Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №243/277/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/277/26

Провадження № 2/243/560/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Агеєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лещенко Олена Дмитрівна до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лещенко Олена Дмитрівна до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів

Позовна заява обґрунтована тим, що в листопаді 2021 року позивачка звернулася за адресою: АДРЕСА_1 для отримання туристичних послуг у влаштуванні туру до Єгипту, а саме отримати допомогу в отриманні віз, переїзд, проживання тощо. Працівник запевнила що є туристичним агентом третьої особи ТОВ "ТЕЗ-ТУР" та фактично може надати такі послуги, у зв`язку з чим позивачкою були сплачені кошти на загальну суму 30060 грн. Відповідачка перерахувала турагенту ТОВ "ТЕЗ ТУР" платіжними дорученнями №9533 від 24.12.21р., №9416 від 26.11.21р., №9388 від 22.11.21р., №9367 від 19.11.21 року у розмірі 27 041,03 грн. Вказані кошти були переведені ФОП ОСОБА_2 до ТОВ "ТЕЗ ТУР" у виконання вимог договору №21459676 від 18.11.2021 року, який укладений щодо отримання позивачкою туристичних послуг. Через повномасштабне вторгнення росії на територію України позивачка разом з сім`єю не змогла скористатись послугами з туристичного обслуговування.

Туроператор ТОВ "ТЕЗ ТУР" у добровільному порядку повернув кошти у розмірі 27041,03 грн. позивачці. Загальна сума у виконання вимог договору №21459676 від 18.11.2021 року була сплачена у розмірі 30 060 грн. Тому позивачка звернулася 06.11.2025 року до відповідачки із заявою про повернення їй коштів у розмірі 3 018,97 грн., що є різницею між 30060 грн. та 27041,03 грн. через електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1

На день звернення з позовною заявою до суду, сплачені позивачкою грошові кошти відповідачкою не повернуті, у зв`язку з чим позивачка вимушена звернутися за захистом своїх прав до суду.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні було введено воєнний стан, а також відповідачем, як туроператором, не було вжито альтернативних заходів по наданню туристичних послуг, а саме не було повідомлено позивача про зміну строків туристичної подорожі у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні. Положеннями спеціального Закону прямо передбачено обов`язок виконавця послуг повернути грошові кошти, які були сплачені замовником за послугу, яка не була надана.

Статтею 25 Закону України «Про туризм», зокрема, визначено, що туристи і екскурсанти, серед іншого, мають право на отримання туристичних послуг, передбачених договором, та на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Відповідачкою туристичний продукт позивачці наданий не був, а також не були повернуті грошові кошти у повному обсязі, які сплачені за вказані послуги, що вказує на порушення прав ОСОБА_1 .

На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її користь кошти у розмірі 3 018,97 гривень.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

26.01.2026 року від відповідача надійшов відзив. Відзив обґрунтований тим, що 18.11.2021 року між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір на туристичне обслуговування №21459676. Грошові кошти ОСОБА_1 у розмірі 30 060 грн. отримані ФОП ОСОБА_2 та перераховані за вирахуванням агентської винагороди у розмірі 3 018,97 грн. туристичному оператору ТОВ «ТЕЗ ТУР», в інтересах та за дорученням якого діє турагент ОСОБА_2 за відповідним договором реалізації туристичних продуктів.

02 квітня 2013р. між ТОВ «ТЕЗ ТУР», далі-туроператор, та ФОП ОСОБА_2 далі-турагент, укладено договір про реалізацію туристичних продуктів №5035. Відповідно до п.2 даного договору, турагент зобов`язується за винагороду надати послуги туроператору з реалізації турпродукту шляхом укладення договорів на туристичне обслуговування або договорів на користь від імені, в інтересах та під контролем туроператора, а також здійснювати фактичні дії, визначені договором, із забезпечення надання туроператором турпродукту туристам (замовникам, юридичним особам). Відносини, що виникають з договору не є монопольними агентськими відносинами. Формою підтвердження повноважень турагента є договір.

Таким чином, ОСОБА_2 , як туристичний агент, діяла від імені, в інтересах та під контролем туроператора. Тому не може виступати відповідачем у даній справі, бо не є окремим самостійним суб`єктом правовідносин з реалізації туристичного продукту, що діє від свого імені та в своїх інтересах. Утримана агентська винагорода є платою туроператора турагенту за здійснене бронювання турпродукту та інші посередницькі дії.

18 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та представником ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 укладено договір попереднього бронювання № 362542, що надало можливість здійснити турагенту заявку в електронному кабінеті туроператора та забронювати позивачу туристичні послуги.

Позивачка здійснювала оплату частинами, на кожний платіж туроператор виставляв рахунок фактуру, як підставу для здійснення платежу, про що свідчать копії чотирьох рахунків-фактур від туроператора.

Позивачка внесла в касу ФОП ОСОБА_2 грошові кошти на оплату турпродукту у розмірі 30 060 грн., на підтвердження чого були видані квитанції до прибутково касових ордерів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримані від позивачки кошти за вирахуванням агентської винагороди (3000 грн. 19 коп.) були перераховані на рахунок туроператора, що підтверджують платіжних доручень № 9367 від 19.11.2021р, №9388 від 22.11.2021р., №9416 від 26.11.2021р., №9533 від 24.12.2021р. на загальну суму 27 041 грн.

Шляхом обміну в застосунку Viber сканкопіями між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір на туристичне обслуговування №21459676. Таким чином, ФОП ОСОБА_2 фактично здійснила обов`язки за договором - забронювала турпродукт та правомірно отримала за це агентську винагороду. Від того чи було здійснено подорож туристом - не залежить винагорода турагента.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста, невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь (частина дванадцята статті 20 Закону України «Про туризм»).

Права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про туризм" суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент та інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену договором (ст. 32 Закону України Про туризм). При цьому окремою нормою встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування відповідальність перед туристом несе туроператор (ст. 20 Закону України Про туризм). Причому норму сформульовано таким чином, що змінити її за допомогою договору не можна.

Туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).

Правовідносини у туристичній діяльності опосередковуються не лише договорами між споживачем та туристичним агентом, договорами про туристичне обслуговування між споживачем та туристичним оператором: права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також Законом України Про туризм. У разі укладення договору між туроператором та турагентом на реалізацію туристичного продукту (агентський договір) до такого договору застосовуються загальні положення про агентський договір, закріплені главою 31 Господарського кодексу України.

Між туроператором як особою, що створює туристичний продукт, та турагентом як особою, що такий продукт реалізує, можуть укладатися й інші договори - комісії, доручення тощо, однак характерною ознакою таких договорів є те, що туристичний агент діє від імені та/або в інтересах туроператора з питань продажу туристичного продукту.

Такими договорами можуть бути закріплені певні особливості відповідальності суб`єктів туристичної діяльності у разі неналежного виконання зобов`язань за агентським (чи іншим) договором.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 12, 14 ст. 20 Закону України Про туризм саме туроператор, як сторона за договором несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

З огляду на викладене, агентські та субагентські договори не створюють собою прав та обов`язків для споживача, який 1) не є стороною такого договору, 2) не є особою, на користь якої укладається такий договір.

Таким чином у разі встановлення судом факту підтвердження бронювання, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб`єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор.

На підставі зазначеного відповідач вважає, що належним відповідачем у даних видах спору є саме туроператор, а не ФОП ОСОБА_2 .

Крім того, ФОП ОСОБА_2 фактично надані послуги з бронювання туристичного продукту, за які вона правомірно отримала грошові кошти від туроператора, утримавши агентську винагороду. Отже, туроператор поніс певні витрати.

Відповідно до положень статті 20 ЗУ «Про туризм» турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Таким чином, відповідач вважає, що туроператом правомірно повернуто грошові кошти позивачу за вирахуванням агентської винагороди, у зв`язку із чим, відсутні правові підстави стягнення грошових коштів з ФОП ОСОБА_2 . Просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лещенко Олена Дмитрівна до фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 у повному обсязі.

13.02.2026 року від представника позивача - адвоката Лещенко О.Д. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві відповідачка вказує про те, що ОСОБА_2 , як туристичний агент, діяла від імені, в інтересах та під контролем туроператора, тому не може виступати відповідачем у даній справі, бо не є окремим самостійним суб`єктом правовідносин з реалізації туристичного продукту, що діє від свого імені та в своїх інтересах. Утримана агентська винагорода є платою туроператора турагенту за здійснене бронювання турпродукту та інші посередницькі дії.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що не можна погодитися з тим, що відповідачка не може виступати у даній справі окремим самостійним суб`єктом. Відповідачка діяла від імені та в інтересах туроператора, тобто усі кошти отримані від позивачки є платою за турпродукт.

Вказане підтверджується викладеним у договорі на туристичне обслуговування №21459676 від 18.11.2021 року. Жодною умовою вказаного договору не передбачене, що позивачка сплачує винагороду відповідачці. Навпаки відповідачка надала агентський договір про реалізацію туристичних продуктів №5035 від 02.04.2013. Відповідно вказаного договору саме туроператор взяв на себе обов`язок сплачувати кошти за надані послуги відповідачкою та п. 5.2 агентського договору передбачене порядок оплати винагороди від туроператора. Тобто із тих коштів які відповідачка отримала від позивачки за турпродукт, туроператор надає згоду на утримання винагороди відповідачкою. Агентський договір укладений виключно між відповідачкою і туроператором, який не має ніякого відношення до правовідносин які склалися між позивачкою та відповідачкою. Відповідачка надала послуги туроператору за агентським договором, за що повинна отримати винагороду за рахунок туроператора, а не за рахунок позивачки. При такій позиції відповідачки кошти за винагороду вона отримала за рахунок позивачки, хоча домовлялася з туроператором щодо виплати винагороди.

Відповідачка перекладає обов`язки туроператора на позивачку безпідставно. Усі відносини та питання які виникли між туроператором і відповідачкою повинні бути вирішенні без участі позивачки і не за її рахунок. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Судом встановлено, що 02.04.2013 року між ТОВ «ТЕЗ ТУР», далі-Туроператор, та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 далі- Турагент, було укладено агентський договір про реалізацію туристичних продуктів № 5035 від 02.04.2013.

Предмет даного договору визначений пунктом 2.1, відповідно до якого Турагент зобов`язується за винагороду надати послуги Туроператору з Реалізації Турпродукту шляхом укладення Договорів на туристичне обслуговування або Договорів на користь від імені, в інтересах та під контролем Туроператора, а також здійснювати фактичні дії, визначені Договором, із забезпечення надання Туроператором Турпродукту Туристам (Замовникам, юридичним особам).

Пунктом 2.2. вказаного договору визначено, що відносини, які виникають з Договору не є монопольними агентськими відносинами.

Пункт 2.3 передбачає, що формою підтвердження повноважень Турагента є Договір.

Відповідно до п. 3.1 Договору, на підставі Договору Турагент від імені Туроператора укладає з Туристом (Туристами) Договір на туристичне обслуговування у формі, встановленій Туроператором (Додаток 1 до Договору). Договір на користь укладається Турагентом із Замовником у формі, встановленій Туроператором, яка міститься на сайті www.tez-tour.com.

Пунктом 3.1.1 зазначеного договору передбачено, що Турагент не має права укладати з Туристом(Туристами, Замовниками) договір на туристичне обслуговування (Договір на користь) у формі іншій ніж встановлено Туроператором у його інформаційних повідомленням, які надсилаються Турагенту, в тому числі факсимільними та електронними засобами зв`язку. При порушенні Турагентом цієї вимоги настають наслідки, передбачені п. 7.27. Договору.

Тобто, виходячи зі змісту вказаного договору, суд приходить до висновку, що Турагент діє виключно від імені Туроператора та в межах наданих йому повноважень, на умовах встановлених Туроператором.

18.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР», як Туроператором, від імені та за дорученням якого, на підставі агентського договору укладає цей договір ОСОБА_2 ФОП, в особі ОСОБА_2 , як Турагент та ОСОБА_1, ОСОБА_4 , як Туристами було укладено договір на туристичне обслуговування № 21459676.

Згідно з пунктом 1.1. Договору передбачено, що Туроператор відповідно до замовлення, поданого Туристом(тами) Турагенту (Додаток № 1 до цього Договору), за плату зобов`язується надати Туристу(там) комплекс туристичних послуг або окремі туристичні послуги (туристичний продукт, Турпродукт).

Пунктом 2.1.1. Договору визначено, що туроператор зобов`язуються забронювати замовлені Туристо(тами) туристичні послуги та забезпечити його (їх) через Турагента необхідними документами, які посвідчують право Туриста(тів) на отримання туристичних послуг, наприклад: ваучер, страховий поліс, авіаквитики на авіарейси згідно з графіком відправлення за маршрутом, визначеним в замовленні.

Крім того, пунктами 2.1.2, 2.1.3 договору передбачено, що Туроператор зобов`язаний надати туристу(там) через турагента інформацію, передбачену чинним законодавством України; протягом 25 робочих днів з моменту відмови туриста від цього договору або зміни замовлення, повернути йому грошові кошти, за виключенням сум, витрат Туроператора. За виключенням випадків, передбачених цим договором, дострокова відмова туриста від цього договору вважатиметься здійсненою належним чином у разі її вираження у письмовій формі. Туроператор також повертає туристу через турагента усі сплачені туристом кошти протягом трьох банківських днів з моменту настання скасувальної обставини, визначеною у п.6.2 договору.

Пунктом 2.2.2 договору визначено, що в день укладення цього Договору турист (и) зобов`язуються оплатити Туроператору через Турагента в розмірі та порядку , встановлено у пункті 4.1. цього договору, вартість замовлення туристичного продукту.

Згідно з п.4.1 договору- вартість туристичного продукту, замовленого туристом(тами) (тридцять тисяч шістдесят грн.00 коп) 30060 грн 00 коп. та є дійсною впродовж строку, на оплату вартості турпродукту, встановленого п.2.2.2 цього договору.

Сторони цього Договору домовилися вважати зазначену суму в гривнях такою, що еквівалентна (1077$) (тисяча сімдесят сім дол.) дол. США (або Євро).

Відповідно до п. 4.2. Договору у випадку наявності дозволу Туроператора на оплату вартості Турпродукту частинами, Турист(и) зобов`язаний здійснити такі оплати відповідно до встановлених Туроператором строків, а саме сплатити 20 відсотків вартості туру в день укладення цього Договору, а решту 80 відсотків вартості туру Турист(и) зобов`язаний сплатити до 13.03.2022. Відсутність оплати вартості Турпродукту в порядку і строки, визначені у цьому пункті Договору, означатиме відмову Туриста(ів) від цього Договору з настанням наслідків, передбачених пунктами 2.2.10 - 2.2.13 цього Договору. При частковій сплаті Туристом(ами) вартості Турпродукту розмір сплаченої частини в еквіваленті до іноземної валюти визначатиметься з використанням коефіцієнту перерахунку, який матиме місце на дату оплати відповідної частин вартості Турпродукту. Коефіцієнт перерахунку повідомляє Туристу(ам) Турагент.

Згідно з п.4.3 договору оплата туроператору через турагента вартості турпродукту здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як зазначає в позовній заяві позивач ОСОБА_1 , на виконання умов договору про туристичне обслуговування № 21459676 вона сплатила визначені договором кошти в розмірі 30060 грн.

Доказів на підтвердження цього факту суду позивачем надано не було.

В свою чергу відповідачем до відзиву було надано платіжні доручення, згідно яких ОСОБА_2 перерахувала на рахунок ТОВ Тез-Тур грошові кошти на виконання умов договору № 21459673 від 18.11.2021 року, а саме згідно платіжного доручення № 9367 від 19.11.2021 - 10000 грн., платіжного доручення № 9388 від 22.11.2021 - 8000 грн., платіжного доручення № 9416 від 26.11.2021 - 5000 грн., платіжного доручення № 9533 від 24.12.2021 - 4041,03 грн. Разом на загальну суму 27041,03 грн.

В позовній заяві позивач зазначає, про те, що у зв`язку із повномасштабним вторгнення Росії на територію України вона разом з сім`єю не змогла скористатись послугами з туристичного обслуговування. Туроператор ТОВ "ТЕЗ ТУР" у добровільному порядку повернув кошти у розмірі 27041,03 грн. позивачці.

Доказів отримання коштів від ТОВ «Тез тур» позивачем до позовної заяви не надано.

06.11.2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідачки із заявою про повернення їй коштів у розмір 3 018,97 грн., що є різницею між 30060 грн. та 27041,03 грн., яку направила на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на день звернення позивачки до суду грошові кошти їй не повернені.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини

У частині першій статті 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 626 ЦК України договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частино 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує певні правові відносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Статтею 1 Закону України «Про туризм» визначено, що туристичний продукт це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Статтею 5 Закону України «Про туризм» передбачено, що учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність є туристичні оператори та туристичні агенти.

Туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;

Туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Статтею 20 ЗУ «Про туризм» визначено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Аналогічні положення передбачені ст.ст. 901, 902 ЦК України, відповідно до положень яких, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста (частина восьма статті 20 Закону України «Про туризм»).

У статті 25 Закону України «Про туризм» встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів

Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню, і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.

Позивачем до позовної заяви не надано належних, достовірних та допустимих доказів, з яких можливо встановити факт перерахування позивачем відповідачу грошових коштів на виконання умов договору №21459676 в сумі 30060 грн.

Відповідач в своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що 18.11.2021р. між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір на туристичне обслуговування №21459676. Грошові кошти ОСОБА_1 у розмірі 30 060 грн. отримані ФОП ОСОБА_2 та перераховані за вирахуванням агентської винагороди у розмірі 3 018,97 грн. туристичному оператору ТОВ «ТЕЗ ТУР», в інтересах та за дорученням якого діє турагент ОСОБА_2 за відповідним договором реалізації туристичних продуктів. Позивачка здійснювала оплату частинами, на кожний платіж туроператор виставляв рахунок фактуру, як підставу для здійснення платежу.

Відповідачем до відзиву надано чотири рахунки-фактури, а саме:

-рахунок фактура № 21459676(3) від 18.11.2021 року на суму 4041,03 грн, постачальником вказано ТОВ «Тез Тур», одержувачем зазначено ФОП ОСОБА_2 , в графі платник вказано- агент або фіз.особа, в графі примітка зазначено ОСОБА_4, заявка 21459676 від 18.11.2021 вартість 1139,57, оплата 360,88 (курс 27,71) оплата 288,7(курс 27,71) оплата 177,12 (курс 28,23) борг 141,94 (курс 28,47). Період 27.03.22-03.04.22.

-рахунок фактура № 21459676(2) від 18.11.2021 року на суму 5000,00 грн, постачальником вказано ТОВ «Тез Тур», одержувачем зазначено ФОП ОСОБА_2 , в графі платник вказано- агент або фіз.особа, в графі примітка зазначено ОСОБА_4, заявка 21459676 від 18.11.2021 вартість 1139,57, оплата 360,88 (курс 27,71) оплата 288,7(курс 27,71) борг 319,06 (курс 27,71). Період 27.03.22-03.04.22. При цьому в рахунку фактурі маються виправлення суми, а саме цифрами та буквами зазначено 8841,01 (вісім тисяч вісімсот сорок одна гривня 01 копійка), а нижче сума 8840,01 перекреслена та написано від руки 5000,00.

-рахунок фактура № 21459676(1) від 18.11.2021 року на суму 8000,00 грн, постачальником вказано ТОВ «Тез Тур», одержувачем зазначено ФОП ОСОБА_2 , в графі платник вказано- агент або фіз.особа, в графі примітка зазначено ОСОБА_4, заявка 21459676 від 18.11.2021 вартість 1139,57, оплата 360,88 (курс 27,71) оплата 360,88(курс 27,71) борг 584,96 (курс 27,71). Період 27.03.22-03.04.22. При цьому в рахунку фактурі маються виправлення суми, а саме цифрами та буквами зазначено 16209,23 (шістнадцять тисяч двісті дев`ять гривень 23 копійки), а нижче сума 16209,23 перекреслена та написано від руки 8000,00.

-рахунок фактура № 21459676 від 18.11.2021 року на суму 10000,00 грн, постачальником вказано ТОВ «Тез Тур», одержувачем зазначено ФОП ОСОБА_2 , в графі платник вказано- агент або фіз.особа, в графі примітка зазначено ОСОБА_4, заявка 21459676 від 18.11.2021 вартість 1139,57, борг 360,88 (курс 27,71). Період 27.03.22-03.04.22. При цьому в рахунку фактурі маються виправлення суми, а саме цифрами та буквами зазначено 26209,23 (двадцять шість тисяч двісті дев`ять грн. 23 коп.), а нижче сума 26209,23 перекреслена та написано від руки 10000,00.

З наданих рахунків фактури не зрозуміло, яка ж саме сума повинна була бути перерахована, та хто є платником.

Крім того, слід зазначити, що правовою за природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер

Відповідачем у відзиві вказано, що позивачка внесла в касу ФОП ОСОБА_2 грошові кошти на оплату турпродукту у розмірі 30 060 грн., на підтвердження чого були видані квитанції до прибутково -касових ордерів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак жодних квитанції до суду сторонами надано не було.

З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості перевірити коли саме, яку суму та на чий рахунок позивачкою було перераховано грошові кошти на виконання договору на туристичне обслуговування №21459676, відповідно до якого вартість туристичного продукту, замовленого туристом(тами) складає (тридцять тисяч шісдесят грн.00 коп) 30060 грн 00 коп. та є дійсною впродовж строку, на оплату вартості турпродукту, встановленого п.2.2.2 цього договору

Крім того, судом встановлено, що договірні відносини склалися між позивачем ОСОБА_1 , як туристом та ТОВ «ТЕЗ ТУР», як Туроператором, від імені якого та за дорученням на підставі агентського договору, укладає договір Турагент - ФОП ОСОБА_2 .

Агентським договором про реалізацію туристичних продуктів № 5035 від 02.04.2013 року передбачено Турагент зобов`язується за винагороду надати послуги Туроператору з Реалізації Турпродукту шляхом укладення Договорів на туристичне обслуговування або Договорів на користь від імені, в інтересах та під контролем Туроператора, а також здійснювати фактичні дії, визначені Договором, із забезпечення надання Туроператором Турпродукту Туристам (Замовникам, юридичним особам)

Пуктом 2.2. вказаного договору визначено, що відносини, що виникають з Договору не є монопольними агентськими відносинами.

Згідно наданих відповідачем платіжних доручень вбачається, шо на виконання укладеного договору № 21459676 ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «ТЕЗ ТУР» були перераховані були перераховані грошові кошти в сумі 27041,03 грн., саме яке відповідно до умов укладеного договору мало надавати позивачу туристичні послуги, та яке не є відповідачем у даній цивільній справі.

Тобто, виходячи з матеріалів справи, туристичні послуги відповідно до умов договору мав надавати саме туроператор, тобто в даному випадку ТОВ «ТЕЗ ТУР», з яким позивачем був укладений договір на туристичне обслуговування.

Відповідно до ч. 12, 14 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що саме ТОВ «ТЕЗ ТУР» повинен нести відповідальність за порушення умов укладеного з позивачем договору.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21).

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

З урахуванням наведених вище норм права та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-268ЦПК України, суд, -

ВИРИІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лещенко Олена Дмитрівна до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17 лютого 2026 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області О.В. Агеєва.