Постанова від 15 квітня 2025 р. у справі №362/2746/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/2848/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Київ

Справа № 362/2746/23

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2023 року, ухвалене у складі судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

У травні 2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до відповідач ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 13159-06/2021 в розмірі 20 017,50 грн, з яких: 5 100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 917,50 грн - сума заборгованості за відсотками, та за кредитним договором № 660407962 в розмірі 75 517,50 грн, з яких: 22 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 53 517,50 грн - сума заборгованості за відсотками, а всього просив стягнути - 95 535,00 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13159-06/2021, шляхом підписання його електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був підписаний на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 кредитного договору, реквізити та підписи сторін.

18 січня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 18012022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 18012022 від 18 січня 2022 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 017,50 грн, з яких: 5100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 917,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

25 травня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 660407962, шляхом підписання використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 кредитного договору, реквізити та підписи сторін.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 660407962.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 06 березня 2023 року до Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 75 517,50 грн, з яких: 22 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 53 517,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська Агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 13159-06/2021 від 20 червня 2021 року в розмірі 20 017,50 грн; за кредитним договором № 660407962 від 25 травня 2021 року в розмірі 75 517,50 грн, всього в розмірі 95 535,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2024 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що судом першої інстанції на підтвердження факту укладання договорів в електронній формі було перелічено лише статті Закону України «Про електронну комерцію» без аналізу та посилання на докази, які підтверджують реєстрацію відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі первісних кредиторів, формування, направлення оферти та отримання від відповідача акцепту пропозиції, а тому суд помилково дійшов до висновку щодо дотримання процедури укладення кредитних договорів в електронній формі.

Також в рішенні відсутня інформація про факт виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо перерахування грошових коштів, не зазначено про відсутність таких доказів у матеріалах справи, а тому без підтвердження перерахування грошових коштів судом помилкового було встановлено факт виникнення у відповідача обов`язку щодо повернення кредитних коштів.

У розрахунках заборгованості за кредитними договорами, які складені позивачем, зазначено лише суму тіла кредиту та суму заборгованості за відсотками без деталізації по датам, що унеможливлює встановити, з чого складається розмір заборгованості, яка процентна ставка застосовувалась та за який термін розраховувалась сума заборгованості за відсотками, оскільки двома кредитними договорами чітко визначено строки кредитування. Зазначає, що розрахунки заборгованості містять розбіжності порівняно з графіками платежів, які додані до кредитних договорів та загальною вартістю цих кредитів.

Звертає увагу, що графік платежів кредитором було надано лише один із зазначенням періодичності та розміром внесення платежів. У кредитному договорі № 660407962 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» взагалі визначено чотири розміри процентної ставки за користування кредитом: 0,86% (п. 1.9.1), 1,23% (п. 1.9.2), 1,70%; (п. 1.9.3), 2,30% (п. 1.12.2). Зазначає, що до договору взагалі не надано графіку платежів, що є порушенням укладання кредитного договору в розумінні статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, до позовної заяви позивачем надано витяги з реєстру боржників до договорів факторингу, які не можуть бути прийняті судом, оскільки не містять підпису двох сторін, сформовані одноособово позивачем та сформовані/підписані представником ТОВ «ФК «Європейська Агенція з повернення боргів». В самих договорах факторингу та актах приймання-передачі не вказано, що передається саме заборгованість по відповідачу, а тому дані витяги не можуть бути прийняті як докази відступлення права вимоги.

Також суд першої інстанції порушив норми процесуального права шляхом затягування розгляду заяви про перегляд заочного рішення, з ціллю надання позивачу строку для збирання додаткових доказів, оскільки вони були подані лише через місяць після призначення судового засідання, чим порушив ст. 286 ЦПК України.

У поясненнях на апеляційну скаргу представник позивача ТОВ «ФК «Європейська Агенція з повернення боргів» - Летун Т. В. просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Зазначає, що позичальник добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства, обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, які були відомі тільки йому, в тому числі і банківську картку, на яку, в подальшому, отримав грошові кошти, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитні договори без зовнішнього впливу та примусу. Таким чином, договір був вчинений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми, що спростовує необґрунтоване твердження відповідача.

Позивач надав всі необхідні докази факту укладання відповідачем кредитних договорів в електронній формі та підписання договорів з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, тоді як відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

В судовому відповідач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе розглянути справу за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В апеляційній скарзі наведено доводи про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у суді першої інстанції, оскільки проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Частиною 1 ст. 8 ЦПК України визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (ч. 2 ст. 211 ЦПК України).

Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (п. 2 ч. 7 цієї статті).

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

Тлумачення ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 211, п.п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що: обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу; невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства; розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З матеріалів справи вбачається, що судова повістка, яка направлялися судом першої інстанції ОСОБА_1 про розгляд справи, який було призначено на 19 вересня 2023 року, повернулися до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до протоколу судового засідання від 19 вересня 2023 року, справу розглянуто за відсутності учасників справи.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), повернення судової повістки з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не є належним повідомленням про дату судового засідання.

19 вересня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області ухвалив оскаржуване рішення.

Таким чином, суд першої інстанції не вжив необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судове засідання у даній справі, що відповідно до п. 3 ч. 3 статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Отже, заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2023 року підлягає скасуванню на підставі пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, 20 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13159-06/2021, який було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що кредит надається строком на 27 днів до 16 липня 2021 року.

Згідно із п.п.1.7. п.1 кредитного договору, клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно із п.п. 2.3. п.2 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п.4.3. кредитного договору, у разі якщо клієнт не повернув кредит в строк зазначений в п.1.2 цього Договору та/або в Додатках до цього Договору , проценти , передбачені в п.1.3 цього Договору продовжують нараховуватися за кожен день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку, не більше 90 календарних днів , починаючи з дня укладання договору.

Згідно до п.п. 1.6. п. 1 кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, яка розміщена на сайті Товариства - https://www.eurogroshi.com.ua/.

Відповідно до п.п. 6.1. п. 6 кредитного договору, цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно до п.п. 6.8. п. 6 кредитного договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.

Відповідно до п.п. 6.9. кредитного договору, клієнт підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

18 січня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 18012022, відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно із п.1.1. договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно із п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору .

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 18012022 від 18 січня 2022 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 017,50 грн. з яких: 5100,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 917,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею.

Відповідно до п.1.3. Договору факторингу, ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

25 травня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 660407962, шляхом підписання його електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільний телефону відповідача.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно до п.1.7. договору кредитна лінія надається строком на 28 днів, від дати отримання кредиту позичальником.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №660407962.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 06 березня 2023 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 75 517,50 грн. з яких: 22 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 53 517,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ст. 639 ЦК України передбачено, що Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем за допомогою електронного підпису було надано згоду на укладення договорів про надання кредиту.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що жодних договорів з позивачем відповідач не підписував, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено : договір кредитної лінії № 660407962 від 25 травня 2021 року та договір про надання фінансового кредиту № 13159-06/2021 від 20 червня 2021 року в електронному вигляді, з використанням електронного підпису - одноразового персонального ідентифікатора № MNV846DR та № W68248 відповідно, які були надіслані на його номер телефону, вказаний в кредитних договорах.

При цьому з кредитних договорів вбачається, що номер телефону, на який були надіслані одноразові ідентифікатори, є : ( 097) 963 1773 ( а.с. 8, 23, т. 1) . Цей самий номер телефону вказано відповідачем ОСОБА_1 у апеляційній скарзі як номер засобу зв`язку, що підтверджує надіслання фінансовими установами одноразового ідентифікатора для здійснення електронного підпису саме на номер телефону, що належить відповідачу.

Матеріали справи не містять відомостей про звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів щодо створення та використання іншою особою електронного підпису від його імені, враховуючи, що при підписанні договору було використано особисті дані ОСОБА_1 , які ідентифікують його як громадянина України та платника податків.

Як вбачається з інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» ( технологічного оператора платіжних послуг) за вих.№143/01 від 17.01.2024, наданої позивачем як доказ переказу коштів ОСОБА_1 по договору про надання фінансового кредиту № 13159-06/2021 від 20.06.2021, сума в розмірі 5100 грн. була перерахована на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітентом якої є Приватбанк ( а.с. 121, т. 1).

Згідно з наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 25.05.2021, 04.06.2021, 30.05.2021, 27.05.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору № 660407962 від 25.05.2021 року було перераховано на рахунок ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_2 кошти в сумі : 25 травня 2021 року - 5100 грн., 27 травня 2021 року - 7000 грн., 30 травня 2021 року - 1100 грн., 04 червня 2021 року - 8800 грн.

Тобто, перерахування коштів на платіжну картку ОСОБА_1 за укладеними електронними договорами було безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які здійснюють перекази коштів у безготівковій формі.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не надав до заяви про перегляд заочного рішення чи до апеляційної скарги доказів про те, що зазначена у платіжних дорученнях банківська карта йому не належить або що кредитні кошти на вказану карту не були зараховані, також не було надано доказів на підтвердження виконання ним зобов`язань за вказаними кредитними договорами. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, не обмежений у можливості особисто отримати банківську виписку по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування, отримання кредитних коштів.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необґрунтованість заявленого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розміру заборгованості за процентами, оскільки такі посилання не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах.

Відповідачем не наведено переконливих доводів на підтвердження того, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося кредитодавцями з порушенням умов договорів, та не надано свого альтернативного розрахунку.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач фактично посилається на те, що нарахована позивачем сума заборгованості за процентами за користування кредитами не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів, передбачення в договорах високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач, тим самим порушує її права як споживача.

Разом з тим, ОСОБА_1 не оспорював укладені ним договори кредиту в судовому порядку з підстав їх несправедливості та порушення законодавства про захист прав споживачів.

При цьому, відповідно до п. 6.6 договору про надання фінансового кредиту від 20.06.2021 року підписанням договору клієнт підтверджує, що він усвідомлює та погоджується з тим, що на цей договір не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».

Натомість, погоджені сторонами кредитних договорів умови щодо нарахування процентів є результатом домовленості сторін, а отже, відповідно до положень ст. ст. 628, 629 ЦК України, є обов`язковими для врахування.

Тому колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача ОСОБА_1 на невідповідність вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами засадам справедливості та добросовісності.

У розрахунку заборгованості по договору про надання фінансового кредиту № 13159-06/2021 від 20.06.2021 року відображено порядок нарахування процентів, який передбачений договором. Відповідно до п.п.1.3. кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.п.1.2. договору кредит надається строком на 27 днів, тобто до 16.07.2021.

Відповідно до п.п.1.3. договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912.5% (процентів) річних від суми кредиту з розрахунку 2.50% (процентів) на добу.

Відповідно до 4.3. кредитного договору, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього договору та/або в додатку(ах) до цього договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев`яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення договору.

Згідно з розрахунком заборгованості по договору про надання фінансового кредиту №13159-06/2021 від 20.06.2021, нараховано проценти за користування кредитом за ставкою 2,5% на добу, на загальну суму 14 917 грн. 50 коп. З 15.10.2021 року нарахування процентів припинено.

Згідно з договором кредитної лінії № 660407962 від 25.05.2021 року кредитна лінія у розмірі кредитного ліміту 22 000 грн. надається строком на 28 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «дисконтний період»).

Згідно з п. 1.9. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 313,90 (триста тринадцять цілих дев`ять десятих) процентів річних, що становить 0,86 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;

- 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 448,27 процентів річних, що становить 1,23 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті.

Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

- 1.12. Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:

1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

1.12.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості та платіжних доручень сума кредиту була надана відповідачу наступними траншами : 25 травня 2021 року - 5100 грн., 27 травня 2021 року - 7000 грн., 30 травня 2021 року - 1100 грн., 04 червня 2021 року - 8800 грн. ( а.с. 126 - 127, т. 1)

Згідно з розрахунком заборгованості, за період користування кредитом з 25 травня 2021 року по 21 червня 2021 року кредитодавцем було нараховано проценти за ставкою 1,7% в день від суми кредиту в розмірі 8138 грн. 50 коп., з яких сплачено відповідачем 161 грн.

За період строку кредитування, визначений п. 1.12 договору, тобто 90 днів після закінчення дисконтного періоду, кредитодавцем було нараховано проценти за користування кредитом на суму : 22 000 грн. х 2,3% х 90 днів = 45 540 грн. Відповідно загальна сума нарахованих та несплачених процентів становить 53 517 грн. 50 коп.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що умови договору щодо оплати відсотків за кредитом є несправедливими колегія суддів відхиляє, оскільки позичальник самостійно погодився на відповідну відсоткову ставку, період кредитування, та не повернув позичені кошти у визначений строк, що й обумовило нарахування в межах строку кредитування відповідної заборгованості та її розмір.

В апеляційній скарзі відповідач також посилається на те, що відповідно до довідки №186 року, виданої Національним військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь» ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 23.01.2024 року по теперішній час за призовом по мобілізації, а тому вимоги про стягнення відсотків та комісій не можуть бути задоволені у силу пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( в редакції на час укладення кредитних договорів відповідачем та періоду нарахування процентів) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Враховуючи ту обставину, що кредитні договори було укладено у травні та червні 2021 року, нарахування процентів за вказаними договорами було завершене відповідно у вересні та жовтні 2021 року, а на військовій службі за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 перебуває з січня 2024 року, жодних правових підстав для звільнення відповідача від виконання його договірних зобов`язань перед позивачем суд апеляційної інстанції не вбачає. Тому зазначені доводи апеляційної скарги колегія суддів також відхиляє.

Зважаючи на те, що у порушення умов кредитних договорів відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань щодо повернення грошових коштів у розмірах та на умовах, визначених укладеними правочинами, презумпція правомірності яких не спростована, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за такими договорами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню сума судового збору за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити частково.

Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №13159-06/2021 від 20.06.2021 року в розмірі 20 017 (двадцять тисяч сімнадцять) грн. 50 коп. та за кредитним договором №660407962 від 25.05.2021 року в розмірі 75 517 (сімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімнадцять) грн. 50 коп., а всього в розмірі 95 535 (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г. М.

Рейнарт І. М.