Вирок від 17 лютого 2026 р. у справі №755/2530/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 17 лютого 2026 р.

Справа: №755/2530/26

Суддя: Сазонова М. Г.

Справа № 755/2530/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні № 12026105040000052, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.01.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, яку проходить на посаді радіотелефоніста відділення управління штабу батальйону взводу зв`язку НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КK України,

встановив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 , діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 6, 7, 13 Закону України «Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори», постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, 16.01.2026 приблизно о 13 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході проведення дізнання не встановлено, перебував за адресою: місто Київ, вулиця Анатолія Солов`яненка, 6 де на землі біля дерева знайшов прозору пластикову колбу, всередині якої була кристалічна речовина світло-блакитного кольору. Будучи особою, що періодично вживає психотропні речовини, ОСОБА_2 , припустив, що у прозорій пластиковій колбі, всередині якої кристалічна речовина світло-блакитного кольору, міститься особлива небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - «PVP».

Після чого, ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Анатолія Солов`яненка, 6 діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання психотропної речовини, з метою подальшого її вживання, без мети збуту підняв із землі знайдену ним пластикову колбу, всередині якої була кристалічна речовина світло-блакитного кольору та роздивившись її вміст впевнився в тому, що дійсно в ній міститься особлива небезпечна психотропна речовина - PVP, помістив незаконно придбану ним прозору пластикову колбу, всередині якої містилась кристалічна речовина світло-блакитного кольору, в якій знаходилась особлива небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, до правої зовнішньої кишені своєї куртки, чим вчинив незаконне придбання психотропної речовини без мети збуту.

У подальшому ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Анатолія Солов`яненка, 6 діючи з прямим умислом, направленим на незаконне зберігання психотропних речовин, починаючи з часу придбання до моменту добровільної видачі працівникам поліції незаконно зберігав у правій зовнішній кишені своєї куртки прозору пластикову колбу, всередині якої містилась кристалічна речовина світло-блакитного кольору, в якій знаходилась особлива небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVPчим вчинив незаконне зберігання психотропної речовин без мети збуту.

16.01.2026 приблизно о 13 годин 28 хвилин, за адресою: місто Київ, вулиця Анатолія Солов`яненка, 8, працівниками поліції ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, які здійснили перевірку документів згідно п. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що зберігає при собі заборонену речовину, а саме: «PVP».

У подальшому, у період часу з 14 години 05 хвилини до 14 години 12 хвилини, за адресою: місто Київ, вулиця Анатолія Солов`яненка, 8, співробітниками поліції, а саме дізнавачем ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, під час безперервного відеозапису за участю двох понятих було проведено особистий обшук, в ході якого у ОСОБА_2 , з правої зовнішньої кишені куртки, в яку останній був вдягнений, було вилучено прозору пластикову колбу, всередині якої знаходилась особлива небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,254 г.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурор ОСОБА_3 , з урахуванням того, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності, відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КK України.

До обвинувального акту долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 , у якій ОСОБА_2 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві обвинувачений зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, що він обізнаний в тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у цій заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву останнього, у якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку без його участі, враховуючи відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КK України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обираючи покарання ОСОБА_2 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 309 КК України, а саме - що дане кримінальне правопорушення на підставі ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має реєстрацію та місце проживання, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, яку проходить на посаді радіотелефоніста відділення управління штабу батальйону взводу зв`язку НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що передбачено ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, обвинувальний акт не містить.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

За викладених по справі обставин, особи обвинуваченого, даних, які його характеризують та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у мінімальних межах.

За переконанням суду, вказаний вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 , а також відповідатиме цілям покарання, принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Вирішальним у цьому випадку є той факт, що обвинувачений є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, яку проходить на посаді радіотелефоніста відділення управління штабу батальйону взводу зв`язку НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат» та не дивлячись на відсутність законодавчої заборони у призначенні покарання у вигляді пробаційного нагляду таке покарання не зможе бути виконано у належний спосіб, оскільки передбачає ряд обов`язків, які військовослужбовець не зможе виконувати. Також, суд, з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду, даних про особу обвинуваченого, не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України.

Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався. Підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 3565,60 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд -

постановив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КK України, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3565,60 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України речові докази:

- кристалоподібну речовину, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,254 г (квитанція № 025456) - знищити (а.с. 45-47);

- оптичний носій DVD-R диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с. 20-21).

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua