Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №357/6367/25 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 лютого 2026 року місто Київ

справа № 357/6367/25

апеляційне провадження № 22-ц/824/5618/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у складі судді Бондаренко О.В. від 14 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2022 року e справі № 357/2791/22 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 15 квітня 2022 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення сином 23 років.

На момент розгляду справи про стягнення аліментів відповідач навчався та був студентом Фахового коледжу економіки та управління Національної академії статистики обліку та аудиту на умовах контракту, з терміном навчання до 30 липня 2023 року. Виконавчий лист з примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів перебуває на виконанні у Білоцерківському відділі державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ВП № НОМЕР_1).

З матеріалів виконавчого провадження позивачу стало відомо про зміну відповідачем прізвища з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 " та про перебування останнього на військовій службі (навчанні) за контрактом у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут з 2 серпня 2023 року, з терміном навчання 4 роки (бакалавр), де він перебуває на повному речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні.

Посилаючись на те, що відповідач навчається в іншому навчальному закладі, перебуває на повному забезпеченні за рахунок Міністерства оборони України, а також на те, що на утриманні позивача перебуває неповнолітня дитина, на користь якої він сплачує аліменти, ОСОБА_3 просив звільнити його від сплати аліментів на повнолітнього сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2025 року позов ОСОБА_3 задоволено. Звільнено ОСОБА_3 від сплати аліментів на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання, з дати набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду мотивовано тим, що після ухвалення рішення про стягнення аліментів майновий стан та умови навчання ОСОБА_1 змінилися, а саме останній перебуває на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні за рахунок держави. Суд також дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про потребу в матеріальній допомозі зі сторони позивача у зв'язку з навчанням.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки не надав належної оцінки тій обставині, що позивач має доходи, які дозволяють йому утримувати як себе, так і повнолітнього сина; з часу присудження аліментів ні матеріальний, ні сімейний стан платника аліментів не змінився; позивач не заперечував щодо стягнення з нього аліментів на період навчання відповідача, про що ним була подана заява про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Також зазначає, що відповідач дійсно навчається у Військовому інституті телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут. Держава забезпечує грошове забезпечення курсантам, яким є щомісячні виплати, що складаються з посадового окладу, окладу за військовим званням та інших додаткових видів забезпечення, які виплачуються військовослужбовцям-курсантам за виконання ними навчальних обов`язків. Проте, розмір таких виплат може змінюватися залежно від урядових рішень та специфічних обставин.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про її необґрунтованість та просить відмовити у її задоволенні.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2022 року в справі № 357/2791/22 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 стягнуто аліменти на час навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку ОСОБА_3 , щомісяця, починаючи з 15 квітня 2022 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_8 23 років.

15 липня 2022 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист у справі № 357/2791/22.

29 липня 2022 року ОСОБА_4 змінив прізвище з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ".

22 грудня 2022 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левенцем Є.С. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 15 липня 2022 року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі № 357/2791/22.

Згідно розрахунків державного виконавця у межах ВП № НОМЕР_1 від 21 травня 2025 року за № 99138 та від 10 липня 2025 року за № 131201, заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_8 станом на 1 травня 2025 року та станом на 1 липня 2025 року складала 61 245 грн 28 коп.

З Довідки І державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області від 24 квітня 2025 за № 06 вбачається, що ОСОБА_3 працює водієм І державної пожежно-рятувальної частини; згідно виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 15 серпня 2023 року з його заробітної плати стягнуто аліменти на користь ОСОБА_8 за період з 15 липня 2023 року по 31 серпня 2024 року у розмірі 59 382 грн 14 коп., а також борг по аліментах у розмірі 50 972 грн; 30 серпня 2024 року було призупинено стягнення за ВП № НОМЕР_1; 12 березня 2025 року відновлено стягнення за ВП № НОМЕР_1; станом на 24 квітня 2025 року утримано аліменти на суму 7 721 грн 25 коп.; борг у розмірі 6 177 грн; загальна сума боргу за період з 1 вересня 2024 року по 1 квітня 2025 року становить 26 799 грн 48 коп.

Згідно Довідки І державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області Державної служби з надзвичайних ситуації України про доходи від 12 червня 2025 року за № 10, ОСОБА_3 працює водієм І державної пожежно-рятувальної частини 1 (основне місце роботи) та за період з 1 січня 2025 року по 31 травня 2025 року, за винятком аліментів, отримав дохід 89 987 грн 17 коп., що у середньому на місяць становить 17 997 грн 43 коп.

Згідно Довідки І державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області Державної служби з надзвичайних ситуації України про доходи від 9 жовтня 2025 року за № 16, ОСОБА_3 за основним місце роботи за період з 1 квітня 2025 року по 30 вересня 2025 року, за винятком аліментів, отримав дохід у розмірі 73 571 грн 26 коп., що у середньому на місяць становить 12 261 грн 87 коп.

З Довідки І державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області від 12 червня 2025 року за № 11 вбачається, що згідно виконавчого провадження № НОМЕР_2 із заробітної плати ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 на утримання сина ОСОБА_10 стягнуто аліменти за період з 1 січня 2025 року по 31 травня 2025 року у розмірі 24 965 грн 45 коп.

Згідно Архівної довідки від 4 вересня 2024 року за № 1604 ОСОБА_8 з 1 вересня 2021 року по 30 червня 2023 року навчався у Фаховому коледжі економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту II рівня акредитації за освітньо-професійним ступенем Фахового молодшого бакалавра за спеціальністю - 76 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність" на денній формі навчання, згідно договору № 3067/1 від 20 серпня 2021 року про надання освітніх послуг на платній основі за рахунок фізичних осіб.

Згідно довідки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут від 10 квітня 2025 року за № 1/56/17/576, довідки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут від 23 липня 2025 року за № 1/56/17/964, витягу із Наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (по стройовій частині) від 2 серпня 2023 року за № 214, ОСОБА_1 за наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут від 31 липня 2023 року за № 14 зарахований курсантом першого курсу денної форми навчання, з 2 серпня 2023 року зарахований до списків особового складу інституту на всі види забезпечення, з присвоєнням звання "Рекрут", знаходиться на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні, термін навчання в інституті 4 (чотири) роки (бакалавр).

Згідно довідки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Круг від 23 липня 2025 року за № 11/160/3/228 ОСОБА_1 за період з 1 січня 2025 по 30 червня 2025 року отримав дохід у розмірі 46 620 грн, що у середньому на місяць становить 7 770 грн.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

Відповідно до частини 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь-які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 посилався на те, що на день ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_11 останній навчався у коледжі на платній основі та у зв`язку з цим потребував матеріальної допомоги батьків, а наразі відповідач навчається у вищому навчальному закладі та перебуває на повному державному забезпеченні.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не потребує додаткової матеріальної допомоги на навчання, оскільки перебуває на повному державному забезпеченні, а позивач не має можливості надавати йому таку матеріальну допомогу.

Дійсно, з матеріалів справи убачається, що за період з 1 січня 2025 року по 30 червня 2025 року дохід ОСОБА_1 становив у середньому на місяць 16 173 грн 13 коп. (7 700 грн - фінансове забезпечення Міністерства оборони України та 8 403 грн 13 коп. - аліменти), а дохід ОСОБА_3 у цей же період у середньому на місяць становив 17 137 грн 44 коп.

При цьому, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 перебуває на повному державному утриманні, що забезпечує його потреби у речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні, а ОСОБА_3 на підставі рішення суду, що перебуває на примусовому виконанні, сплачує аліменти на утриманні малолітнього сина ОСОБА_10 . Розмір сплачених ОСОБА_3 на неповнолітнього сина аліментів за період з 1 січня 2025 року по 30 червня 2025 року склав 24 965 грн 45 коп., що у середньому становить 4 160 грн 90 коп. на місяць.

Сукупний аналіз наведених обставин вказує на те, що дохід отримувача аліментів фактично є більшим за дохід платника аліментів, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що позивач має доходи, які дозволяють йому утримувати себе та повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи скаржника про те, що з часу присудження аліментів ні майновий, ні сімейний стан платника аліментів не змінився, оскільки законодавець не передбачає чіткого переліку обставин для припинення стягнення аліментів, а лише регламентує (частина 4 статті 273 ЦПК України), що за рішенням суду може бути припинено стягнення періодичних платежів, якщо зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів.

Доводи скаржника про те, що під час розгляду справи про стягнення аліментів ОСОБА_3 не заперечував проти стягнення з нього аліментів, про що подав відповідну заяву про визнання позову, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову про звільнення від сплати аліментів, оскільки на день ухвалення рішення про стягнення аліментів існували інші обставини, а саме ОСОБА_1 навчався у коледжі, а не у вищому навчальному закладі, та при цьому не перебував на повному державному забезпеченні.

Щодо посилань скаржника на те, що щомісячні виплати від держави можуть змінюватися залежно від урядових рішень та специфічних обставин колегія суддів зазначає, що сімейне законодавство не покладає на батьків обов`язку компенсувати можливу відсутність у повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, стабільного доходу у майбутньому. Обов`язок утримання повнолітніх дітей, який визначений статтею 199 СК України, виникає лише за наявності реальної, підтвердженої потреби у матеріальній допомозі та не може ґрунтуватися на припущення про те, що така потреба може виникнути у майбутньому.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2025 року - без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: