Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №372/1182/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року

справа № 372/1182/25

провадження № 22-ц/824/990/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Публічне акціонерне товариство «ЦЕНТРЕНЕРГО»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 квітня 2025 року, постановлене під головуванням судді Висоцької Г.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 126 346,12 грн. з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів; компенсацію втрати частини доходів у розмірі 181,68 грн, завдану моральну шкоду у розмірі 1,00 грн, а також суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він у період з 08.12.2023 року по 17.12.2024 року працював на посаді начальника управління претензійно-позовної роботи департаменту з правових питань та корпоративного управління ПАТ «Центренерго».

17.12.2024 року звільнений із посади начальника управління претензійно-позовної роботи департаменту з правових питань та корпоративного управління ПАТ «Центренерго» у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Однак, у день звільнення, а саме 17.12.2024 року, роботодавець - ПАТ «Центренерго» - не здійснило повний розрахунок. Так, на картковий рахунок 06.01.2025 року від ПАТ «Центренерго» надійшли кошти у розмірі 9 626,23 грн., що підтверджується відповідною випискою по картці. У описі операції зазначено: «Зараховано заробітня плата на поточні рахунки працівників ПАТ «Центренерго» згідно договору 2017/ZР/070-067, без ПДВ». Крім того, 06.02.2025 року від ПАТ «Центренерго» надійшли кошти у розмірі 5 513,76 грн., що підтверджується відповідною випискою по картці. У описі операції зазначено: «Зараховано заробітня плата на поточні рахунки працівників ПАТ «Центренерго» згідно договору 2017/ZР/070-067, без ПДВ.

Позивач вважає, що остаточний розрахунок з ним здійснено саме 06.02.2025, а не у день звільнення 17.12.2024. року. Відповідно до його розрахунку, за період з 18.12.2024 року по 06.02.2025 року розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні складає: 37 (кількість робочих днів за період з 18.12.2024 року по 06.02.2025 року) * 3 414,76 грн. (розмір середньоденної заробітної плати) = 126 346,12 грн. Компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати: 15 139,99 (заборгованість по заробітній платі після утримання податків і обов`язкових платежів, яка була виплачена ПАТ «Центренерго» 06.01.2025 року та 06.02.2025 року) х 1.01200000 - 15 139,99 = 181,68 грн.

На думку позивача, відповідачем порушено конституційне право на оплату праці, невиплату заробітної плати у повному обсязі у день звільнення, що призвело до його моральних страждань, які виразились у неотриманні коштів необхідних мені для проживання протягом тривалого періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе, переживання та стресу. Неможливість отримувати належну платню за виконану роботу позбавило позивача можливості задовольняти необхідні соціально-матеріальні потреби, що є прямим свідченням завданих моральних страждань. Завдану йому моральну шкоду позивач оцінив у 1 (одну) гривню.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 квітня 2025 року Пзовні вимоги ОСОБА_1 «Центренерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні та моральної шкоди - залишені без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.

Вимоги обґрунтовані тим, що остаточний розрахунок зі мною ПАТ «Центренерго» було здійснено саме 06.02.2025 року, а не у день звільнення - 17.12.2024 року.

Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Станом на дату звільнення (17.12.2024 року) позивач відпрацював той період, за який мав отримати відповідну винагороду (листопад та грудень 2024 року), тобто отримані ним кошти у січні 2025 року та лютому 2025 року - це остаточні розрахунки за листопад та грудень 2024 року відповідно. І, відповідно, у день звільнення роботодавець був зобов`язаний провести остаточний розрахунок із позивачем, оскільки це є оплатою виконаної роботи у листопаді та грудні 2024 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ПАТ «Центренерго» зазначив, що преміювання не має обов`язкового характеру, є додатковою заробітною платою та виплачується на підприємстві при досягненні показників, при відсутності застосування до працівника заходів дисциплінарно стягнення, на підставі поданих даних від кожного підрозділу щодо відповідного працівника, якому запропоновано сплатити премію, на підставі оформленого наказу Генерального директора ПАТ «Центренерго», що формується в наступному місяці за попередній, а виплата відбувається в наступному місяці, за місяцем складання наказу.

Відповідно до наказу ПАТ «Центренерго» від 29.01.2025 року №18 -П «Про преміювання за грудень 2024 року» працівникам апарату управління ПАТ «Центренерго» було нараховано премію за основні результати господарської діяльності за грудень 2024 року та виплачено всім, в тому числі ОСОБА_1 06.02.2025, відповідно до порядку Про преміювання працівників апарату управління.

