Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №569/1351/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1351/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ______________,

за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №564998 від 12.01.2026 зазначено, що 10.01.2026, о 11 год 00 хв, в м. Рівне по вул. Василя Червонія, 16, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «МАЗ 555102», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час зміни напрямку руху недотримався безпечного інтервалу та допустив наїзд на транспортний засіб «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований з права, чим порушив вимоги п. п. 2.3 б, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок зіткнення транспортний засіб потерпілого зазнав механічних ушкоджень та завдано матеріальних збитків.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовими запереченнями на протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказав, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, наголосив, що, рухаючись по парковці транспортних засобів, що біля ТРЦ «Чайка», розчищав з дороги сніг та розвертаючи не відчув і не помітив зіткнення з транспортним засобом «Nissan Leaf», який був припаркований, зазначив, що на відеозаписі з камер відеоспостереження ТРЦ «Чайка» неможливо встановити, що саме його дії призвели до механічних пошкоджень авто потерпілого, пояснив, якщо припустити, що зіткнення все-таки відбулося, то подряпини повинні бути горизонтальними, а не вертикальними.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав письмові заперечення з мотивів, викладених у них, просив закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.3 б ПДР водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об`єктів.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.

Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є наявність: 1) порушень учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, 2) пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) причинного зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у якості доказів долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №564998 від 12.01.2026, в якому містяться відомості щодо часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, схему місця ДТП від 10.01.2026, в якій зафіксоване місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортного засобів після ДТП відносно інших елементів проїжджої частини, характер та локалізація пошкоджень транспортного засобу, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу поліції від 12.01.2026, компакт-диск з відеозаписом руху транспортних засобів.

На переконання суду зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

В порушення ст. 256 КУпАП, до згаданого протоколу про адміністративне правопорушення не долучено пояснення свідків, чи очевидців події, які б підтверджували зазначені у протоколі обставини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти росії» звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Суд вважав, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.

При цьому, суд вказує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися.

Суд критично оцінює письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , оскільки вони не містять відомостей про причетність ОСОБА_1 до дорожньо-транспортної пригоди та не свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями останнього та пошкодженнями транспортного засобу потерпілого.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з камер відеоспостереження парковки транспортних засіб поблизу ТРЦ «Чайка».

Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що транспортний засіб «МАЗ 555102», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , заїжджає на парковку транспортних засіб, що поблизу ТРЦ «Чайка», проїжджає поблизу авто «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснює маневр розвороту та виїжджає з території парковки (хронологічний відрізок: 11:59:35 і далі за відео).

Суд констатує, що з даного відеозапису неможливо встановити факт зіткнення автомобіля «МАЗ 555102» з автомобілем «Nissan Leaf», порушення ОСОБА_1 вимог ПДР, причинно-наслідковий зв`язок між діями останнього та механічними пошкодженнями авто потерпілого, ступінь та характер вказаних пошкоджень.

Разом з тим, інших доказів, які б підтверджували, що діями ОСОБА_1 були заподіяні наслідки у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, суду не надано.

За таких обставин суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК