Окрема думка від 03 лютого 2026 р. у справі №363/2594/16-ц — Київський апеляційний суд

ОКРЕМА ДУМКА

Вирішуючи спір, суд визнав за кожним із подружжя право власності на спірне нерухоме майно по частці кожному.

Тоді як позивачка за зустрічним позовом просила про реальний поділ будинку із сплатою їй грошової компенсації замість частки у спільній власності подружжя.

Вважаю висновки суду першої інстанції помилковими.

Так, позивачка у своєму клопотанні просила призначити експертизу з метою встановлення, що спірний житловий будинок є неподільним та не може використовуватись обома сторонами спільно.

У задоволенні клопотання суд першої інстанції безпідставно відмовив.

Чисельна судова практика Верховного Суду зауважує, що спір між подружжям має бути вирішений таким чином, щоб судове рішення не породжувало нових спорів.

Отже, якщо сторона ставить питання про реальний поділ майна із сплатою їй грошової компенсації, а інша - лише про визнання права власності на нього, то спір має бути вирішено виходячи із принципу процесуальної економії і не створювати штучне подвоєння судового процесу ( Велика Палата Верховного Суду справа № 209/3085-20 від 08.02.2022 року).

В цій справі Верховний Суд також виснував, що у разі звернення із позовом про припинення права власності на частку у майні, згода іншого подружжя на сплату компенсації замість його частки у майні не потрібна.

Право на компенсацію не породжує обов`язок внести відповідачу суму на депозитний рахунок суду.

Суд першої інстанції не врахував вищенаведену практику Верховного Суду та помилково залишив без задоволення зустрічний позов.

Суддя Є.В.Болотов