Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №359/9408/25 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Суд: Переяславський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №359/9408/25

Суддя: Свояк Д. В.

Справа № 359/9408/25

Провадження № 2/373/330/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.

розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Представник позивача звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1010571757 від 23.09.2022 у розмірі 40289,54 грн; стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.09.2022 між АТ «ПУМБ» та відповідачкою укладено кредитний договір №1010571757, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 33316,76 грн.

Проте, відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, через що станом на 09.04.2025 утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 40289,54 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 33316,76 грн, заборгованість за процентами – 7,64 грн, заборгованість за комісією – 6965,14 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

22.10.2025 справа надійшла за підсудністю із Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою суду від 24.10.2025 відкрито провадження в цій справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідачкою, яка повідомлена про розгляд справи, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України.

Судом встановлено наступні обставини:

23.09.2022 відповідачкою була підписана заява №1010571757 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій просила надати їй споживчий кредит у розмірі 33316,76 грн з процентною ставкою 0,01% річних, строк кредиту 36 місяців.

Того ж дня відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту.

До позову додані копія публічної пропозицій АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у відповідній редакції.

Із доданої до позову копії платіжної інструкції № TR.60476587.63677.25578 від 23.09.2022 вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 були перераховані грошові кошти в сумі 33316,76 грн за кредитним договором №1010571757 від 23.09.2022.

Відповідно до розрахунку та виписки по рахунку заборгованість за кредитним договором №1010571757 від 23.09.2022 станом на 09.04.2025 становить 40289,54 грн, а саме: заборгованість за кредитом – 33316,76 грн, заборгованість за процентами – 7,64 грн, заборгованість за комісією – 6965,14 грн.

До позову додана письмова вимога від 10.04.2025 щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка аргументів сторін, доказів.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові від 06.09.2017 у справі № 531/648/15-ц, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом встановлено, що підписавши 23.09.2022 заяву №1010571757, відповідачка прийняла умови надання всіх послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.

Разом з тим, умови договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості, не відповідають вимогам чинного законодавства, будь-яких доказів того, що зазначені комісії спрямовані на оплату будь-яких послуг позивача у зв`язку з укладеними між сторонами кредитними договорами, не надано.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідачки комісії за кредитним договором №1010571757 від 23.09.2022 у розмірі 6965,14 грн не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір».

Ціна позову, визначена позивачем сумою стягнення 40289,54 грн.

Оскільки, суд частково задовольняє вимоги – на суму 33324,40 грн, що становить 82,71 % від ціни позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2003,57 грн (2422,40:100 х 82,71%) судових витрат.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №1010571757 від 23.09.2022 в розмірі 33324 (тридцять три тисячі триста двадцять чотири) гривні 40 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 33316 (тридцять три тисячі триста шістнадцять) гривень 76 копійок; заборгованість за процентами у розмірі 7 (сім) гривень 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір в розмірі 2003 (дві тисячі три) гривні 57 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070;

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. В. Свояк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua