Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №308/18466/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/18466/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі представника Закарпатської митниці Селеш О.Я., представника особи відносно якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 – Бардош П.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за протоколом про рушення митних правил, що надійшла із Закарпатської митниці Держмитслужби України відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження – Закарпатська область, м.Берегово; місце роботи –зі слів не працює; місце проживання – АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт – НОМЕР_1 від 06.04.2018 р., виданий органом 2112, за ч.3 ст. 471 МК України,-

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту протоколу про порушення митних правил № 0696/UA305000/2025 від 30 вересня 2025 року, вбачається, що 30.09.2025 року о 10 год. 22 хв. в зону митного контролю на ділянку «Виїзд з України» по пішохідній смузі руху митного поста «Астей» Закарпатської митниці, в якості пішохода зайшла громадянка України ОСОБА_2 , паспорт – НОМЕР_1 від 06.04.2018 р., що рухалась з України в Угорщину у приватних справах. Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_3 обрала порядок проходження митного контролю по каналу “зелений коридор”.

При проведенні усного опитування гр. України ОСОБА_2 заявила, що переміщує лише особисті речі.

У протоколі про прошення митних правил вказано на те, що в ході митного контролю речей гр. ОСОБА_3 серед особистих речей була виявлена скрипка з етикеткою «Antonius Stradiuarius Cremonensis Faciebard anno 1719», «Made in Czehoslovakia», покрита темно-коричневим лаком зі слідами старіння, бувша у використанні.

Виявлений товар переміщувався через митний кордон України в дорожній валізі серед особистих речей громадянки ОСОБА_2 . Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався та став можливим відразу після відкриття валізи.

У протоколі про порушення митних правил вказано на те що виявлена скрипка має ознаки такої, що виготовлена 50 років тому і більше.

Виявлений музичний інструмент відносяться до коду товару згідно УКТЗЕД 9706 00 00 00.

У відповідності до вимог частини 5 статті 374 Митного кодексу України «Культурні цінності за кодами 9701 10 00 00 , 9701 90 00 00 , 9702 00 00 00 , 9703 00 00 00 , 9704 00 00 00, 9705 00 00 00 , 9706 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД , виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.

Зі слів ОСОБА_2 дана скрипка являється її власністю і вона дісталась їй у спадок.

У протоколі про порушення митних правил вказано на те, що жодних дозвільних документів на право переміщення через державний кордон України вищевказаної скрипки ОСОБА_2 не надала .

Оцінка вартості виявлених предметів буде проводитись додатково .

У ПМП зазначено, що таким чином, гр. України ОСОБА_2 не заявила за встановленою формою точних та достовірних відомостей про переміщуваний нею через митний кордон України товар, який обмежений до вивезення.

Зазначені дії кваліфіковано як такі, що мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.

Представник ОСОБА_1 –Бардош П.В., у судовому засіданні обставини наведені в протоколі не заперечував, зазначив що дійсно скрипка належить їх сім`ї, не являється історичною, або культурною цінністю, тому просив повернути таку.

Представник Закарпатської митниці в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним, та накласти на нього адмінстягнення передбачене ч.3 ст.471 МК України.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно матеріалів справи встановлено, що

30.09.2025 року о 10 год. 22 хв. в зону митного контролю на ділянку «Виїзд з України» по пішохідній смузі руху митного поста «Астей» Закарпатської митниці, в якості пішохода зайшла громадянка України ОСОБА_2 , паспорт – НОМЕР_1 від 06.04.2018 р., що рухалась з України в Угорщину у приватних справах. Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_3 обрала порядок проходження митного контролю по каналу “зелений коридор”

При проведенні усного опитування гр. України ОСОБА_2 заявила, що переміщує лише особисті речі.

В ході митного контролю речей гр. ОСОБА_3 серед особистих речей була виявлена скрипка з етикеткою «Antonius Stradiuarius Cremonensis Faciebard anno 1719», «Made in Czehoslovakia», покрита темно-коричневим лаком зі слідами старіння, бувша у використанні.

Виявлений товар переміщувався через митний кордон України в дрожній валізі серед особистих речей громадянки ОСОБА_2 . Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався та став можливим відразу після відкриття валізи.

Виявлена скрипка має ознаки такої, що виготовлена 50 років тому і більше.

У відповідності до вимог ч. 1 статті 374 Митного кодексу України “Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України”, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню та не є об`єктами оподаткування митними платежами. У ч. 3 статті 374 Митного кодексу України зазначено, що у разі якщо товари, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають державній реєстрації на території України, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів при переміщенні (пересиланні) їх через митний кордон України громадянами, та звільняються від оподаткування митними платежами.

Виявлений музичний інструмент відносяться до коду товару згідно УКТЗЕД 9706 00 00 00.

У відповідності до вимог частини 5 статті 374 Митного кодексу України «Культурні цінності за кодами 9701 10 00 00 , 9701 90 00 00 , 9702 00 00 00 , 9703 00 00 00 , 9704 00 00 00, 9705 00 00 00 , 9706 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД , виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.

Зі слів ОСОБА_2 дана скрипка являється її власністю і вона дісталась їй у спадок.

Жодних дозвільних документів на право переміщення через державний кордон України вищевказаної скрипки ОСОБА_2 не надала .

Згідно висновку експертного дослідження від 30.10.2025 ЕД-19/107-25/12768/МЗ вартість скрипки із маркуванням «Antonius Stradiuarius Cremonensis Faciebard anno 1719», «Made in Czehoslovakia» станом на 30.09.2025 станом 7000 (сім тисяч) гривень, надана на експертизу скрипка не являється історичною, або культурною цінністю.

Таким чином, гр. України ОСОБА_2 не заявила за встановленою формою точних та достовірних відомостей про переміщуваний нею через митний кордон України товар, який обмежений до вивезення.

Дії ОСОБА_1 , за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України, кваліфіковані вірно.

Згідно ч.4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, початок проходження громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/абор обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 6 даної статті, громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор» звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил.Відповідно ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч.2 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої ПКМУ від 21.05.2012 №451 - митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками.

Згідно п. 6 цієї Технологічної схеми - під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють, зокрема, аналіз та оцінку ризиків, митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян).

Відповідно до п. 6 ПКМУ «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України» від 23.05.2012 №467, на підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, транспортний засіб було виведено з загального потоку «зеленого коридору» для проведення митного огляду на оглядовий майданчик.

Згідно ч.5 ст.374 Митного кодексу України культурні цінності за кодами 9701 21 00 00, 9701 22 00 00, 9701 29 00 00, 9701 91 00 00, 9701 92 00 00, 9701 99 00 00, 9702 10 00 00, 9702 90 00 00, 9703 10 00 00, 9703 90 00 00, 9704 00 00 00, 9705 10 00 00, 9705 21 00 00, 9705 22 00 00, 9705 29 00 00, 9705 31 00 00, 9705 39 00 00, 9706 10 00 00, 9706 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для підприємств.

Згідно матеріалів справи жодних дозвільних документів на право переміщення через державний кордон України вищевказаної скрипки ОСОБА_2 не надала, також не подала і в судовому засіданні.

Таким чином, гр. України ОСОБА_2 не заявила за встановленою формою точних та достовірних відомостей про переміщуваний нею через митний кордон України товар, який обмежений до вивезення.

Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з диспозицією ст. 471 МК України відповідальність настає за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами .

Та тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно матеріалів справи, зі слів ОСОБА_2 дана скрипка являється її власністю і вона дісталась їй у спадок.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_3 є склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України, а саме: не заявила за встановленою формою точних та достовірних відомостей про переміщуваний нею через митний кордон України товар, який обмежений до вивезення.

Вина ОСОБА_2 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил, поясненнями ОСОБА_1 , копією акту про проведення огляду (переогляду) товарів, доповідною запискою.

Згідно з протоколом про порушення митних правил на підставі ст. 511 МК України вилучено: скрипку із маркуванням «Antonius Stradiuarius Cremonensis Faciebard anno 1719», «Made in Czehoslovakia».

Враховуючи характер та ступінь вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, виходячи з приписів ч. 5 ст. 374 МК України, оскільки вилучений предмет (коду товару згідно з УКТ ЗЕД 9706 00 00 00) виготовлений більше 50 років тому, незалежно від його вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню, вважаю, що у відповідності до вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.3 ст. 471 МК України, у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскацією товару, переміщення якого через митний кордон України обмежено законодавством України.

Так, ОСОБА_1 , у письмових поясненнях та її представник у судовому засіданні повідомили, що вилучена скрипка перебуває у їх родині уже дуже давно. Скрипка перейшла у спадок від батька чоловіка ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно положень ст. 1 Першого протоколу, вони містять три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила.

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний інтерес»; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

При цьому Суд констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78).

Оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Суд, перш за все виходить із оцінки дотримання принципу правомірності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном та оцінки забезпечення «справедливого балансу» дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п. п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п. п. 31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року)

З огляду на викладене, втручання в право на мирне володіння своїм майном не відповідатиме принципу правомірності, суспільного інтересу, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи в тому числі і те, що штраф за санкцією даної статті становить 5100 грн., а у разі конфіскації вилученого товару, який використовується для навчання та не становить культурної або історичної цінності, що не є пропорційним. Вилучений товар слід повернути ОСОБА_1 , або її представнику за довіреністю.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, ст. ст. 471, 527-529 МК України,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 Митного кодексу України, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень, без конфіскації вилученого товару.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0696/UA305000/2025 від 30 вересня 2025 року скрипку із маркуванням «Antonius Stradiuarius Cremonensis Faciebard anno 1719», «Made in Czehoslovakia» повернути особі у якої така вилучена - ОСОБА_1 , або її представнику за довіреністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош