Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №534/62/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/62/26

Провадження №3/534/17/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2026 року м. Горішні Плавні

Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого на посаді керівника ГО «С/Т «Берізка-1», адреса: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Козацька, буд.192,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-2 КУпАП,

встановила :

Формулювання обставин правопорушення, яке пред`являлось особі у протоколі та визнане суддею доведеним.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №88/16-31-04-05-06 від 07.01.2026, головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях транспорту, складського господарства, операцій з нерухомим майном, освіти, професійної, наукової та технічної діяльності, охорони здоров`я управління оподаткування з юридичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області Бережною Т.Ю., при проведенні камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з земельного податку за жовтень 2025 року ГО «С/Т «Берізка-1» (ЄДРПОУ 25693085, юридична адреса: Полтавська область, Кременчуцький район, м.Горішні Плавні, вул. Козацька, буд.192), встановлено що, посадова особа ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, а саме: неподання платіжної інструкції до установи банку на сплату податкового зобов`язання з земельного податку за жовтень 2025 року по терміну сплати 01.12.2025, чим порушено п.27.1 ст.57, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями.

Означене правопорушення кваліфікується за частиною 1 статті 163-2 КУпАП.

Будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.

Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, оцінка суду.

Відповідно до положень ч ч. 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Суд, дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення та дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в неподанні або несвоєчасному поданні платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Норма частини 1 статті 163-2 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення тих ознак, що мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП України.

Суб`єктом вчинення означеного правопорушення можуть бути посадові особи підприємств, до компетенції яких належить організація та здійснення сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

У статті 57 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначені строки сплати податкового зобов`язання, пункт перший якого визначає, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У протоколі про адміністративне правопорушення №88/16-31-04-05-06 від 07.01.2026 зазначено, що граничний строк сплати податкового зобов`язання щодо плати за землю за жовтень 2025 року, сплинув 01.12.2025.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (частина перша статті 251 КУпАП), а обов`язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (частина друга статті 251, стаття 255 КУпАП).

У відповідності до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Оцінивши перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що в діях посадової особи ГО «С/Т «Берізка-1», – керівника ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення. Його дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 163-2 КУпАП, як порушення строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення №88/16-31-04-05-06 від 07.01.2026;

- актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів;

- актом про неявку посадових осіб підприємства до органу ДПС.

- заявою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , згідно з якою він визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суддя зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять докази, що підтверджують дотримання посадовими особами органу контролю, якими оформлюються матеріали справи про адміністративне правопорушення, розгляду матеріалів за результатами проведення перевірки, надсилання акту про результати камеральної перевірки громадській організації, забезпечення права подати заперечення або усунути встановлені порушення, повідомлення про розгляд справи контролюючим органом тощо.

Мотиви накладення адміністративного стягнення.

При визначенні виду та міри адміністративного стягнення, суд, виходить із положень статті 23 КУпАП та зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У цьому випадку суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини та особу правопорушника.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність порушника, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 163-2 КУпАП у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України, а також запобігати вчиненню ним нових правопорушень.

Питання про судовий збір вирішено судом у порядку статті 40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.

На підставі викладеного та керуючись стст.40-1, 283, 294 КУпАП, суддя, -

постановила:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 85 (вісімдесят п`ять) грн.

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Марина МАЛЮК