Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №243/8579/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/188/26 Справа № 243/8579/25 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Кривий Ріг, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката Нікітіна В.В. на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,-

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції:

Судом першої інстанції встановлено, що 21 серпня 2025 року о 20 годині 49 хвилин, в Донецькій області Краматорському районі м. Слов`янськ по вулиці Свободи та вулиці Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у лікаря-нарколога в КНП «МЦ ПЛЗ міста Краматорськ» у місті Слов`янськ, що підтверджується Висновком лікаря-нарколога № 491, від керування відсторонено, велась відеофіксація на нагрудний відео реєстратор Motorola Solutions VB400 № 472515, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн., позбавлено права керувати транспортним засобом на строк 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..

Доводи апеляційної скарги:

Не погодилась з таким рішенням адвокат Нікітін В.В. та оскаржив в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В клопотання про поновлення строку зазначає, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та здійснює виконання бойових завдань в зоні зіткнення, що обмежує його до користування засобами зв`язку та інтернетом у зв`язку з чим останній не був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 07.10.2025 року після ознайомлення адвоката з матеріалами справи через електронний суд. У зв`язку з чим адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий що пропущено не з його вини та просить вважати його поважним.

В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки розглянуто справи без його участі та без належного його повідомлення про дату та час розгляду справи.

Зазначає про судом розглянуто справу в спрощеному провадженні без повного та всебічного розгляду справи.

Вказує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а згідно лікарського висновку керував транспортним засобом у стані іншого сп`яніння, у зв`язку з чим протокол не містить об`єктивної сторони правопорушення.

Вказує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не містять висновку щодо результатів медичного огляду.

Зазначає, що працівниками патрульної поліції не роз`яснено водію право передбаченні конституцією та нормами КУпАП.

Позиції сторін в суді:

Учасники судового провадження, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, однак до зали судового засідання не з`явились.

До початку судового розгляду від захисника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Однак вказану поведінку сторони захисту, судом апеляційної інстанції розцінена, як зловживання процесуальними правами, оскільки розгляд вказаного провадження неодноразово було відкладено за клопотання сторони захисту.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. 268 КУпАП, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників.

Висновки суду:

Перевіривши матеріали справи, клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

За змістом положень ч.2 ст.294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.

Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувану постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановлено 22 вересня 2025 року. Однак судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про отримання оскаржуваної постанови учасниками справи.

Враховуючи, відсутність доказів отримання постанови сторонами, а також враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України щодо забезпечення права на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката та поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд визнає цей строк пропущеним не з вини апелянта та розцінює наведені ним обставини, як поважні.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за свої внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП вказує на те що до адміністративної відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу за керування в стані сп`яніння.

Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 2 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно вимог пункту 12 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності події та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, яким судом надана повна та належна оцінка, а саме:

протоколом серії АБА № 094094 від 21.08.2025 року про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

диском з відео-записом з боді-камери поліцейського, на якому зафіксований факт вчинення адміністративного правопорушення;

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 491 від 21 серпня 2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані іншого сп`яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (барбітуратів);

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 серпня 2025 року;

постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньому руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 481429 від 21 серпня 2025 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи, дослідив письмові докази у справі та відеозапис, усім дослідженим доказам надав оцінку та дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд зауважує, що обов`язковими складовими адміністративного правопорушення є факт керування транспортним засобом та перебування водія в стані сп`яніння. Вказані складові у вигляді керування транспортним засобом та перебування у стані сп`яніння, повністю підтверджені матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням сторони захисту щодо порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки матеріали провадження містять повідомлення про розміщення на офіційному сайті Слов`янського міськрайонного суду Донецької області оголошення, яке містить дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Враховуючи, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками патрульної поліції повідомлено водія, що розгляд вказаного протоколу відбудеться в Слов`янському міськрайонному суді Донецької області, що підтверджується відеозаписом долученим до протоколу тому останній повинен був цікавитися результатом його розгляду, однак не виконав свого обов`язку. У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає порушення судом першої інстанції права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та вважає доводи апеляційної скарги в цій частині не доведеними.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що учасники судового процесу мають можливість користуватися іншими офіційними ресурсами для ознайомлення з інформацією щодо судових проваджень, їх стану та перебігу розгляду, зокрема, але не виключно, офіційним, загальнодоступним, вебпорталом «Судова влада України», що жодним чином не заважало ОСОБА_1 дізнатись про стан розгляду його справи.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням апелянта щодо відсутності доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки такі спростовуються дослідженим відеозаписом, створеним працівниками поліції.

Долучений до матеріалів справи відеозапис, містить фіксацію керування ОСОБА_1 транспортним засобом ЗАЗ 110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Крім того після зупинки транспортного засобу, за кермом та в салоні його інші особи не перебували, ОСОБА_1 особисто веде розмову, а отже вважати, що транспортним засобом керувала інша особа, а ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом, у суду апеляційної інстанції відсутні обґрунтовані підстави, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині суд апеляційної інстанції не приймає до уваги.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням сторони захисту щодо порушення працівниками патрульної поліції вимог інструкції та нероз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених Конституцією України та нормами КУпАП, оскільки воно спростовується доданим до матеріалів справи відеозаписом та підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу.

Таку поведінку сторони захисту суд апеляційної інстанції сприймає не інакше як намагання уникнути притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та не вказують на порушення вимог закону поліцейськими та судом першої інстанції, а спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. Будь-яких доказів щодо відсутності у її діях вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено.

Отже, апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.

Протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП та підстав для визнання його недопустимим доказом апеляційний суд не вбачає.

Будь яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, на підтвердження доводів апеляційної скарги не надано та в апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин, апеляційна скарга не може бути задоволена, оскільки вона не містить у собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним та притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1 ст. 130 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, а тому, за наслідками її розгляду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Нікітіна Валерія Вікторовича про поновлення строку на апеляційне оскарження – задовольнити.

Поновити адвокату Нікітіну Валерію Вікторовичу строк на апеляційне оскарження постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: