Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №154/4349/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 154/4349/25 Провадження №33/802/174/26 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А. А.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Зубрицької А.М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Винжули Я.В.(в режимі вудеконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про місце роботи відсутні, на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 27 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 19 жовтня 2025 року о 15 год 21 хв, на вул. Героїв Майдану у с. Заріччя, Володимирського району, Волинської області, керував автомобілем марки «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі –ПДР).

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність. Стверджує, що суддя безпідставно не взяв до увагу відсутність законних підстав, визначених положеннями ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» для зупинки транспортного засобу під його керуванням поліцейськими. Незаконність зупинки транспортного засобу має системні та незворотні правові наслідки для усього подальшого провадження, так як усі наступні дії працівників поліції є похідними від цього порушення не можуть породжувати допустимі докази. У такій ситуації водій не зобов`язаний виконувати жодні подальші вимоги поліцейських. Також у матеріалах справи відсутні об`єктивні дані, які б підтверджували у нього, як водія, наявність ознак наркотичного сп`яніння. Звертає увагу на не роз`яснення йому поліцейськими наслідків відмови від проходження відповідного огляду. Суд не встановив у який момент та у якій формі йому було роз`яснено права. Акт огляду у матеріалах справи відсутній, а протокол про адміністративне правопорушення містить істотні недоліки.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Володимирського районного суду Волинської області від 27 січня 2026 року стосовно нього скасувати, провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника – адвоката Винжули Я.В., доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

?Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція) ознаками наркотичного сп`яніння є, зокрема, наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 7 Розділу ІІІ цієї Інструкції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, наркотичного сп`яніння, згідно із ознаками такого стану.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою правопорушення - відмова від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння, повністю стверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні суду першої інстанції належними та допустимими доказами.

Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 487942 від 19 жовтня 2025 року оформленого стосовно ОСОБА_1 , яким зафіксовано наявні у нього ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема: поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, що не реагують на світло, а також відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку.

Його вина у вчиненому також доводиться направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, у якому поліцейським продубльовано ознаки такого стану та зафіксовано відмову від проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров`я; письмовою розпискою ОСОБА_1 , згідної якої він зобов’язується не керувати будь-якими транспортними засобами до повного витверезення та передати транспортний засіб тверезому водію; частково даними довідки інспектора САП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Тетяни БАРАНСЬКОЇ, якими стверджується факт видачі останньому посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_2 від 02 вересня 2022 року, що цілком підставно було ураховано суддею при накладенні на нього безальтернативного адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами; відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення таз урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним, достатнім та незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття доказом вини ОСОБА_1 .

У контексті доводів апеляційної скарги стосовно твердження про незаконність зупинки транспортного засобу під його керуванням, погоджуюсь із висновками судді про те, що безпосередньо після зупинки, поліцейський повідомив останньому, як водію, про можливу його причетність до дорожньо-транспортної пригоди, ураховуючи наявні на автомобілі механічні пошкодження. Така підстава для зупинки, передбачена положеннями п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Тому, вважати, у цьому конкретному випадку, зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 незаконною, не установлено і апеляційним судом.

Водночас, вважаю слушним зазначити про те, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у прямому причинному зв`язку із обов`язком водія пройти, у встановленому законом порядку, відповідний огляд на стан наркотичного сп`яніння, а предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом з ознаками такого стану і відмова, відповідно до встановленого порядку, від проходження такого огляду, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння є суб`єктивним сприйняттям його фізичного стану поліцейським. Такі ознаки були доведені до відома ОСОБА_1 . І попри незгоду із твердженням поліцейського, він не звільняється від обов`язку проходження такого огляду, у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 чітко та зрозуміло, в усному порядку, було роз`яснено поліцейським права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 263 КУпАП, повідомлено про наслідки відмови від проходження такого огляду – настання адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення у даній справі за формою та змістом відповідає змісту положень ст. 256 КУпАП, не містить будь-яких істотних недоліків, а відсутність у ньому підписів ОСОБА_1 та одержання ним копії примірника, обумовлені такою позицією останнього.

Ураховуючи усе вищевикладене у своїй сукупності та взаємозв`язку, за наявності усіх обов’язкових складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаю висновки судді про порушення водієм пункту 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння, правильними.

Відтак, висновки судді, викладені у оскаржуваній постанові, є цілком законними та обґрунтованими, підтверджуються сукупністю зібраних доказів, які є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, установлених судом, що є підставою для залишення апеляційної скарги, поданої ОСОБА_1 без задоволення, а постанови судді першої інстанції – без зміни.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 27 січня 2026 року стосовно нього – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: