Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №686/4370/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4370/26

Провадження № 3/686/1397/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В.,з участю особи яка притягується адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника потерпілої Хорошенюк О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , водія ІНФОРМАЦІЯ_2

за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,,

установив:

ОСОБА_1 29 січня 2026 року близько 21 год. 00 хв., перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою, образах та штовханні, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному і психічному здоров`ю.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні указаного правопорушення визнав та зазначив, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння і указані дії відносно ОСОБА_2 були вчинені на фоні триваючого конфлікту з приводу будинку, у якому він спільно із ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_3 проживають. Раніше цей будинок належав у рівних частках йому та ОСОБА_2 . Натепер одноосібним власником будинку є ОСОБА_2 ,якій ОСОБА_1 відчужив свою частку та тепер на його думку вона його хоче вигнати з будинку, що фактично і відбулося. Указане було у присутності її сина ОСОБА_3 , якого він не чіпав.

Потерпіла ОСОБА_2 та її представник Хорошенюк О.В. наполягали на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Потерпіла пояснила, що перебувала із ОСОБА_1 у фактичних шлюбних стосунках у них із ОСОБА_1 були конфлікти і раніше, проте з часу його мобілізації він почав зловживати алкогольними напоями та ображати її та 29.01.2026 на фоні чергового конфлікту вона попросила ОСОБА_1 забрати свої речі, він вийшов з будинку, потім повернувся, вибив двері, висловлювався ненормативною лексикою, ображав погрожував та штовхав. Указане бачив її син ОСОБА_3 , якого він пізніше узяв за шию. Неповнолотній Візнюк Д.О. підтвердив указані обставини.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, передбаченого ч.1 ст. підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом серії ВАД 421473 від 29.01.2026, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , зізнавальними поясненнями ОСОБА_1 .

Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 ЗУ №2229-VIII).

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17 ч.1 ст.1 ЗУ №2229-VIII).

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування

Досліджені у судовому засіданні докази свідчать про те, що ОСОБА_1 діяв умисно з наміром вплинути на психіку своєї співмешканки ОСОБА_2 шляхом висловлювання нецензурною лайкою, приниження, штовхання, чим спричинив емоційну невпевненість потерпілої, нездатність захистити себе, та це завдало шкоду її та психічному та фізичному здоров`ю.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме – вчинення домашнього насильства, тобто умисних дій психологічного характеру, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 29 січня 2026 року близько 21 год. 00 хв., перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою, образах та штовханні, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному і психічному здоров`ю у присутності неповнолітнього сина ОСОБА_3 05.10.2011. (протокол серії ВАД 421474), який злякався та хвилювався за маму.

Постановою суду від 18.02.2026 справи № 686/4370/26 та справу № 686/4385/26 про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та за ч.2 ст.173-2 КУпАП об`єднано в одне провадження для їх спільного розгляду.

Об`єднаній справі наданий № 686/4370/26 (провадження №3/686/4385/26).

В судовому засіданні під час надання пояснень потерпіла та неповнолітній ОСОБА_3 ствердили про заподіяння домашнього насильства відносно останнього.

Однак, суд зауважує, що за однією подією адміністративного правопорушення уповноваженими особами батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції в Хмельницькій області було складено два протоколи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ч.2 ст.173-2 КУпАП, правопорушенням є діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 у присутності дитини вчинив відносно своєї співмешканки домашнє насильство. При цьому протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно дитини, як про це зазначено у 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто які дії стосовно дитини було ним вчинено, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю цієї дитини.

Натомість Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024 було внесено зміни до ст. 269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

Тобто, якщо правопорушення вчинено не відносно неповнолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.

Як слідує з матеріалів справи та протоколу, неповнолітня дитина ОСОБА_3 є свідком вчинення домашнього насильства відносно його матері, так як безпосередні дії не були направлені на нього.

Отже, вчинення домашнього психологічного насильства ОСОБА_1 в присутності дитини не може свідчити про наявність складу ще одного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

А суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

Отже, переймання судом на себе функції сторони обвинувачення та з власної ініціативи вжиття заходів для збору доказів, у тому числі допиту свідків у справі про адміністративне правопорушення, є протиправним, на що зокрема звертав увагу Європейський Суд з прав людини, у тому числі у справі «Гайдашевський проти України».

Отже, за наданими поясненнями про вчинення домашнього насильства відносно дитини за відсутності його викладу у протоколі, суд не має права самостійно змінювати виклад обставин вчинення адміністративного правопорушення на шкоду особі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу указаного адміністративного правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, суддя враховує, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, військовослужбовцем, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність суд не встановив, з метою виховання правопорушника в дусі поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за доцільне та необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 173-2,249, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору у дохід держави.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу – 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Після набрання постановою законної сили:

- стягувачем штрафу є: УПП Хмельницькій області, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Коцюбинського, 35/1;

- стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

- боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: Хмельницький, отримувач: ГУК у Хмельницькій обл./Хмельницький район/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313070106000022490; код класифікації доходів бюджету 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції, призначення платежу: штраф по справі 686/4370/26.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5 призначення платежу: судовий збір по справі 686/4370/26.

Квитанції слід подати у каб. № 4 (2-й поверх), вул. Пилипчука,1, м. Хмельницький. У разі направлення оригіналів квитанцій засобами зв`язку вказувати адресу: 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54 (із обов`язковим зазначенням «направляю квитанції по справі №686/4370/26»).

Суддя Олександр ДЗЮБАК