Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №753/26321/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26321/25

провадження № 3/753/326/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

01 грудня 2025 року о 17-й годині 40 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , нецензурно виражався, кидався в бійку до свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 з яким проживають разом, чим вчинив домашнє насильство повторно протягом року.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Будучи завчасно, до початку судового розгляду, двічі належним чином повідомленим про розгляд справи за допомогою направлення судових повісток, ОСОБА_1 на виклики суду не з`явився та провадженням щодо нього не цікавився.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД № 879031, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1); письмовій заяві ОСОБА_2 відповідно до якої, останній заявив, що 01.12.2025 року о 17.40 годині за адресою: АДРЕСА_1 його батько ОСОБА_1 вчинив відносно нього домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, кидався битись, вкусив за руку (а.с. 3), поясненнями ОСОБА_2 , які за змістом аналогічні заяві (а.с. 4), поясненнями ОСОБА_3 відповідно до яких її чоловік ОСОБА_1 приблизно о 17.45 годині в стані алкогольного сп`яніння увірвався до сина в кімнату, почав його ображати нецензурною лайкою, погрожувати, кидати в нього ключами, намагався бити кулаками, вкусив за руку та вдарив ногою в пах (а.с. 5), формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 як середній (а.с. 8-10), копії термінового заборонного припису серії АА № 480854 від 01.12.2025 відповідно до даних якої ОСОБА_1 встановлено заборону на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на одну добу (а.с. 11), копією постанови Дарницького районного суду м. Києва від 07.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнєнасильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Як вбачається з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Враховуючи викладене, досліджені письмові докази, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 , що завдало шкоду його психологічному здоров`ю, вчинене повторно протягом року за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Враховуючи особу правопорушника, те, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин, вчинення домашнього насильства щодо особи похилого віку, вважаю правильним призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу з направленням ОСОБА_1 як особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 39-1, 173-2, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень в дохід держави.

Направити ОСОБА_1 як особу, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до Управління соціальної та ветеранської політики Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації /м. Київ, вул. Харківське шосе, 176 Г/.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривні.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя П.І. Заруба