В судовому засіданні представник відповідача Ключинський К.Л. ПАТ «Центренерго» проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Позивач до суду апеляційної інстанції не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у підприємства виник обов`язок щодо нарахування та виплати премії ОСОБА_1 за листопад 2024 року тільки 27 грудня 2024 року, коли вказаним вище наказом було нараховано премії всім працівникам за результатом господарської діяльності підприємства, а за грудень 2024 року - 06.02.2025 року. Тому станом на 17.12.2024 року у підприємства не було підстав для виплати позивачу премії за роботу в листопаді та грудні 2024 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , у період з 08.12.2023 року по 17.12.2024 року працював на посаді начальника управління претензійно-позовної роботи департаменту з правових питань та корпоративного управління ПАТ «Центренерго», що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці та наказами.

08.12.2023 року між сторонами укладено трудовий договір № 173/2023 зі строком дії до 07.03.2024 року, копію якого додано до позовної заяви.

05.03.2024 року між сторонами укладено додаткову угоду № 173/2023/1 до трудового договору № 173/2023 від 08.12.2023 року, якою внесено зміни до пункту 2.2. розділу 2 «Строк дії трудового договору» та фактично продовжено його дію до 17.12.2024 року (включно).

17.12.2024 року ОСОБА_1 звільнений із посади начальника управління претензійно-позовної роботи департаменту з правових питань та корпоративного управління ПАТ «Центренерго» у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

На картковий рахунок позивачва 06.01.2025 року від ПАТ «Центренерго» надійшли кошти у розмірі 9 626,23 грн., що підтверджується відповідною випискою по картці. У описі операції зазначено: «Зараховано заробітня плата на поточні рахунки працівників ПАТ «Центренерго» згідно договору 2017/ZР/070-067, без ПДВ».

06.02.2025 року від ПАТ «Центренерго» надійшли кошти у розмірі 5 513,76 грн., що підтверджується відповідною випискою по картці. У описі операції зазначено: «Зараховано заробітня плата на поточні рахунки працівників ПАТ «Центренерго» згідно договору 2017/ZP/070-067, без ПДВ».

ОСОБА_1 працював у Публічному акціонерному товаристві «Центренерго» з 08.12.2023 року на посаді начальника управління претензійно - позовної роботи департаменту з правових питань та корпоративного управління.

17.12.2024 року його звільнено з цієї посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

Судом вірно встановлено, що у день звільнення ОСОБА_1 підприємством виконано вимоги статті 116 КЗпП України та виплачено йому всю належну до сплати суму.

Так, в день звільнення на зарплатний рахунок позивача зараховано 67863,98 грн заробітної плати, належної до виплати ОСОБА_1

06.01.2025 року на рахунок позивача зараховано кошти у розмірі 9 626,23 грн., які нараховані як премія за роботу у листопаді 2024 року.

06.02.2025 року на рахунок позивача зараховано кошти в розмірі 5 513,76 грн, які нараховані підприємством як премія позивача за грудень 2024 року.

Вказані премії нараховані на підставі наказів ПАТ Центренерго від 27.12.2024 року № 113-П та від 29.01.2025 року №18-П.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

ПАТ «Центренерго» відповідно до вказаної норми у день звільненні ОСОБА_1 відповідач виплатив йому всі суми, що на день звільнення належали йому від підприємства станом на день звільнення.

Судом також вірно встановлено, що станом на 17.12.2024 року, тобто на момент звільнення позивача, у підприємства не виникло обов`язку та підстав щодо виплати йому премії за листопад та грудень 2024 року.

Згідно ч. 8 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.

У ПАТ «Центренерго» діє Колективний договір, укладений між уповноваженим органом власника та трудовим колективом» на 2022-2025 роки, ухвалений на конференції трудового колективу ПАТ «Центренерго» 12 листопада 2021 року, далі - Колективний договір.

Відповідно до п. 2.3.1. Колективного договору оплата праці працівників Товариства здійснюється відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Галузевої угоди, Положення про оплату праці у ПАТ «Центренерго» (Додаток 1) та Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності (Додаток 2).

Згідно з п. 2.3.4. Колективного договору структура заробітної плати працівників Товариства включає в себе:

- тарифну (окладну) частину заробітної плати, нараховану за виконану роботу;

- надбавки і доплати до тарифних ставок (посадових окладів) у розмірах, визначених цим Колективним договором;

- премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій (Додатки 2, 4).

Суд вірно вважав, що премія також входить в структуру заробітної плати працівника. Саме тому премія за листопад та грудень 2024 року, яка надійшла на рахунок ОСОБА_1 06.01.2025 року та 06.02.2025 року ідентифікована як «Зараховано заробітня плата на поточні рахунки працівників ПАТ «Центренерго» згідно договору 2017/ZP/070-067, без ПДВ».

Законодавчих правил нарахування премій працівникам не встановлено, проте згідно зі ст. 97 КЗпП умови запровадження та розміри премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до п. 5 Положення про оплату праці (додаток №1 до Колективного договору) преміювання персоналу Товариства здійснюється у відповідності до Положення про преміювання працівників ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності.

У відповідності до п. 1.1., абз. 2 п. 1.2. Положення про преміювання (додаток №2 до Колективного договору) преміювання працівників ПАТ «Центренерго» проводиться за місячними результатами роботи (щомісячно) з коштів фонду оплати праці за показниками, які характеризують результати фінансово-господарської та виробничої діяльності Товариства.

Згідно з п. 4.1., 4.2. Положення про преміювання витрати на преміювання працівників, згідно з цим Положенням, входять до складу додаткової заробітної плати фонду оплати праці та відносяться на витрати по належності до кожного виду діяльності.

Премія нараховується на тарифну частину (посадовий оклад) за фактично відпрацьований час в місячний строк після закінчення звітного періоду при нарахуванні заробітної плати за місяць (для прикладу: заробітна плата за лютий, а премія - за січень, так як результати господарської діяльності зводяться у лютому за січень).

У відповідності до п. 4.10., 4.12 Положення про преміювання премія виплачується за попередній місяць.

Премії нараховуються в місячний строк після закінчення звітного періоду при нарахуванні заробітної плати за місяць.

Тобто премія нараховується впродовж наступного місяця після звітного місяця, за роботу працівниками в якому, її нараховують.

Порядок нарахування та виплати премії працівникам апарату управління ПАТ «Центренерго» визначений Положенням про преміювання працівників апарату управління ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності, затвердженого рішенням Дирекції ПАТ «Центренерго» (протокол засідання №7/2022 від 03.02.2022), зі змінами до нього, що затверджені рішенням Дирекції ПАТ «Центренерго» (протокол засідання №66/2023 від 20.11.2023, далі - «Положення про преміювання працівників апарату управління»).

Судом вірно встановлено, що преміювання: не має обов`язкового характеру, є додатковою заробітною платою та виплачується на підприємстві при досягненні показників, при відсутності застосування до працівника заходів дисциплінарного стягнення, на підставі поданих даних від кожного підрозділу щодо відповідного працівника, якому/яким запропоновано сплатити премію, на підставі оформленого наказу Генерального директора ПАТ «Центренерго», що формується в наступному місяці за попередній, а виплата відбувається в наступному місяці, за місяцем складання наказу.

Відповідно до наказу ПАТ «Центренерго» від 27.12.2024 № 113-П «Про преміювання за листопад 2024 року», працівникам апарату управління ПАТ «Центренерго» нараховано премію за основні результати господарської діяльності за листопад 2024 року та виплачено всім, в т.ч. ОСОБА_1 (за виключенням тих, хто був позбавлений премії) 06.01.2025, відповідно до порядку Про преміювання працівників апарату управління.

Відповідно до наказу ПАТ «Центренерго» від 29.01.2025 № 18-П «Про преміювання за грудень 2024 року», працівникам апарату управління ПАТ «Центренерго» нараховано премію за основні результати господарської діяльності за грудень 2024 року та виплачено всім, в т.ч. ОСОБА_1 (за виключенням тих, хто був позбавлений премії) 06.02.2025, відповідно до порядку Про преміювання працівників апарату управління.

Премія за грудень 2024 виплачується за умови досягнення показників в грудні 2024, в січні 2025 подання даних щодо працівників, які досягли показників та мають право отримати премію за грудень 2024. В кінці січня 2025 формується наказ і в лютому 2025 виплачується премія за грудень 2024 разом із заробітною платою за лютий 2025.

Генеральний директор ПАТ «Центренерго» діяв у відповідності до вимог законодавства України, Статуту ПАТ «Центренерго», дотримуючись положень Колективного договору, Положення Про оплату праці у ПАТ «Центренерго», Положення про преміювання працівників апарату управління ПАТ «Центренерго» за основні результати господарської діяльності. Наказ про преміювання працівників за листопад, був виданий в грудні, наказ про преміювання працівників за грудень 2024 був виданий в січні 2025, а виплата відбулась на підставі цих наказів у січні 2025 та в лютому 2025.

Таким чином, у підприємства виник обов`язок щодо нарахування та виплати премії ОСОБА_1 за листопад 2024 року тільки 27 грудня 2024 року, коли вказаним вище наказом було нараховано премії всім працівникам за результатом господарської діяльності підприємства, а за грудень 2024 року - взагалі 06.02.2025 року.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що станом на 17.12.2024 року у підприємства не було підстав для виплати ОСОБА_1 премії за роботу в листопаді та грудні 2024 року.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки не встановлено порушення прав позивача, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставними, тому обґрунтованою є відмова суду у цій частині позову ОСОБА_1 .

Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 16 лютого 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді