міміка жвава; в позі Ромберга не стійкий; точні рухи виконує з помилками; тремтіння повік, пальців рук.

Ознаки нервово-психічних захворювань: перенесена черпено-мозква травма в результаті контузії.

Відомості про вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: лікується в шпиталі, приймає цитікол, еуфілін, прегабалін, дексаметазон.

Запах алкоголю з рота: немає.

Використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі: алкотестер «Alcotest 6510» – 0,00 ‰, обстеження через 20 хвилин – алкотестер «Alcotest 6510» – 0,00 ‰.

Інших проявів та симптомів немає.

Висновок та діагноз за результатами огляду: гостра інтоксикація внаслідок вживання наркотичних речовин. Лабораторна діагностика: час проведення лабораторних тестів – 04 лютого 2025 року, 12 лютого 2025 року; дата і час відбору – 03 лютого 2025 року, 12 година 40 хвилин; результат лабораторних тестів – в сечі виявлені наркотичні речовини (метамфетамін, амфетамін).

Заключний діагноз: гостра інтоксикація внаслідок вживання наркотичних речовин (метамфетамін, амфетамін) (а.с.40).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено поєднаний відеозапис з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, які містяться у 1 файлі під назвою “ДНД ОСОБА_1 ,03.02.2025” на одному DVD+R диску долученого до матеріалів справи (а.с.5).

Так, на відеозапису з нагрудної камери працівника поліції № 472518 від 03.02.2025 тривалістю 10:19:04-11:03:24 зафіксовано, як працівник поліції підходить до зупиненого ним автомобіля. За кермом транспортного засобу перебуває водій, як потім буде встановлено ОСОБА_1 .

Працівник поліції привітався та попросив надати документи.

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я на дежурстве!Я спешу, вы издеваетесь? Причина какая… (нецензурно). Я на службе! Наркоманов ловите каких-то ...(нецензурно)».

Працівник поліції о 10:20:20 годин: «Ви згодні пройти огляд на стан наркотичного спяніння у медичному закладі?»

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Я на службе, командир! Вы меня взбесили! До свидания!»

Працівник поліції: «Припаркуйте автомобіль вправо!»

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «До свидания я сказал!»

Працівник поліції: «Припаркуйте автомобіль вправо! Ви керуєте автомобілем, будучи не пристебнуті паском безпеки».

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Вы издеваетесь!»

Працівник поліції: «Я не издеваюсь! Ваші документи!»

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «В смысле? Причина!»

Працівник поліції: «Я Вам повідомив - Ви не пристебнуті паском безпеки, також в автомобілі тоновані фари. Це блок-пост. Ваші документи!»

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Зачем? Причина! Я военный! Я вам говорю пароль. Где ВСП?»

Працівник поліції: «Ви їдете на цивільній машині. Яке ВСП?»

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Стой! Может я немножко перегнул, но я на службе! Я лечу на КСП!»

Працівник поліції: «У Вас є порушення правил дорожнього руху — не пристебнуті паском безпеки. Плюс це блок-пост!»

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Я не хочу с вами бодаться, я на службе. Я военный человек. Вы на приколе?»

Працівник поліції: «Як Ви розмовляєте? Я на службі, а не на приколі».

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Я тоже на службе, вот в чем прикол. Какая причина?»

Працівник поліції в черговий раз повідомляє водію ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу.

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Вы мне не обьяснили причину, жуете что-то...»

Працівник поліції о 10:25:24 годині: «Я убачаю у Вас ознаки наркотичного сп`яніння — поведінка, що не відповідає дійсності, звужені зіниці очей. Ви згодні пройти медичний огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі?»

ОСОБА_1 о 10:25:30 годин мовою оригіналу: «Вы что, на приколе? Вы издеваетесь? Я на службе!»

Працівник поліції: «За відмову від проходження огляду, за порушення п. 2.5 ПДР щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно вимог ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію» зараз буде проведено поверхневу перевірку Вашого автомобіля. Ви зобов`язані надати на огляд автомобіль, відкрити багажник, бардачок, тощо».

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Я на нервах.. Я согласен, Вы умеет давить на граждан. Я с третьей групой инвалидности с 2014 года служу… Я мотаюсь к побратимам, сейчас ПВО… Ваше отношение к военным... (нецензурно)».

Працівник поліції: «Тут військових знаєте скільки їздить? До всіх відношення нормальне!»

ОСОБА_1 надав працівникам поліції документи, які перевірили його особу по базі даних.

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Командир, ну времени нет! Я тебя прошу! Вы слышите меня?»

Працівники поліції переходять до поверхневої перевірки автомобіля водія ОСОБА_1 .

О 10:36:48 годині працівник поліції: «До медичного закладу будете їхати? Я бачу у Вас ознаки наркотичного сп`яніння...»

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «У меня не то, что догана будет… ОСОБА_3 … (нецензурно). Я кладу руку на сердце — нет! Пойми ты, бро! Мне … (нецензурно)»

Працівник поліції: «У вас є два варіанти — або поїхати до медичного закладу, або відмовитися».

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «За что? Ты мое время забираешь! Отпусти по нормальному! Я все показал! У меня такое поведение! У меня ранение в голову!»

Працівник поліції: «Я не лікар! Я не можу визначити. Ви самі затягуєте свій час! Я бачу у Вас ознаки наркотичного сп`яніння і не можу відпустити Вас так».

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Вы постоянно! Постоянно! Предвзятое отношение! У Вас какие глаза? Вы в зеркало смотритесь?»

Далі на відеозапису зафіксовано як водій ОСОБА_1 продовжує сперечатися з працівниками поліції, свариться за допомогою нецензурної лексики.

О 10:42:37 годині працівник поліції знову пропонує ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння та попереджає, що у разі ненадання ним конкретної відповіді, така поведінка буде розцінена як відмова від проходження огляду, за що буде складено протокол про адміністративне правопорушення і відсторонено останнього від керування транспортним засобом.

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Подожди минуточку, помолчи...»

Водій ОСОБА_1 телефонує комусь, радиться та о 10:50:08 годині мовою оригіналу: «Если надо ехать, давайте ехать. Но Вы забираете мое время! Я честно говорю, руку на сердце кладу...»

Працівник поліції: «Я теж на службі!»

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Сделайте так, как ваше сердце подсказывает!»

Далі водій ОСОБА_1 та працівник поліції сіли до службового автомобіля останній і поїхали у медичний заклад.

На відеозапису з нагрудної камери № 472577 від 03.02.2025 тривалістю 12:18:17-13:02:21 зафіксовано перебування водія ОСОБА_1 та працівників поліції у закладі охорони здоров`я та процедура проходження ОСОБА_1 медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Так, о 12:21:58 годині запису видно, що перебуваючи в кабінеті лікаря ОСОБА_1 повідомив про причини його огляду, про те, що у нього бувають головні болі.

О 12:26:31 годині ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Я сегодня пил аналгин».

ОСОБА_1 дістав свій мобільний телефон і читаючи з нього, вказав назви медичних препаратів, що призначені йому лікарями.

О 12:41:21 годині запису водій ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на визначення стану сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер (результат негативний), інші необхідні тести та направився у лабораторію для здачі біологічних матеріалів.

В лабораторії ОСОБА_1 до медичного працівника, мовою оригіналу: «При Вас?»

Медичний працівник: «Так».

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Не могу я физически...Нет! Развернитесь! Я в здравом уме!».

Медичний працівник: «Тут всі в «здравом уме»».

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Пока Вы будете смотреть, я не смогу...»

Медичний працівник: «Це Ваше право. Така процедура. Я на робочому місці і відповідаю за те, що я беру біологічний матеріал. Ніяких поворотів, розворотів, нічого такого не буде. Будь ласка...»

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Не смотрите!»

Медичний працівник: «Я лікар. Така процедура».

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Я не могу сосредоточиться. Дайте мне попробовать по-человечески. Я могу показать… Я не могу сосредоточиться! Не смотрите! Я постоянно в окопах, я отвык!»

Далі на відеозапису зафіксовано, що водій ОСОБА_1 здав біологічний матеріал для проведення необхідних аналізів та у супроводі працівників поліції вийшов із закладу охорони здоров`я.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах провадження, апеляційний суд вважає, що вони в своїй сукупності відображають усі обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення та підтверджує факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.

Вказані зібрані докази по справі є належними та допустимими, взаємоузгоджуються між собою, та повністю відповідають встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції дійсним фактичним обставинам справи. Сумніви щодо належності, достовірності та допустимості вказаних доказів у апеляційного суду відсутні.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що відеозапис долучений до матеріалів справи не містить повного запису події, на переконання апеляційного суду хоча і є слушними, проте такий недолік не можна вважати істотним, оскільки законодавцем не передбачено вимог здійснення фіксування працівниками поліції процесу нанесення на ємність з біологічним матеріалом їх ідентифікаційних реквізитів. Крім того обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються всією сукупністю доказів, досліджених судом під час розгляду даної справи, а не тільки відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені на долучених до матеріалів провадження відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, висновку щодо результатів медичного огляду водія ОСОБА_1 та акті медичного огляду, у рапорті працівника поліції інформації спростовує твердження апелянта про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Аналізуючи твердження захисника про те, що відсутність повної фіксації медичного огляду та відбору біологічних матеріалів ОСОБА_1 викликає сумніви про належність біологічних зразків останньому та достовірності оформлення працівниками поліції медичної документації; а також про те, що матеріали справи не містять доказів, що на лабораторне дослідження було передано саме біологічна речовина, відбірана у ОСОБА_1 , апеляційний суд уважає їх надуманими.

Наявним відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано, як ОСОБА_1 в кабінеті лікаря-нарколога проходить процедуру медичного огляду — проходить огляд на перебування у стані сп`яніння за допомогою спеціального приладу, призначеного для вимірювання концентрації алкоголю в повітрі, що видихається людиною, інші необхідні за процедурою тести, а потім, отримавши направлення від лікаря, ОСОБА_1 направляється до лабораторії, де у присутності медичного працівника, здає відповідні біологічні аналізи.

На переконання апеляційного суду огляд водія ОСОБА_1 на стан виявлення наркотичного сп`яніння проведений у спосіб та у порядок, визначений ст. 266 КУпАП та вище вказаною Інструкцією, у медичній установі із дотриманням усіх вимог чинного законодавства, із складанням відповідного акту та висновку, які містять підпис лікаря-нарколога та інші необхідні реквізити, тому результати проведеного огляду не викликають жодного сумніву є допустимим доказом.

Згідно п.10 та п. 20 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За апеляційною скаргою, стороною захисту не оскаржується факт перебування водієм ОСОБА_1 03.02.2025 у стані наркотичного сп`яніння, а оскаржується лише належність та допустимість доказів по справі, зокрема результатів медичного огляду. Водночас жодних відомостей, що ОСОБА_1 чи його захисник зверталися до закладу охорони здоров`я з відповідними запитами про надання необхідної інформації чи зі скаргами до керівництва медичної установи на дії медичних працівників щодо неналежного проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння чи неналежного заповнення медичних документів - матеріали справи не містять.

Обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість медичних працівників та працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.

Таким чином апеляційні твердження сторони захисту про порушення медичним персоналом закладу охорони здоров`я встановленої законом процедури огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану наркотичного сп`яніння 03.02.2025 є такими, що не заслуговують на увагу та розцінюються апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Не впливають на правильність висновків суду і доводи адвоката про те, що ОСОБА_1 , з огляду на наявні у нього захворювання, категорично протипоказано вживання наркотичних речовин та алкоголю; що станом на 03.02.2025 ОСОБА_1 вживав призначені йому відповідні лікарські препарати, які вплинули на результати проведеного медичного огляду, а лікар нарколог не здійснив аналіз фармакологічних властивостей вжитих ОСОБА_1 препаратів, не встановив ризик хибних, у зв`язку з наведеним, результатів огляду.

Відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомив лікарю-наркологу про призначений йому курс лікування та вказав препарати, які він приймає (12:26:31 година запису). Ці обставини зафіксовані лікарем в акті медичного огляду № 475 від 03.02.2025 (а.с.40).

За результатами проведеного огляду, водій ОСОБА_1 перебував у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання наркотичних речовин — метамфетаміну та амфетаміну (а.с.2,40). При цьому стороною захисту за весь період судового розгляду справи з липня 2025 року по лютий 2026 року не було надано жодних доказів призначення лікарями особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 медичних препаратів, які б містили у своєму складі метамфетамін та амфетамін.

Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року, чим було порушено вимоги п.2.5 “а” ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає захисник, суд апеляційної інстанції не вбачає.

В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які зводяться до дослівного викладу положень КУпАП, без їх належного співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду за всіма ключовими доводам сторони захисту, на які апелянт акцентував увагу в апеляційній скарзі, викладені вище.

Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.

З огляду на вищезазначене, судом першої інстанції з достатньою повнотою перевірено всі доводи сторони захисту, зроблено аналіз доказів. У своїх висновках суд навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відхилив інші та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, з чим погоджується й апеляційний суд, а доводи, викладені захисником в апеляційній скарзі, були предметом дослідження та перевірки під час судового розгляду.

При цьому суд першої інстанції створив усі необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторін кримінального провадження вирішені судом у відповідності до вимог КУпАП.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Романцова Максима Вікторовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО