Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №243/7673/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/492/26 Справа № 243/7673/25 Суддя у 1-й інстанції - Сидоренко І. О. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю захисника Тютюнника В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Тютюнника В.В. на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 16 серпня 2025 року, о 17 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Слов`янськ Донецької області, по вул. Олімпійська, біля буд. 7, керував транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, швидка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водія від керування відсторонено.

В апеляційній скарзі захисник Тютюнник І.В. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова винесена з грубим порушенням норм процесуального права та вимог ст. ст. 252, 256, 268, 278, 280 КУпАП, а висновки суду першої інстанції про підтвердження матеріалами справи вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є помилковими. Вказує на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження факту керування та факту зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Зауважує, що процедура збирання доказів, пропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу проводилось під час оголошеної повітряної тривоги. Звертає увагу на порушення порядку та процедури огляду. Вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис є недопустимим доказом, оскільки не містить фіксації всіх подій. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки, що є грубим порушенням інспектором вимог ст. 266 КУпАП. На його думку, суд надав невірну оцінку поясненням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони є зацікавленими особами. Крім того ОСОБА_3 нічого не бачив, а дізнався про все зі слів дружини.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 094702 від 16 серпня 2025 року, згідно якого16.08.2025 року в м. Слов`янськ по вул. Олімпійська, біля буд. 7, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, швидка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозаписом до протоколу.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, швидка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів не проводився, у зв`язку з відмовою від огляду.

Поясненнями свідка ОСОБА_2 від 16.08.2025 року, згідно яких вона, 16 серпня 2025 року о 17:00 годині, стала свідком того, що в м. Слов`янськ Донецької області, по вул. Олімпійська, біля буд. 7, транспортний засіб ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , скоїв зіткнення з транспортним засобом Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час спілкування з ОСОБА_1 вона помітила різкий запах алкоголю з порожнини його рота, також він хитався, ледь розмовляв та намагався втекти до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .

Поясненнями свідка ОСОБА_3 від 16.08.2025 року який пояснив, що 16 серпня 2025 року о 17:00, в м. Слов`янськ Донецької області, по вул. Олімпійська, біля буд. 7, транспортний засіб ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням особи, з яким вони проживають в одному під`їзді за адресою: м. Слов`янськ Донецької області, вул. Г. Батюка, буд. 35, скоїв зіткнення з його транспортним засобом Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Рапортом ЄО від 16 серпня 2025 року, згідно якого 16 серпня 2025 року о 17 годині 12 хвилин, надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16 серпня 2025 року, о 17 годин 08 хвилин, в м. Слов`янськ, по вул. Г. Батюка, буд. 35, водій транспортного засобу ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння пошкодив транспортний засіб Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Копією протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 010427 від 16 серпня 2025 року, відповідно до якого 16 серпня 2025 року о 17 год. 00 хв. в м. Слов`янськ по вул. Олімпійська, біля буд. 7, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , по сухому асфальтному покриттю рухаючись по вул. Олімпійська, в місці паркування біля будинку 7 не дотримався безпечного інтервалу з транспортним засобом Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував у статичному стані (був припаркований) внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, наоснові яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.

Доводи апеляційної скарги про не зазначення у протоколі свідків на увагу не заслуговують, оскільки присутність свідків є необхідною у разі, якщо немає можливості застосування технічних засобів відеозапису, на що вказує ст. 266 КУпАП, однак така можливість була реалізована працівниками поліції та матеріали вказаного відеозапису долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

З оглянутого відеозапису вбачається, що працівниками поліції здійснено виїзд на виклик з приводу дорожньо-транспортної пригоди, під час з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння та запропоновано пройти відповідний огляд. На пропозицію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, спочатку погодився на проходження огляду в медичному закладі, однак під час подальшого спілкування відмовився від його проходження.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не містить фіксації всіх подій на увагу не заслуговують, оскільки для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.

На відеозапису відображено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і у закладі охорони здоров`я.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також встановлено під час з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди, тому доводи захисника про відсутність доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги, що відеозапис не є безперервним, що суперечить вимогам «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису» затверджену наказом МВС № 1026 від 18.12.2018р., тому не може бути визнаний доказом у справі, також не є слушними за таких підстав.

Відповідно до п. 5 вказаної Інструкції, як наголошено в апеляційній скарзі, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Вказана вимога передбачає саме ведення безперервного запису, а не долучення такого відеозапису до матеріалів справи. Є логічним, що у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП інтерес представляє певний проміжок часу з відображенням фактичних обставин справи, та також є логічним недоцільне дослідження судом всього часу несення чергування працівниками поліції від початку увімкнення відеореєстратора до завершення чергування, коли мова йде тільки про час огляду особи на стан сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність дій працівників поліції також не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали справи не містять доказів оскарження дій працівників поліції або визнання їх дій неправомірними.

Доводи апеляційної скарги про не відсторонення від керування транспортним засобом спростовуються матеріалами справи та власноручним підписом ОСОБА_1 у протоколі.

Доводи захисника про те, що процедура збирання доказів, пропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу проводилось під час оголошеної повітряної тривоги, апеляційний суд не приймає, оскільки ОСОБА_1 жодних зауважень та вимог стосовно переміщення до укриття не виказував.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Тютюнника В.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя