Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №607/2032/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2026 Справа №607/2032/26 Провадження №2-а/607/140/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Грицай К.М.

за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

учасників справи: представника позивача Кіцану А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №163 від 19.01.2026, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Позивач вважає, що дана постанова винесена незаконно та з порушенням процесуальних норм.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що згідно постанови «19» січня 2026 року близько 12 годин 00 хвилин ОСОБА_1 доставлений органами Національної поліції України у ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де під час уточнення військово-облікових даних було виявлено адміністративне правопорушення, що громадянин ОСОБА_1 , не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 і на військовий облік військовозобов`язаних не став протягом семиденного терміну і по теперішній час не прибув для постановки на військовий облік. Позивач вказує, що у постанові невірно вказана адреса, адже з АДРЕСА_2 скаржник виїхав і проживає по АДРЕСА_3 , про що є відповідна відмітка у паспорті. При затриманні ОСОБА_1 не міг відкрити на телефоні додаток Резерв+, щоб підтвердити свою відстрочку, медичний висновок про його діагноз та паспорт, де зазначена адреса проживання в м.Тернополі, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 не було взято до уваги. Так, як скаржнику встановлено діагноз: «Змішаний розлад особистості. F60.8», що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №15048 від 31.10.2025р., скаржник не міг чітко пояснити, що він не проживає в Чортківському районі, а приїхав до своїх батьків, тому йому немає потреби ставати на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З ВОД роздрукованого з Резерв+ видно, що скаржник своєчасно уточнив дані, та те, що він зареєстрований в АДРЕСА_3 і на обліку стоїть в ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому складу адміністративного правопорушення у його діях немає.

Крім того, вказує, що відповідачем винесено оскаржувану постанову із істотним порушенням прав та правових гарантій скаржника, зокрема, постанову винесено відразу після того, як був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 та за таких умов він не мав часу та, відповідно, фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП України, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо; не наданий строк для реалізації прав, передбачених ст. 268 КУпАП, який не може бути меншим за 3 доби; не було проведено відповідачем підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно вимог ст. 278 КУпАП; не був складений відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, що не дало можливості навіть ніяким чином висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ніде, окрім протоколу, свою позицію зафіксувати скаржник не зміг би; ніяких пояснень відповідачем у позивача не відбиралося; у оскаржуваній постанові ніяким чином пояснення або незгода із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення не відображені. Також, зазначає, що до постанови у справі про адміністративне правопорушення не долучено доказів, передбачених ст.251 КУпАП України, а саме: протоколу у справі про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речових доказів, тощо. За таких умов постанову вважає такою, що її винесено без достатніх доказів, незаконною та такою, що не відповідає обставинам справи. Виходячи з цього, посадовою особою не було досліджено всіх обставин справи, не було належним чином досліджено доказів, та дана постанова винесена з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, дане рішення посадової особи є шаблонним, поспішним та незаконним. Тому просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді від 03.02.2026 відкрите провадження у даній справі та призначений судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, згідно з яким представник ІНФОРМАЦІЯ_2 - Тимофій В.П. просить відмовити у задоволенні позову, оскільки було встановлено, що позивач не перебуває на військовому обліку в жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, був складений протокол про адміністративне правопорушення, що полягало у не перебуванні на військовому обліку військовозобов`язаних, як то встановлено вимогами законодавства, під час складання якого позивач не заявляв жодних клопотань щодо відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, не заперечив щодо розгляду справи в цей же день. Зазначає, що адреса місця проживання позивача вказана, виходячи з відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на день складання протоколу та винесення постанови про адміністративне правопорушення, що підтверджено обліковою карткою позивача; позивач не є особою з інвалідністю (не надав відомостей про наявність групи інвалідності), не визнаний недієздатним; позивач проходив ВЛК 19.01.2026, хоча мав проходити медичний огляд з 2022 року, дата уточнення даних зазначена 23.01.2026. При цьому наявні розбіжності у військово-облікових даних позивача у його обліковій картці станом на день винесення постанови та наданій роздруківці з “Резерв+”, зокрема в частині відомостей про місце проживання, тому твердження позивача, що ним вчасно уточнені дані не відповідає дійсності, позивач допустив порушення правил військового обліку, не став на військовий облік військовозобов`язаних за місцем свого задекларованого/зареєстрованого місця проживання, про що була винесена постанова.

У судовому засіданні представник позивача Кіцану А.Л. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовні заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Заслухавши пояснення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких мотивів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Диспозицією ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Згідно п.3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Суд встановив, що постановою № 163 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 19.01.2026 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000,00 грн.

Згідно змісту постанови зазначено, що «19» січня 2026 року громадянин ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 житель АДРЕСА_2 близько 12 годин 00 хвилин доставлений органами Національної поліції України у ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де під час уточнення військово-облікових даних було виявлено адміністративне правопорушення, що громадянин ОСОБА_1 , не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 і на військовий облік військовозобов`язаних не став протягом семиденного терміну і по теперішній час не прибув для постановки на військовий облік. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення так, як не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 2000 року згідно законодавства, вчинене в особливий період, за що визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII затверджений Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію» та з цього часу діє особливий період.

Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до абз 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до п.п. 8) п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердених постановою КМУвід 30 грудня 2022 р. № 1487, у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Копією військово–облікового документа Резерв + підтверджено, що ОСОБА_1 стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , уточнив дані 23.01.2026, дані уточнено вчасно, отримав відстрочку до 01.05.2026.

ОСОБА_1 страждає на змішаний розлад особистості F 60.8, про що вказано у виписці із медичної карти стаціонарного хворого №15048.

Згідно змісту наданої відповідачем копії облікової картки ОСОБА_1 , він проживає по АДРЕСА_4 , взятий на військовий облік 19.01.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач стверджує, що відповідачем не було складено протоколу про адміністративне правопорушення та позивачу такий не був вручений, всупереч вимогам ст. 254 КУПАП, під час розгляду справи не було забезпечено дотримання його прав, передбачених ст. 268 КПпАП.

Як слідує із відзиву на позовну заяву, ІНФОРМАЦІЯ_8 був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та останній був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Натомість, відповідач жодних доказів на спростування доводів позивача не подав, зокрема, копії протоколу адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , хоча обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відповідачем при винесенні постанови №163 від 19.01.2026 не було в повному обсязі дотримані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП, не були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, зокрема, не забезпечено дотримання прав позивача під час розгляду справи, відсутні докази, на підставі яких було особу визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення та не враховано при розгляді та винесенні постанови наявність у позивача чинної відстрочки від мобілізації.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому позовні вимоги слід задовольнити, шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 9 Конституції України, ст.ст. 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №163 від 19.01.2026 - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №163 від 19.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень, а провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне судове рішення складене та підписане 23.01.2026.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_5 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Головуючий суддяК. М. Грицай