Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №212/12132/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №212/12132/25

Суддя: Зубакова В. П.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2431/26 Справа № 212/12132/25 Суддя у 1-й інстанції - Рибкіна М.Н. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м.Кривий Ріг

Справа № 212/12132/25

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.

сторони:

заявники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - Покровський відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Булгакова Дар`я Анатоліївна, на ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 листопада 2025 року, яка постановлена суддею Рибкіною М.Н. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 17 листопада 2025 року, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із скаргою на бездіяльність Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса).

Скарга обґрунтована тим, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З відповіді Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.09.2025 за вих. № 28106 та з відомостей державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 17.09.2025 вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться під двома арештами: 1) відомості щодо арешту №1 на ім`я ОСОБА_1 обліковується запис про обтяження: 9577388, зареєстрованого державним виконавцем постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АЕ 906876, 02.03.2010; 2) відомості щодо арешту №2 на ім`я ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , обліковується запис про обтяження: 9848757, зареєстровано державним виконавцем постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 20.05.2010.

В той же час, інші детальніші відомості не надано, оскільки це є неможливим, так як у відповідності до наказу від 25.12.2008 за №2274/5 “Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби” та наказу від 07.06.2017 №1829/5 “Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями”, термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки.

В інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представником 05.10.2025 було подане клопотання про зняття арешту з квартири, на яке отримано відповідь від 08.10.2025 за вих. №4568, де повідомлено про заборгованість ОСОБА_3 , яку запропоновано було погасити, так як відповідно до ст. 59 ЗУ “Про виконавче провадження”, арешт знімається у разі відповідного надходження на рахунок органу державної виконавчої служби.

В той же час, щодо арешту на ім`я ОСОБА_1 виконавча служба нічого не зазначила.

13.10.2025 борги ОСОБА_3 були сплачені, а саме за ВП№49640974 у розмірі 744 грн., за ВП№47367833 у розмірі 557 грн., за ВП№ 49634005 у розмірі 744 грн.

13.10.2025 були направлені дані підтвердження із клопотанням про прийняття рішення про скасування арешту квартири за реєстраційним номером обтяження: 9848757 за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 20.05.2010.

Окрім того, ще раз було поставлено питання про те, що залишається невирішеним питання щодо скасування арешту на ім`я ОСОБА_1 за реєстраційним номером обтяження: 9577388.

Заявники зазначають, що на теперішній час арешти залишаються так і не скасованими (не знятими), що є перешкодою у оформлені спадщини на квартиру після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Заявники вважають, що їх права щодо власності порушуються, тому змушені звернутися до суду з даною скаргою.

Уточнивши вимоги, просили суд:

1) Зобов`язати Покровський ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34545918) скасувати (зняти) арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 9577388, зареєстрованого 02.03.2010 16:26:34 за №9577388 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 32, накладеного на підставі обтяження - постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АЕ 906876, 02.03.2010, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції за об`єктом обтяження - квартири за адресою: АДРЕСА_1 щодо власника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідні відомості про арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 9577388, зареєстрованого 02.03.2010 16:26:34 за №9577388 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства Юстиції України, 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 32, накладеного на підставі обтяження - постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АЕ 906876, 02.03.2010, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції за об`єктом обтяження - квартири за адресою: АДРЕСА_1 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

2) Зобов`язати Покровський ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34545918) скасувати (зняти) арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 9848757, зареєстрованого 20.05.2010 16:11:05 за №9848757 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства Юстиції України, 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 32, накладеного на підставі обтяження постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 20.05.2010, Жовтневий ВДВС Криворізького МУЮ, В-7/1984 за об`єктом обтяження – невизначене майно, все нерухоме майно щодо власника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідні відомості про арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 9848757, зареєстрованого 20.05.2010 16:11:05 за №9848757 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства Юстиції України, 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 32, накладеного на підставі обтяження - постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 20.05.2010, Жовтневий ВДВС Криворізького МУЮ, В-7/1984 за об`єктом обтяження невизначене майно, все нерухоме майно щодо власника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 листопада 2025 року задоволено частково.

Зобов`язано Покровський ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34545918) скасувати (зняти) арешт з нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 9577388, зареєстрований 02.03.2010 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, накладеного на підставі обтяження- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження АЕ 906876, 02.03.2010, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції на об`єкт обтяження — квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , належної на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна реєстраційний номер обтяження 9577388, зареєстрований 02.03.2010 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, накладеного на підставі обтяження- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження АЕ 906876, 02.03.2010, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції на об`єкт обтяження — квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , належної на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В іншій частині скаргу залишено без розгляду.

В апеляційній скразі ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Булгакова Д.А., просить суд частково скасувати ухвалу суду, а саме в частині залишення скарги без розгляду щодо арешту на ім`я ОСОБА_3 , ухваливши у відповідній частині нове рішення, а саме: зобов`язати Покровський ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( ЄДРПОУ 34545918) скасувати (зняти) арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 9848757, зареєстрованого 20.05.2010 16:11:05 за №9848757 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства Юстиції України, 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 32, накладеного на підставі обтяження постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 20.05.2010, Жовтневий ВДВС Криворізького МУЮ, В-7/1984 за об`єктом обтяження – невизначене майно, все нерухоме майно щодо власника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 . Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідні відомості про арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 9848757, зареєстрованого 20.05.2010 16:11:05 за №9848757 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства Юстиції України, 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 32, накладеного на підставі обтяження - постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 20.05.2010, Жовтневий ВДВС Криворізького МУЮ, В-7/1984 за об`єктом обтяження невизначене майно, все нерухоме майно щодо власника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки арешт накладав не суд, а саме виконавча служба, то й питання його зняття має вирішуватися виконавчим органом. Звернення до суду з позовом у такій ситуації: є надмірним, покладає на спадкоємців необґрунтований додатковий тягар, суперечить логіці й меті ст. 447 ЦПК України.

Покровський ВДВС повідомляв, що для вирішення питання про скасування арешту пропонується погасити заборгованість, що підтверджується листуванням у відповідь на адвокатські запити та поданими адвокатськими клопотаннями. Тобто, виконавець сам пов`язав можливість зняття арешту з погашенням боргу, фактично сформувавши у спадкоємця чітке та передбачуване очікування, що виконання цієї умови приведе до зняття арешту. ОСОБА_2 діяв добросовісно та у повній відповідності до повідомлень державного виконавця - добровільно погасив заборгованість покійного сина, що вже саме по собі виходить за межі обов`язкового, але робилося з огляду на сформовані виконавцем легітимні очікування щодо подальшого зняття арешту, чого так і не було зроблено.Фактично ВДВС сам створив ситуацію, у якій спадкоємець ОСОБА_2 , діючи добросовісно і виконуючи всі запитані виконавцем дії, був позбавлений передбачуваного результату. У таких умовах перекладання обов`язку вирішувати питання арешту через позовне провадження є необґрунтованим. Таким чином, сукупність дій і бездіяльності ВДВС підтверджує, що йдеться саме про предмет оскарження бездіяльності виконавця, а не про спір, що має розглядатися виключно в позовному провадженні.

Зазначає, що захист прав ОСОБА_2 в порядку позовного провадження вже реалізовано. Так, відповідно до матеріалів справи 212/2785/23, провадження 2/212/1385/23, ОСОБА_2 24.04.2023 звертався до Жовтневого (нині Покровського) районного суду м. Кривого Рогу із відповідним позовом, що був зареєстрований зв вх. №8555/23. За результатами розгляду даного позову, за п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд вважав за необхідне закрити провадження у зазначеній цивільній справі, роз`яснивши позивачу, що оскільки позивач, як спадкоємець, є боржником у виконавчому провадженні, тому він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Так, керуючись ст. 49, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 255, ст.ст. 258-260 ЦПК України, суд закрив провадження у справі, що, окрім того, не оскаржувалося в апеляційному порядку. Таким чином, має місце визнаний законний механізм захисту — оскарження бездіяльності державного виконавця (ст. 447 ЦПК України), що є саме тією процедурою, якою користується ОСОБА_2 у даному випадку.

Переклад обов`язку захисту права на позовне провадження створює штучну перешкоду для спадкоємця у оформленні спадщини, не враховує особливості виконавчого провадження та фактичної бездіяльності ВДВС, і фактично порушує принципи верховенства права та правові очікування спадкоємця.

Тому, прийняття рішення за скаргою ОСОБА_2 в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України залишається єдино можливим способом, який не суперечить нормам ЦПК України та принципу легітимних очікувань.

Більше того, враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено за результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП, що відкриті виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_3 відсутні, то судом першої інстанції фактично досліджено, що наявний арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 9848757 не має правової підстави та продовжує чинити перешкоди для оформлення спадщини.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

В апеляційному порядку переглядається ухвала суду першої інстанції в частині залишення без розгляду скарги в частині вимог про зняття арешту з майна ОСОБА_3 , що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представника заявника ОСОБА_2 – адвоката Булгакову Д.А., які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 443316320 від 12.09.2025 квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 від 28.07.1993 Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради, згідно з розпорядженням за № Ж-587 від 24.04.1993 ( а.с.5,30)

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт, реєстраційний номер обтяження: 9577388, зареєстрованого 02.03.2010 за № 9577388: підстава обтяження -постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ 906876, 02.03.2010 Жовтневий відділ ДВС Криворізького МУЮ; власник ОСОБА_1 ( а.с. 5 зв.)

З відповідей Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.09.2025 за вих. № 28106 , від 15.10.2025 № 48654 вбачається, що згідно з відомостями державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 17.09.2025 та 15.10.2025 відносно ОСОБА_1 обліковується запис про обтяження № 9577388, зареєстровано державним виконавцем постановою про арешт майна боржника й оголошення заборони на його відчуження від 02.03.2010 № АЕ 906876, відносно ОСОБА_3 обліковується запис про обтяження № 9848757, зареєстровано державним виконавцем постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 20.05.2010 № б/н. Надати більш детальну інформацію стосовно виконавчих проваджень за якими боржниками були ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є неможливим, оскільки відповідно до наказу від 25.12.2008 за №2274/5 “Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби” та наказу від 07.06.2017 №1829/5 “Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями”, термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки.

За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП встановлено, що відкритих виконавчих проваджень, за якими боржником є ОСОБА_3 відсутні; за якими боржником є ОСОБА_1 наявне АСВП 53477312, відкрите 24.02.2017 року; виконавче провадження від 02.03.2010 № АЕ 906876 не обліковується ( а.с.46-47).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.28).

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись зі скаргою на бездіяльність Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) про скасування арешту з майна, власником якого є ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на майно якого накладено арешт Жовтневим ВДВС Криворізького МУЮ в межах виконавчого провадження б/н від 20.05.2010 року, на теперішній час виконавче провадження знищено за строками зберігання, інших відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_3 немає.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є сторонами/учасниками даного виконавчого провадження, однак, нескасований арешт є перешкодою у оформленні спадщини на квартиру після смерті ОСОБА_3 , зважаючи на приписи ст. 447 ЦПК України, Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про зняття арешту з майна ОСОБА_3 мають бути розглянуті у порядку позовного провадження, у зв`язку з чим залишив без розгляду скаргу в цій частині.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

У частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Одним із засобів юридичного захисту прав сторін виконавчого провадження під час проведення виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають під час примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2024 року у справі № 2-186/05 (провадження № 61-5001св24) зробив висновок, що у частині першій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено порядок вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень, захисту прав особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, у зв`язку з накладенням арешту на майно. У разі виникнення такого спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

У постанові Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 913/567/19 (913/176/20) зазначено, що відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Тобто названа норма є спеціальною, у якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно такої особи і у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту. Враховуючи встановлену судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів належність арештованого майна на праві власності позивачу та відсутність оспорювання або невизнання такого права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа вправі звернутися до суду з позовом як про визнання права власності на майно, на яке накладено арешт, і зняття з нього арешту, так і з позовом лише про зняття з такого майна арешту.

Отже, встановивши правову природу правовідносин, які виникли між учасниками справи, суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не є стороною виконавчого провадження, однак вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, вправі звернутися до суду з позовом про зняття арешту з цього майна.

Таким чином, врахувавши, що заявники не є суб`єктом права на подання скарги в порядку статті 447 ЦПК України, не наділені правомочністю звертатися зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, суд правильно виснував, що вимоги скарги в цій частині підлягають залишенню без розгляду.

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що захист прав ОСОБА_2 в порядку позовного провадження вже реалізовано та суд, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, вважав за необхідне закрити провадження у зазначеній цивільній справі, роз`яснивши позивачу, що оскільки позивач, як спадкоємець, є боржником у виконавчому провадженні, тому він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, правильність наведених вище висновків не спростовують.

Слід зазначити, що заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на наведені вище обставини, не надали суду доказів залучення їх у якості правонаступників боржника в межах виконавчого провадження, у порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а тому останні не є стороною виконавчого провадження та не на\ділені парво на звернення до суду із скаргою, у порядку передбаченому розділом VII ЦПК України.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки осіб, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених апелянтом у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Булгакова Дар`я Анатоліївна, – залишити без задоволення.

Ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 лютого 2026 року.

Головуючий:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua