Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №357/18626/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року

справа № 357/18626/24

провадження № 22-ц/824/1374/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2025 року, постановлене під головуванням судді Ярмоли О.А. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення частки будинку в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2025 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Шевчук Ю.І. звернувся до суду із заявою про компенсацію судових витрат, в якій просив стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 10000,00 грн. - сума витрат на правову допомогу. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про виділ їй в натурі 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , та припинення права спільної часткової власності на 2/5 частини спірного житлового будинку, але позовні вимоги викладені в позові суперечили засадам цивільного законодавства, зокрема засадам справедливості, добросовісності та розумності, були незаконними і необґрунтованими і такими, що порушують інтереси відповідачів, про що зазначалось у відзиві на позов. Позивач просила виділити їй 67,0 кв.м., що перевищує її ідеальну частку. Окрім цього, позивач не вказала у позові, що фактично користується такими господарськими спорудами, як 2 гаража і не включила їх у розподіл, що свідчить про необґрунтованість дій позивача. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 02.06.2025 року провадження по справі № 357/18626/24 було залишено без розгляду за заявою позивача.

Представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Шевчук Ю.І. в судовому засіданні підтримав заяву про компенсацію судових витрат, зазначивши, що позивач з самого початку подала необґрунтований позов, що призвело до понесення відповідачем витрат на правову допомогу, підготовку відзиву та участь адвоката в судових засіданнях, а тому, посилаючись на ч.5 ст.142 ЦПК України, вказуючи на необґрунтованість дій позивача, представник відповідача ОСОБА_3 просив стягнути з позивача на свою користь 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2025 року у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат - відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення про про задоволення вимог.

Вимоги обґрунтовані тим, що для задоволення вимог про стягнення компенсації судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним зверненням позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Вважає свідомим зловживанням позивачем своїми процесуальними правами є свідоме викривлення обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги. Зазначено докази, що суперечать обставинам справи.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що суд не вбачав необґрунтованих дій позивача при зверненні до суду з даним позовом, судом не було встановлено недобросовісних дій, а саме по собі звернення до суду за захистом своїх прав та залишення у подальшому позовної заяви без розгляду не може вважатися необґрунтованими діями позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

У заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь ОСОБА_3 судових витрат за правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. було викладено позицію про необґрунтованість дій позивача.

Вирішуючи вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат на правничу допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 17 лютого 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді