Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №127/3558/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3558/26

Провадження № 3/127/778/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Вінницького міського суду Вінницької області Сичука М.М. надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справа №127/3558/26).

Крім того, в провадження судді Вінницького міського суду Вінницької області Сичука М.М. надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (справа №127/3561/26).

Також в провадження судді Вінницького міського суду Вінницької області Сичука М.М. надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (справа №127/3564/26).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходяться три справи відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 та за ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд вважає за доцільне об`єднати вищевказані матеріали в одне провадження, присвоївши даному матеріалу номер справи №127/3558/26.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №309116 від 22.01.2026 року, ОСОБА_1 22.01.2026 року близько о 01:20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насилля відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражалася нецензурною лайкою, шарпала та застосовувала фізичну силу психологічного та фізичного характеру.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівником поліції за ч.2 ст.173-2 КУпАП,

діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА№147503 від 16.01.2026 року, ОСОБА_1 16.01.2026 року близько о 23:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від викання батьківських обов`язків передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України, щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги Сімейного кодексу України та вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД№309115 від 22.01.2026 року, ОСОБА_1 22.01.2026 року близько о 00:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від викання батьківських обов`язків передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України, щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги Сімейного кодексу України та вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнала, пояснивши, що вся ця ситуація штучно створена батьком спільної їхньої доньки ОСОБА_2 , оскільки він бажає отримати над дитиною повну опіку, тому ним здійснюються виклики поліції із повідомленням про те, що нею не виконуються батьківські обов`язки.

В судовому засідання допитано свідка ОСОБА_3 , яка являється бабусею малолітньої ОСОБА_2 , яка в свою чергу підтвердила факти, того, що ОСОБА_1 неодноразово перебувала у стані алкогольного сп`яніння в присутності малолітньої доньки, а також виражалася у її бік нецензурною лайкою, шарпала та застосовувала фізичну силу.

Також в судовому засідання була допитана малолітня дитина ОСОБА_4 , яка у своїх поясненнях підтвердила факт перебування матері у стані алкогольного сп`яніння, мати її ображає.

Дослідивши матеріали протоколів у справі про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , малолітньої дитини ОСОБА_2 , докази, що містяться у матеріалах справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, показаннями свідків, іншими документами.

Надані суду протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД №309116 від 22.01.2026 року, серії ВБА №147503 від 16.01.2026 року та серії ВАД №309115 від 22.01.2026 року складені уповноваженими особами з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, містять відомості про час, місце, суть правопорушень, особу правопорушника, а також посилання на відповідні норми закону. Підстав не довіряти їх змісту судом не встановлено.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи, переслідування тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Частиною другою цієї статті передбачена відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені, зокрема, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це діяння фізичного, психологічного, економічного або сексуального характеру, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю.

Судом встановлено, що 22.01.2026 року близько 01:20 год. за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинила щодо своєї малолітньої доньки психологічне та фізичне насильство, що проявилось у висловлюванні нецензурною лайкою, шарпанні та застосуванні фізичної сили.

Факт вчинення зазначених дій підтверджується:

– протоколом про адміністративне правопорушення;

– поясненнями свідка ОСОБА_3 ;

– поясненнями малолітньої потерпілої ОСОБА_2 , які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою;

– іншими матеріалами справи.

Доводи ОСОБА_1 про штучність створення ситуації батьком дитини та про відсутність її вини спростовуються наведеними доказами, є способом захисту та не підтверджені жодними об`єктивними даними.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме умисне вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру щодо малолітньої особи.

Щодо правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття нею освіти, створювати належні умови для життя.

Перебування матері у стані алкогольного сп`яніння в нічний час у присутності малолітньої дитини, створення конфліктних ситуацій, використання нецензурної лайки та застосування фізичного впливу свідчать про неналежне виконання батьківських обов`язків, що створює загрозу нормальному фізичному та психічному розвитку дитини.

Факти, викладені у протоколах серії ВБА №147503 від 16.01.2026 року та серії ВАД №309115 від 22.01.2026 року, підтверджені показаннями свідка та малолітньої дитини, а також узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Суд враховує, що відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється найкращим інтересам дитини. Аналогічний підхід закріплено у ст. 7 Сімейного кодексу України.

Сукупність досліджених доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує вимоги ст. 33 КУпАП, характер вчинених правопорушень, особу правопорушниці, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність. Вчинення правопорушень щодо малолітньої дитини та перебування у стані алкогольного сп`яніння суд оцінює як обставини, що свідчать про підвищену суспільну небезпечність діяння.

З огляду на положення ч. 2 ст. 36 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно одним судом, адміністративне стягнення підлягає накладенню в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На підставі викладеного суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 1 ст. 184 КУпАП, що є підставою для ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (тисячу сімсот) гривень.

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останньої судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 184 та ч. 2 ст. 173-2, ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративні матеріали №127/3558/26, №127/3561/26, №127/3564/26, складені відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, об`єднати в одне провадження та присвоїти їм спільний номер №127/3558/26.

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (тисячу сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 10 днів з дня її ухвалення.

Суддя: