Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №379/423/22 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Дата: 17 лютого 2026 р.

Справа: №379/423/22

Суддя: Приходько Костянтин Петрович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №379/423/22 Головуючий у І інстанції - Шабрацький Г.О.

апеляційне провадження №22-ц/824/3183/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича, акціонерного товариства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги,-

установив:

У провадженні Таращанського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А..А, АТ «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року зазначену вище позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним та всебічним дослідженням усіх обставин справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що протягом усього періоду розгляду справи він перебував на військовий службі в умовах воєнного стану.

Вказує, що його представник неодноразово звертався до суду з клопотаннями про зупинення провадження у справі до припинення служби у ЗСУ, однак такі клопотання були відхилені.

Вказує, що суд першої інстанції помилково не врахував, що його неявка була зумовлена поважними причинами, адже перебування на військовій службі в умовах воєнного стану - є об`єктивною поважною причиною.

Вказує, що посилання суду на можливість його участі у засіданнях у режимі відеоконференції є формальним та безпідставним, оскільки в умовах проходження військової служби він був фактично позбавлений необхідних технічних можливостей для реалізації такого права.

Зазначає, що повідомлення про судові засідання шляхом надсилання СМС-повідомлень на його номер телефону не може вважатися належним інформуванням. Перебування на військовій службі передбачає обмеження у використанні мобільних засобів зв`язку, часту відсутність покриття та зв`язку, а іноді - повну заборону їх застосування.

Таким чином, він, який виконує конституційний обов`язок із захисту держави, був фактично позбавлений можливості взяти участь у розгляді своєї справи, що є порушенням його права на доступ до правосуддя та принципу рівності сторін у процесі.

Просив суд, скасувати ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явились, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Разом з тим, як вбачається з довідки з Медичного центру Тетяни Крижанівської від 16 лютого 2026 року №2231 ОСОБА_4 перебуває на денному стаціонарному лікуванні, що виключає цілодобове перебування у лікарні, та не підтверджує його повної процесуальної неспроможності, а отже не свідчить про неможливість участі у судовому засідання, в тому числі шляхом участі представника позивача в режимі відеоконференції, а тому, судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Крім цього, ОСОБА_1 не позбавлений був можливості особисто прибути в судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частин 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що у провадженні Таращанського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А..А, АТ «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги.

19 червня 2025 року, 10 липня 2025 року, 05 серпня 2025 року та 18 вересня 2025 року позивач до суду не з`явився, про слухання справи у зазначені дні був належним чином повідомлений, зокрема, шляхом SMS-повідомлення на номер телефону зазначений його представником адвокатом Новогребельською І.М. у заяві про припинення представництва інтересів позивача ОСОБА_1 .

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тричі не з`явився в судові засідання, і від Запорожко О.О. не надходило заяв про розгляд справи у його відсутність.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони, яким беззаперечно є позивач, який звернувся до суду з позовом, є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).

Виходячи з наведеного, оскільки позивач тричі не з`явився в судові засідання, причини неявки в судові засідання призначені на 10 липня 2025 року, 05 серпня 2025 року та 18 вересня 2025 року не повідомив, а заява про розгляд справи у відсутність позивача не надходила, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що протягом усього періоду розгляду справи він перебував на військовий службі в умовах воєнного стану, а тому його неявка була зумовлена поважними причинами, колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідно до повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 , де проходить військову службу ОСОБА_1 , він до участі у бойових діях не залучений та може приймати участь у судових засіданнях, в тому числі і в режимі відеоконференції.

Доводи апеляційної скарги про те, що повідомлення про судові засідання шляхом надсилання СМС-повідомлень на номер телефону позивача не може вважатися належним інформуванням про призначені судові засідання, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки використання засобів електронного/телефонного зв`язку відповідає вимогам ст. 128 ЦПК України за умови наявності підтвердження здійснення такого повідомлення.

Згідно ч. 9 ст. 128 ЦПК України, суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про судові засідання, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 особисто доставлені SMS-повідомлення на номер телефону зазначений його представником адвокатом Новогребельською І.М. у заяві про припинення представництва інтересів позивача.

Отже, суд першої інстанції діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень та забезпечив належне повідомлення сторони про розгляд справи.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, на офіційному сайті Судова влада України у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України. За допомогою даного сайту будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 колегією суддів оцінюються критично, адже останні зводяться виключно до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі №693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі №686/15042/20.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що позивач мав право та можливість бути присутнім в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, але з таким клопотанням до суду не звертався.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , та залишення без змін ухвали Таращанського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба

Оригінал: reyestr.court.gov.ua