Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №752/8000/13-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року

справа № 752/8000/13-ц

провадження № 22-ц/824/839/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2025 року, постановлене під головуванням судді Кордюкової Ж.І. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що внаслідок неправомірних дій по вині відповідача автомобілю марки Nssan X-Trail, д.н.з НОМЕР_1 , завдано технічних пошкоджень - з`явилися вм`ятини в лівій нижній стороні на дверях багажного відділення.

Відповідно до рахунку - фактури № СЧ-0001288 від 19 квітня 2013 року вартість робіт по ремонту дверей багажника вищезазначеного автомобіля марки Nissan X-Trail, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 2 698, 67 грн.

Крім матеріальних збитків, йому завдано моральну шкоду (моральні та фізичні страждання), яку він оцінює в сумі 1 000 грн.

Моральні страждання полягають у тому, що йому вкрай неприємно тривалий термін керувати автомобілем, який втратив товарний вигляд, йому довелося суттєво нервувати через те, що особа, винна у заподіянні матеріальної шкоди і втраті автомобілем товарного вигляду, не вжила заходів щоб відшкодувати спричинену шкоду добровільно.

Просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 2 698,67 грн.. моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати.

З урахуванням заяви від 12.09.2019 просив: стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 5326,80 грн.. моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати на проведення експертизи в розмірі 4952 грн., витрати на придбання пального в розмірі 2092,63 грн., судовий збір в розмірі 269,87 грн. та в розмірі 100 грн., витрати за послуги банку в розмірі 20 грн. та в розмірі 49,52 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог апелянта скасувати, постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Вимоги обґрунтовані тим, що ігнорування судом першої інстанції клопотання скаржника про призначення судової комплексної трасологічної додаткової та первинної судово-медичної експертизи, призвело до порушення процесуальних прав апелянта, яке впливає на правильність вирішення справи, своєчасне збирання, отримання позивачем допустимих доказів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 04.05.2012 року в ході проведення перевірки було встановлено лише факт виникнення конфлікту між сторонами у справі.

Апелянт подав позовну заяву про відшкодування шкоди більше ніж через рік після ДТП та винесення постанови. Даний факт свідчить, що станом на квітень - травень 2012 року скаржник не мав ніяких майнових або не майнових претензій до відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови задоволенні вимог первісного позову, то в іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Відмовляючи в задоволення первісного позову, суд першої інстанції оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного цього доказу разом з іншими письмовими доказами, суд вважав, що вони не є достатніми для того, щоб зробити беззаперечний висновок про наявність вини відповідача у спричиненні 28.04.2012 пошкоджень автомобілю NISSAN X - TRAIL р.н. НОМЕР_1 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.05.2012 Голосіївським РУ УМВС України в м. Києві винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 про пошкодження невідомим чоловіком 28.04.2012 автомобіля Nissan X-Trail, д.н.з НОМЕР_1 , та за заявою ОСОБА_2 від 28.04.2012 про вчинення невідомим сварки на дорозі біля ТЦ «Магелан», який висловлював погрози та декілька раз штовхнув його.

Відповідно до рахунку - фактури № СЧ-0001288 від 19.04.2013 вартість робіт по ремонту дверей багажника автомобіля марки Nissan X-Trail, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 2698, 67 грн.

Відповідно до рахунку - фактури № СЧ-0037083 від 08.06.2017 вартість робіт по ремонту дверей багажника автомобіля марки Nissan X-Trail, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 5236,80 грн.

Згідно з висновком експертів за результатами проведення комплексної судової медико-автоварознавчої експертизи від 09.03.2017 №21864/15-52:

зовнішнім оглядом дверки (кришки) багажника автомобіля «Ніссан Х-Трейл», д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено, що усього є 1 з пошкоджень (ум`ятина), розташоване на висоті близько 95 см від опорної поверхні, яка співпадає з рівнем дорожнього покриття. Дане пошкодження, судячи з його конфігурації, має довжину близько 20 мм, форма якого відповідати відображенню кисті руки, зібраної в кулак, при нанесенні удару приблизно перпендикулярно площині дверки багажника.

Отже, з урахуванням відомих експерту обставин, зазначених в матеріалах справи, немає підстав технічного характеру виключити можливість нанесення з положення стоячи удару по дверях (дверці багажника) автомобіля NISSAN X - TRAIL р.н. НОМЕР_1 , кистю правої руки, зібраної в кулак, з урахуванням того, що в момент нанесення удару по дверях багажника останній знаходився поблизу лівої сторони дверей багажника зазначеного автомобіля. Також немає підстав технічного характеру виключити можливість в результаті зазначеного удару правою кистю руки, зібраної в кулак, по дверях багажника утворення на лівій нижній стороні металевих пофарбованих дверей багажника автомобіля «NISSAN TRAIL» р.н. НОМЕР_1 видимих слідів (пошкодження) у вигляді ум`ятини.

Оскільки необхідне для утворення даного деформаційного пошкодження зусилля знаходиться в допустимих межах відносно теоретично можливих зусиль, які можуть бути розвинуті під час удару рукою людини, є підстави вважати, що з технічної точки зору не виключена можливість нанесення зазначеного пошкодження шляхом здійснення удару кистю руки, зібраною в кулак, гр. ОСОБА_2 в даних конкретних умовах.

З технічної точки зору не виключена можливість нанесення пошкодження, яке виявлено під час експертного огляду автомобіля NISSAN X - TRAIL р.н. НОМЕР_1 , шляхом здійснення удару кистю руки, зібраною в кулак, в даних конкретних умовах.

Також не виключена можливість ідентифікації об`єкта, яким було спричинено деформаційне пошкодження на лівій нижній частині панелі кришки багажника автомобіля NISSAN X - TRAIL р.н. НОМЕР_1 внаслідок удару кистю руки, зібраною в кулак, в даних конкретних умовах, але з огляду на недостатню інформативність зазначеного об`єкта визначити експертним шляхом тотожність слідоутворюючого предмета не видалось можливим.

Вирішення питань не потребує спеціальних знань в галузі судової медицини - перебуває поза межами компетенції судового експерта.

Відомості про власника автомобіля NISSAN X - TRAIL,д.г.з. НОМЕР_1 матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Судом встановлено, що 28.04.2012 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сталась сварка на дорозі біля ТЦ «Магелан».

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач є власником автомобіля NISSAN X - TRAIL, р.н. НОМЕР_1 , доказів того, що з вини відповідача ОСОБА_2 та в результаті його протиправних дій зазначений автомобіль отримав пошкодження і в якому розмірі.

Колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції щодо висновку експертизи від 09.03.2017 №21864/15-52. Експерт зазначив, що у відповідях немає підстав технічного характеру виключити можливість нанесення з положення стоячи удару по дверях (дверці багажника) автомобіля NISSAN X - TRAIL р.н. НОМЕР_1 , кистю правої руки, зібраної в кулак, з урахуванням того, що в момент нанесення удару по дверях багажника останній знаходився поблизу лівої сторони дверей багажника зазначеного автомобіля, а також що з технічної точки зору не виключена можливість нанесення зазначеного пошкодження шляхом здійснення удару кистю руки, зібраною в кулак, гр. ОСОБА_2 в даних конкретних умовах.

У висновку експертизи зазначено, що не виключена можливість нанесення зазначеного пошкодження автомобіля шляхом здійснення удару кистю руки, зібраною в кулак, гр. ОСОБА_2 в даних конкретних умовах, та немає підстав технічного характеру виключити можливість нанесення з положення стоячи удару по дверях (дверці багажника) автомобіля кистю правої руки чи лівої, зібраної в кулак, в залежності від розташування особи.

Зазначений висновок експертизи не має для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки, матеріали справи не містять достатніх доказів для того, щоб зробити беззаперечний висновок про наявність вини відповідача у спричиненні 28.04.2012 пошкоджень автомобілю NISSAN X - TRAIL р.н. НОМЕР_1 , то суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивач не надав суду беззаперечних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження заявлених ним вимог та правомірно не вбачав підстав для задоволення первісного позову.

Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 12 лютого 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді