Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №308/1729/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1729/26

3/308/738/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Ставничного П.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особу встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 01.08.2017, місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – невідомий,-

- за ч. 2 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення серії №015129 від 26.01.2026, о 08 год. 15 хв. 26.01.2026 гр. ОСОБА_1 в м.Ужгороді на просп.Свободи, 52 на транспортному засобі марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_2 , надавав послуги з перевезення пасажирів (у кількості 1 особи) по м. Ужгороду без одержання ліцензії, яка передбачена п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 164 Кодексу України про адміністративного правопорушення (далі - КУпАП).

12.02.2026 на адресу суду від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Ставничного П.І. надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких представник просив провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП.

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що жодного адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП (Порушення порядку провадження господарської діяльності) ОСОБА_1 не вчиняв, будь-яких належних та допустимих доказів суб`єктом владних повноважень не надано.

Зазначив, що з протоколу про адмінправопорушення не можливо зрозуміти, у зв`язку з чим інспектор склав протокол за ч. 2 ст. 164 КУпАП (чи у зв`язку із тим, що особа повторно вчиняє правопорушення чи у зв`язку з тим, що мова йде про отриманням доходу у великих розмірах). Протокол не містить таких відомостей, що свідчить про його не відповідність ст. 256 КУпАП, якою чітко вимагається необхідність відображення в протоколі суті адміністративного правопорушення.

Крім протоколу про адмінправопорушення, в якому не конкретизовано суть правопорушення, не зазначено кому було начебто надано такі послуги з перевезення, відсутні відомості щодо особи, яка являлась пасажиром, її пояснення, вартість (суму) грошових коштів, які ОСОБА_1 отримав начебто при здійсненні послуги з перевезення такого пасажира, також і не додано відповідних доказів, які б підтверджували порушення ОСОБА_1 порядку провадження господарської діяльності. Так, матеріали справи не містять відомостей що свідчили б про системний, самостійний і ініціативний характер дій з боку ОСОБА_1 щодо здійснення господарської діяльності в контексті надання послуг з перевезення пасажирів.

В судове засідання з`явився представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Ставничний П.І., обставини, викладені в протоколі заперечив, просив закрити провадження у справі з підстав, наведених у запереченні.

Заслухавши пояснення представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Вказана норма є бланкетною і відсилає до спеціального закону - Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII (далі - Закон).

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону, суб`єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з положеннями ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з п. 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3, під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Як випливає з протоколу №015129 від 26.01.2026 гр. ОСОБА_1 ставиться у вину, що він о 08 год. 15 хв. 26.01.2026 гр. ОСОБА_1 в м.Ужгороді на просп.Свободи, 52 на транспортному засобі марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_2 , надавав послуги з перевезення пасажирів (у кількості 1 особи) по м. Ужгороду без одержання ліцензії, яка передбачена п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

В той же час, як встановлено судом з матеріалів справи, такі не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що гр. ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність, пов`язану із наданням послуг з перевезення пасажирів (таксі). Відсутні в матеріалах справи і які-небудь належні докази у підтвердження висновків про те, що гр. ОСОБА_1 не зареєстрований як суб`єкт господарювання та що в нього відсутня ліцензія на відповідний вид діяльності. Не зазначено, чи був автомобіль відповідно обладнаний, не вказано осіб, яким він надавав послуги таксі, за якою ціною здійснював послуги з перевезення пасажирів чи існувала регулярність таких послуг та чи взагалі такі послуги надавалися. Так, у матеріалах справи відсутні пояснення будь-якого свідка, який був очевидцем надання гр. ОСОБА_1 послуг вартісного характеру, пов`язаних з автоперевезенням, чи безпосередньо отримав такі послуги від останнього.

Окрім того, згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку. Як видно на долучених до матеріалів справи фотографіях на автомобілі ОСОБА_1 відсутні будь-які розпізнавальні знаки, якими б мало бути обладнане таксі.

Окрім того, суд звертає увагу, що відносно гр. ОСОБА_1 працівниками управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164 КУпАП. В той же час, до матеріалів справи не долучено доказів притягнення гр. ОСОБА_1 до відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 164 КУпАП чи що таке правопорушення пов`язане з отриманням доходу у великих розмірах.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що вина гр. ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 164, 245, 251-252, 268, 280, 284, 287-291 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 164 КУпАП - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Суддя І.О. Шепетко