Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №757/25706/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25706/25-ц

пр. № 2-3996/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

УСТАНОВИВ:

I. Позиції учасників справи.

У червні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», звернулося до суду з позовом, згідно вимог якого просить стягнути з ОСОБА_1 за надані послуги у розмірі 132 716, 01 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, які постачає ПАТ «Київтеплоенерго», проте свої зобов`язання по оплаті послуг централізованого опалення та постачання гарячої води не виконує неналежним чином. Так, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань перед ПАТ «Київтеплоенерго» у споживача утворилася заборгованість по оплаті послуг центрального опалення та постачання гарячої води, що і послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому визнала позов частково, просила відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних; застосувати строк позовної давності; визнати необґрунтованими нарахування за період до 19 січня 2019 року; звільнити її від нарахувань за послугу гарячого водопостачання, у зв`язку із відсутністю фактичного споживання, обґрунтовуючи тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 з 19 січня 2019 року, а відтак вимоги щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій до цієї дати є необґрунтованими.

II. Процесуальні дії та рішення суду.

02 червня 2025 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

17 червня 2025 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи.

18 червня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

21 жовтня 2025 року за допомогою системи Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Представник позивача Хахановський А.В. в засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримував та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином, за допомогою системи Електронний суд подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, доводи, викладені у відзиві на позовну заяву підтримувала в повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

III. Фактичні обставини справи.

З 01.05.2018 року КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Позивач) є виконавцем комунальних послуг, а саме:

- з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ).

- з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/.

Будинок за адресою: АДРЕСА_2 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 19 січня 2019 року, укладеного між ТОВ «Фінансова взаємодопомога» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., зареєстрованого в реєстрі за № 14.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, загальна сума позовних вимог позивача станом на 30.04.2025 складає та підлягає стягненню в розмірі 132 716,01 грн.

Відповідно до свідоцтва № ИИ-00703200122012 від 31 січня 2022 року, виданого ТОВ «Еталон-АСП», в квартирі АДРЕСА_1 встановлено та введено в експлуатацію індивідуальний засіб обліку гарячої води - лічильник гарячої води Minomess DN 15, заводський № 03 4750912.

Відповідно до актів ПрАТ АКТ «Київводоканал» від 04 лютого 2022 року та від 19 травня 2025 року, лічильник прийнятий на абонентський облік виконавцем послуг виконавцем послуг ПрАТ «Київводоканал».

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Статтею 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов`язки на власників майна. Це конституційне положення гарантує принцип поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом.

Частиною 1 статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. ст. 319, 322 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 10 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги, надсилає споживачу платіжні документи на їх оплату, а споживає здійснює оплату виставлених рахунків.

За положеннями частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

З 01.05.2018 року КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Позивач) є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила 630).

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова КМУ від 11.12.2019 № 1182) та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі - постанова КМУ від 21.08.2019 року № 830).

Відповідно до вимог вказаних вище нормативно - правових актів, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання.

На виконання вимог законодавства, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені: договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085) (надалі - Договір); щодо договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ повідомляємо наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/.

Свіченням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ є, у тому числі, факт отримання послуг Споживачем.

Будинок за адресою: АДРЕСА_2 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання.

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, між Позивачем та Відповідачем підтверджується діями сторін, а саме: Позивач щомісячно надає Відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає Відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а Відповідач споживає надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість.

Відповідно до вимог законодавства, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки оплати відповідних послуг ЦО/ЦПГВ та ТЕ/ПГВ визначені п. 18 постанови КМУ від 21.07.2005 року № 630, п. 37 постанови КМУ від 11.12.2019 № 1182, п. 35 постанова КМУ від 21.08.2019 року № 830.

Позивач у позовній заяві зазначає, що Відповідач, у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг, своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.04.2025 складає 106109,42 грн: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 17816,10 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 18239,17 грн., за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 46591,97 грн.; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 20720,18 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов`язані сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.

Таким чином, за вищевказаною адресою, позивач стверджує, що у Відповідача також існує заборгованість: у період до 31.10.2021 заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 608,09 грн, заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води становить у розмірі 0,00 грн; за період з 01.11.2021 заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1397,46 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн.

Крім того, Позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18 (далі Договір цесії), укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (далі - Кредитор) та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Новий Кредитор), набув право вимоги до Відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 1899,25 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4373,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Отже, згідно норм чинного законодавства Позивачем було нараховано розмір 3% річних, інфляційних втрат та пені на суму простроченої заборгованості.

На підставі викладеного вище, загальна сума позовних вимог позивача, за їхніми розрахунками, станом на 30.04.2025 складає 132 716,01 грн.

Судом встановлено, що відповідач набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 19 січня 2019 року, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 19 січня 2019 року, укладеного між ТОВ «Фінансова взаємодопомога» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., зареєстрованого в реєстрі за № 14.

До зазначеної дати відповідач не була власником зазначеної квартири, не проживала в ній та не була зареєстрованою за цією адресою на момент виникнення заборгованості.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості (включаючи основний борг, інфляційну складову, 3% річних) за період до 19.01.2019 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не була споживачем послуг і не могла нести відповідальність за зобов`язаннями, які виникли до дати набуття нею права власності на квартиру.

Стосовно вимоги відповідача про звільнення її від сплати нарахувань за послугу гарячого водопостачання, у зв`язку із відсутністю фактичного споживання, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 встановлено та введено в експлуатацію індивідуальний засіб обліку гарячої води - лічильник гарячої води Minomess DN 15, заводський № 03 4750912, повірка якого підтверджується свідоцтвом № ИИ-00703200122012 від 31 січня 2022 р., чинним до 20 січня 2026 р., виданим ТОВ «Еталон-АСП».

Відповідно до матеріалів справи, лічильник прийнятий на абонентський облік виконавцем послуг виконавцем послуг ПрАТ «Київводоканал», про що свідчить наявність актів від 04 лютого 2022 року та від 19 травня 2025 року.

Показники лічильника за вказаний період не змінилися та становлять 1292 м3, що підтверджується даними офіційних реєстрів: meters.com.ua та Системи електронної реєстрації результатів перевірки serrp.info.

Закон України «Про комерційний облік теплоенергії та водопостачання» визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про комерційний облік теплоенергії та водопостачання», комерційний облік комунальних послуг (далі - комерційний облік) - визначення за допомогою вузла комерційного обліку або за встановленими правилами у передбачених цим Законом випадках кількісних та якісних показників комунальної послуги, вимірювання яких забезпечується вузлом обліку, на підставі яких проводяться розрахунки за спожиті комунальні послуги.

Вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності).

Згідно пункту четвертого частини третьої статті 11 ЗУ «Про комерційний облік теплоенергії та водопостачання» обсяги спожитої у будівлі гарячої, питної води, визначені за допомогою вузлів комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляються між споживачами з урахуванням того, що у разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.

У даній справі встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , оснащена індивідуальним засобом обліку гарячої води, який пройшов перевірку, а отже, облік споживання гарячого водопостачання має здійснюватись відповідно до показників визначених таким засобом обліку.

Таким чином, дії відповідача щодо нарахування позивачу заборгованості за послуги гарячого водопостачання є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичному обсягу споживання. Крім того, позивач не надав переконливих доказів того, що відповідач фактично споживала гарячу воду з централізованої системи після дати прийняття лічильника на облік, а також не спростував надані відповідачем акти та дані реєстрів.

Враховуючи вищенаведене, та беручи до уваги той факт, що позивач визнав позов в частині стягнення заборгованості з 19.01.2019 року по 30.04.2025 року, крім заборгованості за послугу гарячого водопостачання, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиті з 19.01.2019 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії, інфляційної складову боргу, 3% річних, пені; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення, що в сумі становить 71 510, 82 грн.

ІV. Розподіл судових витрат.

Вбачається, що відповідач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як особа з інвалідністю ІІ групи, в такому випадку судовий збір на відповідача не покладається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 16, 509, 526, 610, 612, 638, 642, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 55, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, адреса: вул. Івана Франка, 5, м. Київ):

- заборгованість за спожиті з 19.01.2019 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 12 019,10 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );

- інфляційну складову боргу у розмірі 2708,05 грн., три відсотки річних у розмірі 661,88 грн. (рахунок № НОМЕР_3 );

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 46591,97 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );

- інфляційну складову боргу у розмірі 4791,74 грн., три відсотки річних у розмірі 1232,72 грн., пеня у розмірі 1499,81 грн. (рахунок № НОМЕР_3 );

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1397,46 грн; (рахунок № НОМЕР_4 );

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 608,09 грн, (рахунок № НОМЕР_5 ).

В задоволенні інших позовних вимог, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова