Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №728/2558/25 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2558/25

Номер провадження 2-а/728/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,

а також

позивача – не з`явився,

представник позивача – не з`явився,

відповідача 1 – не з`явився,

відповідача 2 – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) та Управління патрульної поліції в Сумській області (вул. Білопільський Шлях, буд. 18/1, м. Суми, 40009), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.

І. Рух справи.

1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також – Суд) від 02.10.2025 № 728/2558/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (далі також – Позивач), представництво інтересів якої здійснює адвокат Іванцов Андрій Володимирович, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Управління патрульної поліції в Сумській області (далі також – далі також – Відповідач 1 та Відповідач 2 відповідно, а разом – Відповідачі), за змістом якої Позивач просить скасувати постанову інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області, старшого лейтенанта поліції Курова Артема Анатолійовича від 07.09.2025 серії ЕНА № 5664025 у справі про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП) у виді накладення штрафу в розмірі 425 грн за порушення пункту 2.1.ґ. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

2. Даною ухвалою вирішено клопотання Позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень та відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідачів інспектора 2-го взводу 1-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області, старшого лейтенанта поліції Курова Артема Анатолійовича, а також – призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті.

3. Ухвалою Суду від 09.10.2025 № 728/2558/25 Судом було задоволено клопотання представника Відповідача 1, Бережної Ю.П., щодо відкладення проведення судового засідання у зв`язку з необхідністю надання додаткового строку для ознайомлення представником Відповідача з матеріалами справи та підготовкою відзиву на позовну заяву, продовжено Відповідачу 1 процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву з власної ініціативи на десять днів, тобто до 20.10.2025 (включно), та відкладено проведення судового засідання з розгляду справи по суті.

4. Протокольними ухвалами Суду від 12.11.2025, від 04.12.2025 та від 15.01.2026 у судовому засіданні оголошувалися перерви за клопотаннями учасників справи у зв`язку з необхідністю наданням додаткових доказів та неможливістю взяти участь у судовому засіданні з причин, визнаних Судом поважними.

5. У судове засідання 17.02.2026 Позивач та його представник, адвокат Іванцов А.В., будучи належним чином повідомленими, не з`явилися, але від представника Позивача надходила заява через модуль ЄСІТС “Електронний суд” від 15.01.2026 б/н щодо можливості розгляду справи без його участі та участі Позивача, за змістом якої останній позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

6. У свою чергу Відповідачі у судове засідання не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.

7. За таких обстави, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України).

ІІ. Позиції учасників справи.

8. У позовній заяві, підписаній представником Позивача та поданій до Суду з використанням системи “Електронний Суд”, в обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 18.09.2025 Позивач отримав постанову від 07.09.2025 серія ЕНА № 5664015 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 425,00 грн у зв`язку з тим, що він 07.09.2025 о 00 год57 хв у місті Суми по вулиці Ярослава Мудрого, буд. 31, начебто, керував автомобілем марки NISSAN X-TRIL UX351, у якого не працювала ліва фара в режимі ближнього світла в темну пору доби. Під час перевірки документів у Позивача було встановлено, що водій керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

9. Наголошував, що вказане в даній постанові не відповідає дійсності, тому що 07.09.2025 у вказаний час у постанові, а саме о 00 год 57 хв Позивач перебував в салоні даного автомобіля, який стояв на узбіччі по вул. Ярослава Мудрого у місті Суми, однак автомобілем він не керував і на той момент, коли до нього підійшли поліцейські, не був учасником дорожнього руху. Поліцейськими не проводилась перевірка технічного стану автомобіля, а саме належної роботи світлових приладів автомобіля.

10. Додатково наголошував, що зазначений автомобіль переданий як волонтерська допомога Збройним Силам України й належить військовій частині НОМЕР_1 .

11. Як на правову підставу своїх вимог посилався на порушення вимог частини першої статті 276 КУпАП, в аспекті рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, справа № 1-11/2015, зокрема, що використане в ній словосполучення “за місцем його вчинення” визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

12. А оскільки Позивач не визнав свою вину у інкримінованому адміністративному правопорушенні, то відповідний протокол за частиною першою статті 126 КУпАП, мав би розглядати начальник управління патрульної поліції в Сумській області, а не інспектор.

13. Додатково вказував, що інспектором поліції не були дотримані вимоги статей 245, 280 КУпАП, згідно з якими завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Посадові особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати – чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

14. Представником Відповідача 1 13.10.2025 через модуль ЄСІТС “Електронний Суд” подано відзив на позовну заяву, за змістом якого остання не визнала заявлені позовні вимогу у повному обсязі.

15. В обґрунтування своєї позиції вказувала, що 17.09.2025 інспектор взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП старший лейтенант поліції Куров Артем Анатолійович ніс службу з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху в м. Суми, близько 00 год 57 хв в м. Суми по вул. Ярослава Мудрого, поблизу буд. № 31.

16. Під час патрулювання нарядом поліції, у відповідності до вимог пунктів 1, 7 частини першої статті 35 Закону України “Про Національну поліції”, був зупинений транспортний засіб NISSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_2 , оскільки водій керував зазначеним транспортним засобом під час дії комендантської години, а крім того, у вказаного транспортного засобу у темну пору доби не працювала ліва фара в режимі ближнього світла, що є порушенням вимог пункту 31.4.3.в Правил дорожнього руху (далі – ПДР), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, і за що передбачена адміністративна відповідальність частиною першою статті 121 КУііАП.

18. У подальшому на законну вимогу поліцейського Позивач не пред`явив для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим додатково порушив пункт 2.1 ґ ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП.

19. Розглянувши у присутності ОСОБА_1 матеріали адміністративної справи, старшим лейтенантом поліції Куровим А.А. 07.09.2025 було винесено постанову серії ЕНА № 5664025 по справі про адміністративне правопорушення й, з урахуванням вимог статті 36 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн за санкцією частини першої статті 126 КУпАП як більш тяжкого адміністративного правопорушення.

20. Як на правову підставу своїх заперечень посилалася на положення пункту 11 частини першої статті 23 Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIIІ (далі також – Закон № 580-VІІІ) та статті 31, 40 згаданого Закону, за змістом яких поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

21. Також посилалася на положень статті 16 Закону України “Про дорожній рух” водій зобов`язаний на вимогу поліцейського, а водій військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред`явити у спосіб, який дає можливий; поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні воді я відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат “Зелена картка”) або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, шо визначені законодавством.

22. Відповідно до вимог пункту 2.4 а ПДР водій механічного транспортного засобу на вимогу поліцейського повинен пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР, а саме: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

23. Згідно з підпунктом “ґ” пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

24. Вказувала, що частиною першою статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката “Зелена картка”), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

25. Окремо наголошувала, що з 1 січня 2025 року в Україні набув чинності Закон України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 21.05.2024 № 3720-ІХ (далі також – Закон № 3720-ІХ), відповідно до частини першої статті якого, на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів.

26. А керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом, що передбачено частиною другою статті 7 Закону № 3720-ІХ

ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.

27. Згідно з копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, від 07.09.2025 серії ЕНА № 5664025, Позивач 07.09.2025 о 00 годині 57 хвилин в місті Суми по вулиці Ярослава Мудрого керував транспортним засобом у якого не працювала ліва фара ближнього світла в темну пору доби. При перевірці документів було встановлено, що водій керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса. Зафіксовано правопорушення на відео реєстратор Xiaomi y I car dvr Motorola solutions vd400 471499, чим порушив пункт 2.1 г. Правил дорожнього руху, а саме відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 6- 7).

28. Такі дії кваліфіковано поліцейським за частиною першою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.

29. Відповідно до фотокопії листа Департаменту патрульної поліції в Сумській області від 08.09.2025 № 13069/41/38-2025 Ярошці Олегу надіслано 09.09.2025 постанову у справі про адміністративне правопорушення від 07.09.2025 серії ЕНА № 5664025 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень за частиною першою статті 126 КУпАП (а.с. 8).

30. Лист направлено ОСОБА_2 на адресу місця його реєстрації: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 (а.с.11-12).

31. Відповідно до роздруківки з центральної бази даних МТСБУ станом на 07.09.2025 транспортний засіб NISSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_2 під керування ОСОБА_1 застраховано не було (а.с. 64).

32. Відповідно до акту прийому-передачі віцд 02.06.2023 транспортний засіб – автомобіль марки NISSAN X-TRAIL, VIN-код НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 , 2003 року випуску, переданий на баланс військової частини НОМЕР_4 в якості гуманітарної допомоги від Вербської сільської ради відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 21.05.2023 (а.с. 74).

33. До поданого відзиву на позовну заяву представником Відповідача 1 додано диск з відеозаписом фіксації правопорушення Позивача, який було оглянуто в судовому засіданні (а.с 68).

34. З оглянутого Судом відеозапису фіксації правопорушення (файл video_2025-09-07_09-14-16.mp4) вбачається, що інспектори патрульної поліції 07.09.2025 о 00 год 58 хв підходять до автомобіля NISSAN X-TRAIL темного кольору, у якого не працює ліва передня фара та який стоїть позаду за автомобілем MITSUBISHI COLT.

35. Автомобіль MITSUBISHI COLT, стояв безпосередньо на проїзній частині дороги з увімкненою аварійною сигналізацією і спілкувався з патрульними поліцейськими, після чого продовжив рух.

36. З іншого відеозапису фіксації адміністративного правопорушення (файл clip-0.mp4, 00 хв 55 сек, що відповідає часовій мітці 07/09/2025 01:00:13) вбачається, що поліцейський запитує: “Що, визивати ВСП?”.

37. У подальшому Позивач інформує, що є діючим військовослужбовцем і повертається додому, а поліцейські інформують, що він є водієм і повинен виконувати вимоги, які пред`являються до водіїв.

38. У подальшому відеозаписи фіксації адміністративного правопорушення (файли clip-0.mp4 та clip-1.mp4) свідчать про те, що Позивач не пред`явив документи, які б свідчили про те, що транспортний засіб марки NISSAN, модель X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_2 , є забезпеченим транспортним засобом, тобто цивільно-правова відповідальність його водія є застрахованою.

ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.

39. Перш за все Суд наголошує, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

40. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

41. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

42. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

43. Застосовуючи вищевказані принципи під час розгляду цієї справи, перш за все Суд враховує, що положеннями статті 245 КУпАП передбачено – завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

44. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII (далі також – Закон № 580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками, та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

45. За приписами пункту 8 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

46. Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (у тому числі і за частиною першою статті 126 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

47. Відповідно до усталеної судової практики, використання у зазначених вище нормах формулювань “від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень”, “розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП” вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади – суб`єкт владних повноважень.

48. Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16, від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17, від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17, від 22.03.2021 у справі № 629/1683/17, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

49. Суд нагадує, що відповідач – це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

50. У своїй правозастосовній практиці Верховний Суд неодноразово підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього відсутності обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови – підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Однак щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, – належного відповідача.

51. Таким чином, неналежний відповідач – це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі – належному відповідачеві.

52. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

53. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд приходить до висновку, що належним відповідачем у такій категорії справ є безпосередньо Департамент патрульної поліції як відповідний суб`єкт владних повноважень, від імені якого виноситься постанова про накладення адміністративного стягнення, а не його територіальні підрозділи, яким зокрема є Управління патрульної поліції у Сумській області Департаменту патрульної поліції.

51. Також нормами статті 14 Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

52. Пунктом 1.1 ПДР закріплено, що ці Правила відповідно до Закону України “Про дорожній рух” встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

53. Відповідно до підпункту “ґ” пункту 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

54. При цьому Суд відхиляє твердження Позивача і його представника, що оскільки автомобіль не рухався на момент початку запису відеофіксації обставин правопорушення, то не можна вважати, що Позивач не керував таким транспортним засобом.

56. Суд нагадує, що під керуванням транспортним засобом вважається момент встановлення особою контролю над таким транспортним засобом та створенням умов для його руху (розташування водія за кермом поєднане із запуском двигуна, перевіркою органів керування, увімкнення покажчиків повороту тощо).

57. Так, на оглянутому у судовому засіданні записі відеофіксації обставин правопорушення чітко зафіксовано, що Позивач знаходиться за кермом автомобіля марки NISSAN X-TRIL з увімкненим запалення зазначеного транспортного засобу.

58. Однак Суд має зазначити, що за приписами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

59. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

60. Статтею 9 КУпАП визначено, що правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

61. Як встановлено вище, Позивач є діючим військовослужбовцем, який повертався додому на транспортному засобі, що перебуває на балансі військової частини НОМЕР_4 .

62. У цьому контексті важливим є те, що згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-XII, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

63. Також відповідно до статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.

Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках – адміністративну відповідальність на загальних підставах.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

За вчинення військових адміністративних правопорушень поліцейські поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, несуть відповідальність, передбачену статтями 172-10 і 172-19 глави 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. До поліцейських не може бути застосовано арешт з утриманням на гауптвахті.

64. Вказаним положенням кореспондують норми статті 235-1 КУпАП, за змістом яких військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п`ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1 – 126, статтею 132-1 цього Кодексу.

Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення у вигляді попередження або передати матеріали про ці правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Протоколи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду.

Матеріали про вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків правопорушення, передбачені статтями 80, 126, 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129 і статтею 140 цього Кодексу, передаються військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

65. Відповідно до статті 1 Закону України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України” від 07.03.2002 № 3099-III (далі також – Закон № 3099-III) військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) – спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.

66. Згідно із статтею 3 Закону № 3099-III одним із основних завдання Служби правопорядку є: забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів.

67. Пунктом 4 статті 8 Закону № 3099-III серед іншого, на Службу правопорядку покладається здійснення таких функцій: припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, що віднесені до компетенції Служби правопорядку Кодексом України про адміністративні правопорушення.

68. Також пунктом 6 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі також – Інструкція № 1395) при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту – військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

69. За таких обставин Суд приходить до такого висновку – встановивши, що Позивач є діючим військовослужбовцем, інспектор поліції повинен був з`ясувати правовий режим та підстави користування Позивачем транспортним засобом і, встановивши, що такий транспортний засіб використовується військовою частиною НОМЕР_4 , мав вирішити питання щодо передачі матеріалів про ймовірне вчинення Позивачем (військовослужбовцем) адміністративного правопорушення до відповідних органів (військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) з метою вирішення питання про притягнення винного до дисциплінарної відповідальності, тобто виконати вимоги спеціальної норми КУпАП, а саме статті 235-1, та пункту 6 Інструкції № 1395.

70. Враховуючи вищевикладене, Суд також приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята неуповноваженою особою.

71. Відповідно пункту 2 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

72. Враховуючи викладене, Суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 07.09.2025 серії ЕНА № 5664025 як протиправну, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП, щодо Позивача – направити на новий розгляд до компетентного органу – структурного підрозділу Військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ).

V. Розподіл судових витрат.

73. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

74. Згідно з частиною першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

75. Так, згідно з квитанцією від 02.10.2025 № 4983-2956-6900-7420 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 606,00 грн (шістсот шість гривні 00 коп.).

76. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, Суд приходить до висновку щодо можливості стягнення з Відповідача 1 судового збору на користь Позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 151,00 грн (сто п`ятдесят одна гривня 00 коп.).

77. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 241, 244-246, 255, 286 КАС України, Суд,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 07.09.2025 серії ЕНА № 5664025 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.

3. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 КУпАП направити на новий розгляд до компетентного органу – структурного підрозділу Військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

5. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 151,00 грн (сто п`ятдесят одну гривню 00 коп.) для відшкодування понесених ним судових витрати по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, з урахуванням положень статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України може бути може бути оскаржене у порядку, передбаченому Главою 1 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення цього рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач 1: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місце знаходження: вул. Федоро Ернста, буд. 3, м. Київ, індекс 03048, ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач 2: Управління патрульної поліції в Сумській області, місце знаходження: вул. Білопільський Шлях, буд. 18/1, м. Суми, індекс 40009.

Суддя Є.М. Сороколіт