Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №199/13130/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/161/26 Справа № 199/13130/25 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:

секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,

захисника особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності адвоката Михайлової О.В.,

апеляційну скаргу адвоката Михайлової О.В., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 вересня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень; звільнено від сплати судового збору,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 вересня 2025 року встановлено, що 15.09.2025 р., близько 10:30 години ОСОБА_1 перебував на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини в стані алкогольного сп`яніння, виконуючи обов`язки військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з постановою суду 1-ї інстанції, захисник Михайлова О.В. подала апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що викладені в постанові суду висновки про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не містять встановлених саме судом 1-ї інстанції опису фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення. В оскарженій постанові не зазначено, в чому саме виразилось таке правопорушення, не викладено його об`єктивну сторону.

Звертає увагу, що судом не було прийнято до уваги психічний стан ОСОБА_1 та не надано оцінку довідці від 24.09.2025 р. №7733, виданої в Комунальному підприємстві «Дніпровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпровської обласної ради. Просить врахувати, що ОСОБА_1 перебував у тяжкому психічному стані, оскільки не вирішувалось його направлення на лікування. Зазначає, що у ОСОБА_1 була затяжна реакція на стресогенні подію чи ситуацію, винятково загрозливого або катастрофічного характеру, він боявся що самостійно не буде в змозі справитися з наслідками свого захворювання.

Просить врахувати, що дії ОСОБА_1 не заподіяли майнової шкоди та не підривають авторитет військовослужбовця.

Звертає увагу, що судом не здійснено оцінку того, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано повірку саме того вимірювального приладу, яким провадилось визначення концентрації парів алкоголю у повітрі, що видихається, а додано лише загальний сертифікат перевірки вимірювальних приладів «АлкоФор 507».

Зазначає, що було порушено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, а саме після продування приладу поліцейськими не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Було використано технічний засіб газоаналізатор «АлкоФор 507» без заводського номера, оскільки в матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності на прилад, відсутня інструкція з експлуатації приладу.

Звертає увагу, що результат огляду на стан сп`яніння 0,24 % перебуває у межах відносної похибки.

Зауважує, що ОСОБА_1 не був вручений другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення та Акту №1291 від 15.09.2025 р.

Наголошує, що свідками були залучені командир роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 та заступника командира батареї військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , тобто військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 .

Стороною захисту подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності. Просить, закриваючи провадження по справі, не встановлювати вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Позиції сторін в суді :

В судовому засідання адвокат Михайлова О.В. просила її апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити з підстав, наведених в ній. Не заперечувала проти розгляду справи за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 , зазначивши, що на теперішній час останній несе службу в лавах ЗСУ та знаходиться в районі проведення бойових дій

Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов`язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .

Висновки суду:

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення захисника, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 266-1 КУпАП, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що висновки судді 1-ї інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП адміністративного правопорушення за викладених у постанові обставин відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом 1-ї інстанції доказах. Суд 1-ї інстанції при розгляді зазначеної справи дав належну правову оцінку діям ОСОБА_1 , з якою погоджується апеляційний суд.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими доказами, а саме:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення ДНК/4202 від 15.09.2025 р., що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у присутності двох понятих, молодший сержант ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого виявився позитивний – 0,24‰; З результатом ОСОБА_1 погодився, про що мається його особистий підпис у відповідній графі акту та на роздруківці чеку з Алкофор-507.

До матеріалів справи долучено копію військового квитка серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 та письмову заяву ОСОБА_1 , з якої вбачається, що свою провину у скоєні правопорушення він визнає, з протоколом згодний та ознайомлений.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одний та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги, що до матеріалів даної справи не було додано доказів про повірку саме того вимірювального приладу, яким проводився огляд ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був згодний з результатом проведеного огляду, на підтвердження чого поставив свій підпис як в Акті, так і в чеку роздруківці з газоаналізатора «АлкоФор 507». Будь-яких заперечень чи зауважень ним до протоколу не вносилось.

Матеріали справи не містять документів щодо повірки технічного засобу, яким проводився огляд ОСОБА_1 , оскільки ніким не заявлялась така вимога та ОСОБА_1 не заперечувався результат його огляду на стан сп`яніння. А навпаки, ОСОБА_1 з результатом огляду погодився, про що свідчить його особистий підпис у вказаному Акті та чеку роздруківці до нього. Не заявлялось клопотання стороною захисту і під час апеляційного розгляду щодо надання відповідного запиту для долучення таких документів щодо повірки технічного засобу «АлкоФор 507».

Як вбачається із акту огляду на стан алкогольного сп`яніння № 1291 від 15.09.2025 року огляд ОСОБА_1 було проведено за допомогою газоаналізатора «АлкоФор 507» зав. №IUMB80015, з позитивним результатом огляду, що склав 0,24‰ проміле, за участю двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Такі свідки не допитувались судом 1-ї інстанції та апеляційним судом, оскільки стороною захисту таке клопотання не заявлялось.

З роздруківки чеку з «АлкоФор 507» вбачається, що останнє калібрування приладу відбулось 27 червня 2025 року. Тобто на день події, що мала місце 15.09.2025 року за участю ОСОБА_1 , не сплинув встановлений строк експлуатації з моменту останнього калібрування приладу.

Отже, не заслуговують на увагу і посилання захисника про недопустимість як доказу у справі результатів газоаналізатора «АлкоФор 507», оскільки згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747, що є вільному доступі, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» становить один рік.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на дату останньої повірки приладу 27.06.2025 р., що вказує на придатність приладу до використання, виключаючи можливу технічну похибку.

Результат 0,24 проміле свідчить про стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 навіть з урахуванням абсолютної похибки приладу, передбаченої інструкцією з використання приладу.

Доводи сторони захисту щодо не зазначення номеру технічного засобу, яким проводився огляд ОСОБА_1 спростовуються дослідженими письмовими доказами, зокрема з Акту №1291 від 15.09.2025 р. та чеку роздруківки з газоаналізатору «АлкоФор 507» вбачається, що в них зазначено заводський номер приладу як №IUMB80015.

З протоколу ДНК/4202 від 15.09.2025 року, складеного щодо ОСОБА_1 , вбачається, що копію такого протоколу про військове адміністративне правопорушення ОСОБА_1 отримав під особистий підпис. На спростування таких обставин стороною захисту під час апеляційного розгляду будь-яких доказів надано не було. Тому доводи апелянта, що ОСОБА_1 не отримував копію такого протоколу є необґрунтованими.

Суд критично ставиться до заперечення апелянта щодо не врахування стану здоров`я ОСОБА_1 та його поганого психічного стану. Так, з оскарженої постанови судді 1-ї інстанції вбачається, що дане питання було предметом розгляду в суді 1-ї інстанції, та суддею обґрунтовано зазначено, що доводи захисника щодо перебування ОСОБА_1 у поганому психічному стані, внаслідок чого останній вжив алкогольні напої, не спростовують винуватості ОСОБА_1 . Звертаю увагу, що самим ОСОБА_1 не заперечувався факт вживання алкогольних напоїв через поганий психічний стан.

Крім того, під час апеляційного розгляду стороною захисту не було надано будь-яких доказів на підтвердження перебування ОСОБА_1 в неосудному стані, тож і апеляційні доводи в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, самим захисником повідомлено, що на теперішній час ОСОБА_1 проходить службу в лавах ЗСУ, що вказує на його дієздатність.

Нормами КУпАП не встановлено обмежень щодо залучення свідками військовослужбовців чи військовослужбовців певного рангу та звання. Тому доводи апелянта щодо неможливості залучення свідками командира роти та заступника командира батареї військової частини, в якій ОСОБА_1 проходить службу, ніяким чином не суперечить вимогам закону. Крім того, суду не надано будь-яких даних про службову підпорядкованість ОСОБА_1 свідкам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Отже, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про необ`єктивність результатів огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , упереджених дій стосовно нього та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП.

Таким чином, доводи апеляційної скарги сторони захисту не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Щодо клопотання захисника Михайлової О.В. про закриття провадження в справі у зв?язку зі закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.

Законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема, ст. 38, п. 7 ч 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Так, ч. 2 ст. 38 КУпАП визначено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду не було встановлено підстав для скасування постанови судді 1-ї інстанції, та судом апеляційної інстанції не вирішувалось питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , клопотання захисника Михайлової О.В. про закриття провадження в справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, вважаю необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Отже, постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючисьст. ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Михайлової О.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 вересня 2025 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин