Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №752/24535/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24535/25

Провадження № 2/752/1805/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 лютого 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Договором № 4194627 від 22.05.2021 року в розмірі 31 085,47 грн, понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн і професійної правничої допомоги в розмірі 13 000,00 грн.

Свої вимоги мотивувало тим, що 22.05.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №4194627 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн, строком кредитування 20 днів, зі сплатою відсотків 1,90 % в день.

24.01.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №24-01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 4194627 від 22.05.2021 року.

В подальшому, 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно якого ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Заборгованість відповідача за Договором № 4194627 від 22.05.2021 року становить 31 085,47 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн, відсотками 20 900,00 грн, 3 % річних - 25, 47 грн, інфляційні втрати 160, 00 грн.

Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати та витрати на правову допомогу позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою судді від 09.10.2025 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю щодо ОСОБА_1

22.10.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву в якому ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що на підтвердження позовних вимог позивач подав до суду копію Договору № 4194627 від 22.05.2021 року, яка не містить підписів сторін договору, при цьому позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах копія Договору створювалася в порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та, що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою, а також підтверджень, які б свідчили про отримання відповідачем коштів; витяги з реєстрів договорів про відступлення права вимоги не містять підписів сторін; відповідно до нібито укладеного Договору № 4194627 від 22.05.2021 року, термін надання кредиту становить 20 днів, а загальна вартість 13 610,00 грн, в той же час позивач просить стягнути з відповідача 31 085,47 грн, однак не надає підтверджень зміни умов нібито укладеного Договору № 4194627 від 22.05.2021 року.

29.10.2025 року до суду від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив у якій ОСОБА_3 зазначає, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; нарахування за Договором № 4194627 від 22.05.2021 року здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору та контррозрахунок заборгованості, здійснений відповідачем відсутній.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 22.05.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 4194627, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором M587740.

Відповідно до п. 1.1. Договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ТС Товариства.

Відповідно до п. 1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4.цього ж Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 20 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Розділом 4 цього Договору передбачено можливість пролонгації/автопролонгації договору, а саме: строк кредиту може бути продовжено: - за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п. 1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. (п. п. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або - в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1- 4.3.2) Договору. Порядок продовження строку кредиту за ініціативою Споживача (далі - пролонгація): 4.2.1. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400,00 грн (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп. 4.2.2. Договору. 4.2.2. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп. 4.2.2-4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. 4.3.2. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1. Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2. Договору.

Відповідно до п. 10.8. Договору, підписуючи цей договір, споживач підтверджує, зокрема, що:

- перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація:

а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування;

б) вказана в ч. ч. 1,2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті;

- він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна» (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом №53-ОД від 16.01.2020 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Згідно з інформацією від 13.01.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260108/33174-БТ, що надійшла від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали судді від 09.10.2025 року про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку 22.05.2021 року відбулося зарахування переказу на суму 10 000,00 грн, що підтверджується випискою за договором № б/н за період 22.05.2021 року по 01.06.2021 року.

24.01.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 24-01/2022, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.01.2022 року до Договору факторингу № 24-01/2022 від 24.01.2022 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 4194627 від 22.05.2021 року на загальну суму 30 900,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту -10 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 20 900,00 грн (№ 542 в переліку боржників).

10.01.2023 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж)прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало ТОВ «Коллект Центр», а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 31 085,47 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 10 000,00 грн, заборгованості за відсотками 20 900,00 грн, відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України - 185,47 грн (№ 42395 в переліку боржників)

Відповідного до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за Договором № 4194627 від 22.05.2021 року становить 31 085,47 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн, відсотками 20 900,00 грн, 3 % річних - 25, 47 грн, інфляційні втрати 160, 00 грн.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року в справі № 674/461/16-ц.

З Договору № 4194627 від 22.05.2021 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Судом установлено, що вказаний Договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий Договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року в справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 року в справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 року в справі № 234/8084/20, від 14.06.2022 року в справі № 757/40395/20, від 08.08.2022 року в справі № 234/7298/20.

Отже, відповідач уклав із ТОВ «Авентус України» електронний договір та підписав такий в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором М587740), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, і стороною відповідача таких не надано, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Таким чином, суд зазначає, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами.

Оскільки факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 не спростований, вказаний кредитний договір є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнавався, а тому позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

При цьому, судом під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» мали цивільну правоздатність та дієздатність на укладення договорів, відповідно, виходячи з вищенаведеного, судом встановлені факти укладення як договору факторингу так і договору про відступлення прав вимоги на законних підставах, визначених чинним цивільним законодавством і відповідних додатків до них, які містять підписи уповноважених осіб і скріплені печатками.

Отже, з укладенням Договору в позичальника виник обов`язок повернути новому кредитору ТОВ «Коллект Центр» суму отриманого кредиту, який має право вимагати стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до відповідача в частині стягнення 10 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту за Договором № 4194627 від 22.05.2021 року є законними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Також судом встановлено, що останнім днем дії Договору № 4194627 від 22.05.2021 року є 11.06.2021 року (20 днів), однак відповідач не здійснив повну оплату за цим Договором ні по прострочених зобов`язаннях по процентах, ні по прострочених зобов`язаннях по кредиту, тому, враховуючи п.4.3.1. Договору, строк користування кредитом було автопролонговано на 90 календарних днів поспіль (максимальний термін автопролонгації), тобто до 08.09.2021 року, оскільки в споживача на дату закінчення строку кредиту була наявна заборгованість за кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за вказаним договором на рахунок кредитора.

Таким чином, сума процентів, що підлягає стягненню з відповідача становить 20 900,00 грн і розраховується наступним чином 10 000,00 грн (сума боргу) ? 1,90% (процентна ставка) / 100% ? 110 (днів, період розрахунку: з 22.05.2021 року по 08.09.2021 року).

Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даній справі 3% річних та інфляційні втрати нараховувались не первісним стягувачем, яким є ТОВ «Авентус Україна», а новим ТОВ «Вердикт Капітал», тобто, таке право виникло у останнього лише з 24.01.2022 року, з моменту набуття права вимоги до відповідача.

Законом України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 18.

Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан з 05-30 год. 24.02.2022 року, що діє і станом на день ухвалення рішення.

Відтак, кінцевим терміном нарахування є 23.02.2022 року включно.

Сума 3% річних розраховується за такою формулою: сума заборгованості * процентна ставка / 100% / 365 днів (рік) / кількість днів.

Отже, в рамках даної справи розрахунок 3% річних виглядатиме так: 10 000,00 грн * 3% річних / 100% / 365 днів у році / 31 день = 25,47 грн.

Сума інфляційних втрат розраховується за такою формулою: сума заборгованості * індекс інфляції / 100% - сума заборгованості.

Отже, в межах вказаної справи розрахунок інфляційних втрат виглядатиме так: 10 000,00 грн * 101,600% / 100% - 12 000,00 грн = 160,00 грн.

Відтак, суд дійшов до висновку про повне задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» і в даній частині позову, адже розрахунок здійснено правильно, стороною відповідача він не спростований, свого контррозрахунку суми заборгованості не надано.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд вказує, що згідно з матеріалами справи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: Договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» за умовами якого адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах договору, Заявку на надання юридичної допомоги № 1821 від 01.08.2025 року на загальну суму 13 000,00 грн, з яких: надання усної консультації з вивчення документів - 2 год, вартістю 4 000,00 грн, і складання позовної заяви - 3 год, вартістю 9 000,00 грн, витяг з Акта № 13 про надання правової допомоги від 31.08.2025 року на загальну суму 13 000,00 грн, з яких: надання усної консультації з вивчення документів - 2 год, вартістю 4 000,00 грн, і складання позовної заяви - 3 год, вартістю 9 000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача, поміж іншого, вказував про невідповідність заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу складності справи та її необ`єктивність.

На думку суду, розмір витрат на правничу допомогу, визначений стороною позивача в загальному розмірі 13 000,00 грн із затратою 5 год 00 хв, є неспівмірним із складністю справи, не відповідає критерію розумної, в зв`язку із чим, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на справу цієї категорії, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 4 000,00 грн за рахунок відповідача.

Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва в суді.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Таким чином, враховуючи складність справи, та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором № 4194627 від 22.05.2021 року в розмірі 31 085,47 грн (тридцять одна тисяча вісімдесят п`ять гривень 47 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко