Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №552/9423/25 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/9423/25

Провадження № 3/552/9/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2026 м. Полтава

Суддя Київського районного суду м.Полтави Сингаївська Т.С., за участю секретаря судового засідання Годзенко Ю.І., адмінпритягуваного ОСОБА_1 , захисника - адвоката Овчаренка С.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з УПП у Полтавській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлено,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №514466 від 16.11.2025, 16.11.2025 о 01:55 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився. Відмова від проходження огляду фіксувалася із застосуванням технічних засобів відеозапису, без залучення свідків, чим порушив п.п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Адмінпритягуваний ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, зазначив, що ввечері, 15.11.2025, у них були гості, він трохи випив, а пізніше вночі, 16.11.2025, вимкнули світло і він випадково порізав склом два пальці лівої руки, майже відрізав пучки на обох пальцях (3-й і 4-й), була сильна кровотеча, самостійно не міг зупинити, телефонував на лінію "103" та викликав ШМД, однак йому повідомили, що його випадок не є екстреним та порекомендували самостійно звернутись до травматологічного пункту, тому він вимушений був сісти за кермо автомобіля, оскільки його дружина не має водійського посвідчення, та разом із дружиною вони поїхали до травмпункту 1-ї МКЛ, однак там були зачинені двері, вони дзвонили у дзвінок, але їм ніхто не відчинив, тому вони вимушені були їхати назад додому, по дорозі, недалеко від його будинку, його зупинили працівники поліціїі, він їм пояснив, що в нього порізані пальці і він потребує медичної допомоги, від проходження медичного огляду відмовився, бо текла кров з ран, просив поліцейських викликати ШМД, вони 40 хвилин складали протокол, в подальшому викликали ШМД і його повезли до травпмункту 1-ї МКЛ, де йому була надана медична допомога. Додатково зазначив, що працює водієм у ТОВ "Укрзерно", є інвалідом ІІ групи, його водійський стаж складає 30 років, до адміністративної відповідальності ніколи притягувався.

Свідок ОСОБА_2 повідомила, що її чоловік тієї ночі дуже сильно порізав руку, дуже текла кров, вони намагались самостійно її зупинити, але їм не вдавалось, ШМД відмовилась приїзжати, бо не екстрений випадок, порекомендували їм їхати травпункту, тому вони самі добирались до лікарні, чолові вимушений був сісти за кермо.

Захисник - адвокат Овчаренко С.М. надав клопотання про закриття адміністративної справи, зазначив, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом після вживання алкоголю, однак це був вимушений крок, оскільки йому стало зле (сильний поріз руки) та йому була невідкладна медична допомога. Так як йому було відмовлено у виїзді екстреної медичної допомоги, у зв`язку з перебуванням його у стані крайньої необхідності, він поїхав за кермом до лікарні. ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що йому стало зле та він перебував у стані крайньої необхідності, та рухався до лікарні. На місці зупинки йому була викликана швидка допомога та його госпіталізовано до лікарні.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.

Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

У постанові від 21 грудня 2018 року по справі № 686/5225/17 Верховний Суд зауважив, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Захисником адвокатом Овчаренком С.М. суду надані безспірні докази на підтвердження того, що на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, зокрема, відповідь з КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ПОР», згідно якої 16.11.2025 о 00:25 на лінію «103» з номеру телефону НОМЕР_1 надійшов дзвінок щодо виклику бригади екстреної медичної допомоги чоловіку з приводу порізу пучок двох пальців. Приводу для реєстрації виклику та виїзду бригади ЕМД не встановлено. Диспетчером оперативного-диспетчерського відділу в повному обсязі проведено дистанційне медичне консультування відповідно до стану пацієнта, надано рекомендації щодо зверненя до травматологічного пункту.

Крім того, як вбачається з відеозапису: о 01:56:16 ОСОБА_1 поясняє працівникам поліції, що він їхав до лікарні, так як порізав руку, а швидка допомога, яку вони визивали на "103", не приїхала, ; о 01:58:06 ОСОБА_1 пояснив, що він сів за кермо, так як порізав руку, та йому потрібно було їхати до лікарні, о 01:58:31 ОСОБА_1 пояснює, що, коли вони визивали швидку допомогу, то вона не приїхала і він був в стані крайньої необхідності і був вимушений їхати до лікарні, о 02:07:35 ОСОБА_1 просить у поліцейських аптечку, так як сильно тече кров з руки.

Беручи до уваги фактичні обставини справи і те, що ОСОБА_1 під час вчинення адміністративного правопорушення знаходився в стані крайньої необхідності, а тому на підставі ст. 17 КУпАП виключається його адміністративна відповідальність.

За наявності наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю відповідно до п. 4 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 124., 247п. 4, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити відповідно до п 4 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із вчиненням даного адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави протягом 10-и днів з дня її винесення.

Суддя Т. С. Сингаївська