Вирок від 16 лютого 2026 р. у справі №760/13497/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13497/25 1-кп/760/2176/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року Солом`янський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві кримінальне провадження №12025100170000036 від 19.02.2025 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Одеса, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

Так, ОСОБА_4 14.02.2025, приблизно о 00 год. 05 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, в залі очікування № 2 «Пункт незламності» Центрального залізничного вокзалу м. Києва побачив раніше невідому йому жінку, якою виявилась ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на той час спала та тримала у своїх руках мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C», вартістю 4999, 00 грн.

В цей момент у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення за рахунок майна потерпілого ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 14.02.2025, приблизно о 00 год. 05 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, в залі очікування №2 «Пункт незламності» Центрального залізничного вокзалу м. Києва, усвідомлюючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи таємно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та взяв із її лівої руки мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C» та направився в бік виходу залу очікування №2 «Пункт незламності» Центрального залізничного вокзалу м. Києва.

Після чого, утримуючи при собі викрадений мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C», покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши своїми злочинними діями матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 у розмірі 4999 грн, яка в подальшому була відшкодована шляхом повернення їй викраденого майна.

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно з ч.3 ст.349 КПК України, оскільки під час судового розгляду судом було встановлено, що встановлені у даному кримінальному провадженні обставини ніким не оспорюються та проти цього не заперечують учасники судового провадження, то було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин.

При цьому, судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, а також було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі вищенаведеного суд вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив вищенаведені обставини, а також вказав, що викрав телефон у потерпілого ОСОБА_6 та в подальшому продав його.

Також ОСОБА_4 зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнає повністю.

Крім того, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 заявила про те, що завдана їй матеріальна шкода відшкодована, претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має, щодо призначення йому покарання покладається на розсуд суду, на реальному відбутті покарання не наполягає.

Суд виходить з ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Як передбачено ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Зміст доведеності винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом закріплено, зокрема, в практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою цей Суд підтверджує, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення «поза розумним сумнівом», що може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», «Рудяк проти України»).

Згідно з п.22 постанови Верховного Суду від 04.07.2018 року в справі № 688/788/15-к стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Виходячи з вищенаведеного суд на підставі стандарту доведення поза розумним сумнівом доходить висновку про визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до чч.1-3 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (тяжкий злочин), особу винного, який є раніше несудимим, під наглядом лікаря-психіатра, наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, згідно з висновком судово-психіатричного експерта №677 від 06.05.2025 року має легку розумову відсталість з мінімальними поведінковими порушеннями.

Виходячи з п.1 ч.1 ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, судом визнано щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ч.1 ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищенаведеного суд доходить висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, визначена вироком вид та міра покарання є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Водночас, виходячи з вищевикладеного, а також враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, відсутність фактично завданої майнової шкоди потерпілому, яка не наполягала на реальному відбутті покарання у вигляді позбавлення волі, суд на підставі ст.75 КК України доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та приймає рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ст.76 КК України суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі вищенаведеного та керуючись стст.2, 50, 63, 65-67, 75,76,185 КК України, стст.2, 4, 5, 100, 349, 368 - 370, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням строком 1 (один) рік, поклавши на нього відповідно до ст.76 КК України обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 - залишити в розпорядженні потерплого ОСОБА_6 ;

- флеш - накопичувач марки «Kingston» об?ємом 64 GB з надписом SDCS2/64 GB 31637-015.A00LF та СІМ-карту мобільного оператора ПрАТ«Київстар» НОМЕР_3 , які поміщені до спецпакету НПУ PSP 1217526, - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;

- оптичний носій інформації із відеозаписом ОМП від 06.03.2025 року, оптичний носій інформації із відеозаписом ОМП від 19.02.2025 року, оптичний носій інформації (лазерний диск) з копією інформації стосовно абонента телекомунікаційних послуг мобільного терміналу з IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 та абонентського номеруНОМЕР_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1