Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №317/5305/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/5305/25 Головуючий в 1 інст. Нікітін В.В.

Провадження №33/807/412/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18 липня 2025 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст.287 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

В той же час, з апеляційної скарги та доданих до неї документів убачається, що ОСОБА_1 не відноситься до кола осіб, які можуть оскаржити постанову судді в цій справі, виходячи з вимог ч.2 ст.294 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що є в цій справі потерпілим.

Проте, вказана справа стосується правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП (Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами).

Відповідно, жодні особи у якості потерпілих до участі в справі не залучались, про що зазначено і в складеному щодо ОСОБА_2 протоколі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в цьому випадку апеляційна скарга подана особою, яка не має на це права.

Разом з цим, Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульоване питання як має діяти суд, коли апеляційну скаргу подано особою, яка не підтвердила свої повноваження.

В свою чергу, відповідно до вимог ч.2 ст.7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у своїй прецедентній практиці, в т.ч. у рішеннях в справах "Енгель та інші проти Нідерландів" ("EngelandOthers v. the. Netherlands", 08 червня 1976 року, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), "Озтюрк проти Німеччини" ("Ozturk v. Germany", 21 лютого 1984 року, no. 8544/79), "Лутц проти Німеччини" ("Lutzv. Germany", 25 серпня 1987 року, no. 9912/82), тлумачить поняття "кримінальний" автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

Виходячи з аналізу практики Суду, якщо у справах про адміністративні правопорушення суд (або суддя) приходить до висновку про необхідність застосування аналогії права, то доцільно керуватись нормами Кримінального процесуального законодавства.

Так, згідно з вимогами п.2 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Зазначені обставини є процесуальною перешкодою для розгляду справи в апеляційному суді та унеможливлюють прийняття вказаної апеляційної скарги до провадження апеляційного суду.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст.2, 271, 294 КУпАП, ст.399 КПК, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18 липня 2025 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 317/5305/25