Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №939/2990/25 — Бородянський районний суд Київської області

Суд: Бородянський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №939/2990/25

Суддя: Герасименко М. М.

Справа № 939/2990/25

РІШЕННЯ

Іменем України

16 лютого 2026 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М.,

за участі секретаря – Боярської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через представника – адвоката Малика О.В., звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 1998 року. Спільних неповнолітніх дітей не мають. Сімейне життя не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного. Подружні відносини фактично припинені, спільного господарства не ведуть. Вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, на примирення не згоден, а тому просив шлюб із ОСОБА_2 розірвати.

За ухвалою суду від 04 грудня 2025 року було відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 і його представник – адвокат Малик О.В. у судове засідання не з`явилися, позивач просив розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відзив на позов не надала.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не повідомила про причини своєї неявки, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили, у суду наявні відомості про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце цього засідання, тому причин для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає і вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони з 20 вересня 1998 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому відділом реєстрації актів громадянського стану Чернівецького міськвиконкому місто Чернівці Чернівецької області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 7).

Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Пунктом 9 статті 7 Сімейного Кодексу України передбачено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності, відповідно до моральних засад суспільства

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Як зазначено у статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

За змістом ч. 2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як убачається з позовної заяви, і відповідач заперечень щодо цього суду не надала, сімейне життя у сторін не склалося, вони проживають окремо один від одного та не підтримують сімейних відносин, бажання до примирення відсутнє.

За таких обставин, суд вважає, що сім`я сторін фактично розпалась і шлюб між ними існує лише формально, подальше спільне проживання і збереження сім`ї суперечить інтересам позивача, у зв`язку з чим, шлюб між ними повинен бути розірваний.

Керуючись ст. 7, 21, 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, ст. 10, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , зареєстрований 20 вересня 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Чернівецького міськвиконкому місто Чернівці Чернівецької області, актовий запис № 1288, розірвати.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 16 лютого 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua