Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №569/19512/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19512/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Діонісьєвої Н.М.,

при секретарі Юрчук В.Л.

представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Поліщука Д.В.

представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – адвоката Захожого С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Поліщука Д.В. про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Рогозіна С.В. у розгляді протоколу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП , суд –

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Рівненському міському суді Рівненської області перебуває протокол про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Поліщук Д.В. подав до суду заяву про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Рогозіна С.В., оскільки є сумніви в його неупередженості, що викладено в заяві про відвід.

В обґрунтування заяви зазначив, що постановою від 21.10.2025 р. суд вирішив призначити по справі судову автотехнічну експертизу. Експерт Рівненського НДЕКЦ ОСОБА_3 провів автотехнічну експертизу. Не фототехнічну, не відеотехнічну, не комплексну фото-віде- автотехнічну, а саме – «АВТОТЕХНІЧНУ». Суд безпідставно взяв до уваги апелювання захисника ОСОБА_4 – адвоката Захожого С.А. щодо того , що у Волинському відділенні Львівського НДІСЕ відсутня моживість проводити фототехнічні та відеотехнічні експертизи.

Суд із надуманих підстав спочатку призначив автотехнічну експертизу в Рівненському НДЕКЦ, а пізніше відмовив у проведенні повторної експертизи у Волинському відділенні Львівського НДІСЕ, чим порушив право сторони на захист та принцип змагальності.

Вирішуючи клопотання про призначення експертизи заявлене захисником Кулиби Богдана суд видалявся в нарадчу кімнату та виніс постанову. До моменту проголошення постанови сторона потерпілого (заперечуючи проти призначення експертизи) не мала можливості подати свої вихідні дані та поставити свої питання на дослідження.

10.02.2026 р. суд відмовив у задоволенні клопотання адвоката Поліщука Д.В. про призначення повторної експертизи. При цьому суд проігнорував наявну у справі схему ДТП.

Небажання суду надати на дослідження альтернативний варіант вихідних даних позбавляє сторону права на захист та ставить сторони у нерівність. Очевидною є надання переваги одному учаснику процесу перед іншими.

Наведене ставить під сумнів об`єктивність судді при розгляді справи, а тому просить заяву про відвід судді задоволити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Поліщук Д.В. заяву про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Рогозіна С.В. підтримав та просив її задовільнити з викладених у заяві підстав.

В судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – адвоката Захожий С.А. подав письмові заперечення проти заяви про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Рогозіна С.В. та просив відмовити в задоволенні заяви з наступних підстав. Заява про відвід на його думку не містить доказів прямої чи побічної заінтересованості судді Рогозіна С.В. у результатах справи, передбачених ст. 75 КПК України. Суддя Рогозін С.В. під час розгляду справи діяв виключно в межах процесуального закону, забезпечуючи рівні права сторонам. Всі процесуальні рішення приймалися на підставі матеріалів справи. Твердження адвоката Поліщука Д.В. про упередженість є виключно суб`єктивною думкою та не підтверджуються фактичними обставинами. Відвід заявлено з метою затягування розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України, відвід має бути вмотивованим. У даному випадку вмотивування відсутнє.

Заслухавши думку учасників, суд приходить до наступного висновку.

Враховуючи, що питання відводу чи самовідводу судді не врегульовано нормами КУпАП, то з метою додержання принципу законності, виникає необхідність в застосуванні принципу аналогії права, найбільш близької галузі права кримінального-процесуального права, а саме статті 75 КПК України, та керуванні нею при вирішенні питання про відвід чи самовідвід судді. Згідно ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сімї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Розглядаючи заяву про відвід, суддя бере до уваги, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він невмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. За змістом ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. В заяві про відвід представник ОСОБА_1 – адвокат Поліщук Д.В., не навів доказів, які б викликали сумніви в неупередженості судді Рівненського міського суду Рівненської області Рогозіна С.В. Вирішуючи питання про відвід, суд вважає, що обставини, вказані в заяві про відвід, не передбачені жодним з положень статті 75 КПК України, які містять підстави для відводу судді. Таким чином, суд приходить до висновку про надуманість підстав для відводу та відсутність доводів, приведених в їх обґрунтування, що повністю виключає задоволення заяви про відвід.

Керуючись ст.ст. 75, 80-82 КПК України, 283, 284 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Поліщука Д.В. про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Рогозіна С.В. у розгляді протоколу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду Н.М.Діонісьєва