Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне знищення або пошкодження майна
Дата: 08 лютого 2026 р.
Справа: №569/3272/24
Суддя: Наумов С. В.
Справа № 569/3272/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурор ів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
представника потерпілої
адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 18.11. 2023 за №12023181010003201 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Луцьк, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не одноразово судимого, в останнє 26 листопада 2025 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, за ч.1 ст.345, ч.4 ст.296 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне призначено покарання, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України,
в с т а н о в и в:
Приблизно о 19 год. 00 хв., 18 листопада 2023 року, ОСОБА_5 у порушення конституційного права кожного на недоторканність житла та іншого володіння, передбаченого ст.30 Конституції України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, вчиняючи дії, пов`язані з домашнім насильством щодо особи з якою перебуває у сімейних відносинах, в розумінні п.3 ч.1 ст.1, п.5 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» маючи умисел на незаконне проникнення до квартири АДРЕСА_3 , яка належить на праві спільної часткової власності та перебуває у користуванні ОСОБА_7 , всупереч її волі, не маючи на те законних підстав, усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись відсутністю власників та сторонніх осіб, за допомогою ключів від вхідних дверей, якими останній попередньо насильно заволодів у ОСОБА_9 у м. Луцьку, незаконно проник до вищевказаної квартири, чим порушив конституційне право ОСОБА_7 на недоторканість житла.
Також, приблизно о 19 годині 00 хвилин 18 листопада 2023 року, ОСОБА_5 з мотивів помсти через попередньо виниклий конфлікт з ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне пошкодження та знищення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій, вчиняючи дії, пов`язані з домашнім насильством щодо особи з якою перебуває у сімейних відносинах, в розумінні п.3 ч.1 ст.1, п.5 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у вигляді знищення чужого майна, скориставшись відсутністю власників та сторонніх осіб, за допомогою ключів від вхідних дверей, якими останній попередньо насильно заволодів у ОСОБА_9 у м. Луцьку, шляхом вільного доступу, зайшовши до приміщення квартири АДРЕСА_3 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 та реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне пошкодження та знищення чужого майна, переслідуючи мету умисного знищення майна, за допомогою невідомого під час досудового розслідування предмету, підпалив одяг у шафі спальної кімнати, після чого, залишив приміщення квартири, зачинивши за собою вхідні двері, в результаті чого виникла пожежа.
Таким чином, ОСОБА_5 не маючи можливості контролювати подальше поширення полум`я, створив реальну загрозу життю та здоров`ю громадянам, які проживають у сусідніх квартирах, за адресою: АДРЕСА_4 , а також знищенню та пошкодженню іншого рухомого та нерухомого майна.
Водночас, довести злочин до кінця в частині знищення приміщення квартири АДРЕСА_3 не вдалося з причин, що не залежали від його волі, оскільки полум`я, яке утворилося у результаті підпалу, було ліквідовано працівниками ДСНС, які виїхали на місце події за повідомленням жителів будинку АДРЕСА_4 .
У результаті злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 завдано майнову шкоду в загальному розмірі 119 300 (сто дев`ятнадцять тисяч триста) гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , по суті обвинувачення за ч.1 ст.162, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, вину не визнав. Погодився із позицією (промовою) прокурора в судових дебатах, щодо призначення йому покарання за вчинені кримінальні правопорушення. Суду надав пояснення, що за декілька днів до 18.11.2023 у м. Луцьку посварився зі своєю дружиною ОСОБА_9 , яка залишила ключі від квартири АДРЕСА_3 . У вказаній квартирі колись був разом із колишньою дружиною ОСОБА_9 , однак там не проживали і своїх ключів від вхідних дверей не мав. Постійно проживав у м. Луцьк. Також пояснив, що 18.11.2023 він дійсно приїхав до м. Рівне, щоб поспілкуватися із ОСОБА_9 ,( ОСОБА_10 ) Однак, остання не відповідала на його дзвінки, тому він прийшов до квартири АДРЕСА_3 , та маючи ключі від вхідних дверей, які залишила ОСОБА_9 у м. Луцьку. Нічого умисно не підпалював, однак курив там, тому можливо через це і могла виникнути пожежа. Також повідомив, що перебуваючи у зазначеній квартирі скидав фотографії ОСОБА_11 на підтвердження його перебування за вказаною адресою. Також підтвердив, що в ході судового розгляду, потерпілій було перераховано кошти, як відшкодування заявленого цивільного позову.
У зв`язку із не визнанням вини обвинуваченим ОСОБА_5 , підтвердженням його вини в інкримінованих кримінальних правопорушеннях є докази сторони обвинувачення, що досліджувались та оцінювались судом. Обвинувачення підтверджується поза межами розумного сумніву, сукупністю належними та допустимими доказами, оскільки, вони були зібрані з дотриманням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України та в порядку визначеному кримінальним процесуальним кодексом України.
Так, потерпіла ОСОБА_7 суду надала пояснення, що на праві часткової приватної власності їй належить приміщення квартири АДРЕСА_3 , також на праві спільної часткової приватної власності частина квартири належить моїй онуці ОСОБА_12 та її малолітнім дітям. Вказана квартира їм залишилася по заповіту від її покійної дочки ОСОБА_13 . Її внучка ОСОБА_12 не прийняла спадщину і не оформила на себе та дітей право власності. Повідомила, що квартира двох кімнатна, розташована на п`ятому поверсі п`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку. Стіни та перегородки цегляні, перекриття залізобетонні плити. Опалення централізоване, вентиляція будинкова, газопостачання та водопостачання наявні. Освітлення також було наявне. Загальна площа квартири становить 49,4 квадратних метри. З них: житлова площа становить 30,3 квадратних метри.
30.08. 2022 її онука ОСОБА_12 вийшла заміж за ОСОБА_5 (обвинуваченого по справі), який як відомо проживає в місті Луцьк.У вказаного подружжя не було розмови про те, що вони будуть разом проживати в квартирі по АДРЕСА_4 разом з ОСОБА_14 . Перебуваючи у шлюбі, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 проживає окремо. Ключі від вхідних дверей даної квартири були лише у неї та ОСОБА_16 . Ключі від квартири для ОСОБА_14 ніхто не давав. Можливо раніше один раз ОСОБА_14 там ночував, однак він там не проживав та не користувався квартирою.
Їй відомо, що 08.11. 2023 ОСОБА_14 вмовив ОСОБА_17 поїхати з ним до нього додому, а саме в місто Луцьк. Юлія погодилась. 9.11.2023 в ранішню пору доби, точної години не пам`ятає, їй зателефонував ОСОБА_14 та сказав, що ОСОБА_18 викликала поліцію для того, щоб його залишити та піти від нього. Також, він сказав, що вона залишила одяг та ключі від квартири. Почувши це, я в ОСОБА_14 попросила, щоб він ключі і речі ОСОБА_16 відправив «Новою поштою» в місто Рівне, однак на мої слова він нічого не відповів.
Після вказаних подій, вона змушена була переїхати тимчасово жити до квартири АДРЕСА_3 , оскільки знала, що в ОСОБА_19 відсутні ключі від вхідних дверей. 11.11. 2023 ОСОБА_15 написала їй CMC повідомлення, що з нею все добре, і що вона прийде до квартири пізніше.
18.11. 2023 близько 11 год. 00 хв. вона вирішила піти за своїм місцем проживання, позайматись хатніми справами. Вхідні двері квартири зачинила на два врізних замки по два оберти. Того ж дня вона, близько 14 год. 00 хв. разом із ОСОБА_12 поїхали додому на АДРЕСА_5 . Приїхавши туди, зайшли у приміщення квартири, все було добре та на своїх місцях. Вхідні двері квартири знову зачинила на два врізних замки, по два оберти та віддала запасні ключі ОСОБА_16 від квартири.
О 19 год. 00 хв. 18.11. 2023 на її мобільний номер телефону почав телефонувати ОСОБА_20 , однак слухавку не піднімала оскільки не мала наміру з ним спілкуватись.
Близько 19 год. 39 хв. ОСОБА_15 їй скинула CMC повідомлення про те, що ОСОБА_5 перебуває в них у квартирі на АДРЕСА_4 і в підтвердженні того, скинув для неї фото, що він у квартирі. Після чого, одразу вирішила зателефонувати до ОСОБА_14 , який сказав, що він взагалі не телефонував, на запитання де він перебуває, він нічого не казав, а положив слухавку.
Близько 20 год. 30 хв. 18.11. 2023 до неї зателефонували працівники поліції та повідомили про те, що у квартирі пожежа і їй потрібно туди прибути. Зайшовши у квартиру, побачила, що спальня кімната повністю вигоріла, а також вогнем пошкоджено балкон квартири. Вхідні двері ОСОБА_5 не зачинив, тобто на момент пожежі вони на ключ зачинені не були, відповідно пожежники швидко зайшли в квартиру та ліквідувати пожежу. Дозволу перебувати ОСОБА_5 в приміщенні квартири та ключів від квартири не надавала. Пожежею було повністю знищено меблі, одяг, речі домашнього вжитку, стіни обгоріли, стеля згоріла та від вогню розплавився пластик на балконі, який потребує повністю заміни. Площа пожежі становила 17 квадратних метри та балкон, також вигоріла підлога. В результаті пожежі у приміщенні іншої кімнати всі стіни та меблі були вкриті пожежним сміттям та сажею, від якої стіни потрібно відновлювати переклеюючи шпалерами, речі домашнього вжитку також відновлювати, а також перероблювати натяжну стелю.
ОСОБА_7 підтвердила, що в ході судового розгляду ОСОБА_5 було відшкодовано завдані підпалом квартири збитки, тому заявлений цивільний позов просить залишити без розгляду. При призначенні покарання обвинуваченому, врахувати попередній вирок суду, та визначити мінімальне остаточне покарання.
Свідок ОСОБА_10 ( ОСОБА_21 до розлучення) суду надала пояснення, що у власності її бабусі, ОСОБА_7 перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_5 . У 2023 році її бабуся проживала в іншому місці, тому приблизно з серпня 2022 року вона, час від часу проживала за вказаною адресою. Так, з серпня 2022 року вона перебувала в шлюбі із ОСОБА_5 , жителем м. Луцьк (обвинуваченим по справі). З моменту укладання шлюбу в них не склалися відносин, тому вони проживали окремо. Вона проживала в АДРЕСА_6 . Останній намагався наладити відносини, однак вона цього не хотіла, тому постійно уникала з ним зустрічі. ОСОБА_5 весь час погрожував, шляхом надсилання відповідних смс в мобільних месенджерах. 08.11.2023 вона перебувала в м. Луцьк, по місцю проживання ОСОБА_5 де у них виник конфлікт, у ході якого останній наніс їй тілесні ушкодження та забрав її ключі від квартири бабусі. 18.11.2023, приблизно о 19:00 ОСОБА_5 зателефонував, вів себе збуджено та в подальшому під час телефонної розмови повідомив, що перебуває по місцю її проживання за адресою: АДРЕСА_5 . На підтвердження цьому скинув фотографії з її квартири з середини. Після цього, ОСОБА_5 продовжив у телефонному режимі погрожувати та повідомив, якщо вона не приїде до нього, то він «спалить» її квартиру. Вона розпочала хвилюватись, та намагалася зафіксувати протиправні дії ОСОБА_5 , тому їх розмову записала на мобільний телефон яку передала працівникам поліції. Далі відразу в телефонному месенджері написала до свого сусіда ОСОБА_22 для того, щоб він перевірив, що саме робиться в квартирі. Згодом останній відписав, що з її квартири йде дим, куди приїхала служба ДСНС. В подальшому з місця події зателефонувала її бабуся ОСОБА_7 та повідомила, що справді в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 відбулася пожежа. У вчиненні вказаного кримінального правопорушення вона підозрює обвинуваченого ОСОБА_5 , так як останній їй особисто погрожував підпалити квартиру, та в мобільному телефоні збереглася переписка з ОСОБА_5 та збережені фото кімнати з квартири, які останній скидав під час того, коли перебував в приміщенні квартири. Також свідок показала, що ОСОБА_5 лише раз був у зазначеній квартирі, там він не проживав, ключів від вхідних дверей не мав, та клюів йому ніхто не надавав, речей його там не було, однак він знав адресу квартири. З події злочину з ним спілкувалася ОСОБА_23 , яка просила відправити особисті речі свідка та ключі від квартири у м. рівне Новою Поштою.
Свідок ОСОБА_24 суду повідомив, що проживає по сусідстві із квартирою потерпілої протягом тривалого часу. Потерпілу ОСОБА_7 знає давно, остання протягом останнього часу доглядала за квартирою. Також у вказаній квартирі час від час проживала молода дівчина, прізвище не знає. Обвинуваченого ОСОБА_5 не знає, бачить вперше та ніколи за вказаною адресою не зустрічав. 18.11.2023 близько 20:00 знаходився у себе вдома, та відчув різкий запах диму, на що відразу вийшов до коридору загального користування, де вже чекали інші сусіди. Доторкнувшись до дверей квартири АДРЕСА_7 відчув що вони гарячі та взявшись за ручку двері відкрилися, тобто були не замкнені. Відкривши вхідні двері до квартири побачили густий чорний дим, після чого сусіди викликали пожежників та поліцію.
Із дослідженого інформаційного повідомлення на лінію 102 слідує, що о 20:06 год. 18.11.2023 від заявниці ОСОБА_9 надійшла інформація наступного змісту: « Чоловік ОСОБА_25 з ознаками алкогольного сп`яніння з котрим не проживають разом та перебувають у процесі розлучення прийшов до помешкання за адресою: АДРЕСА_5 та погрожує його спалити, у помешканні нікого не має».
Інформаційним повідомленням на лінію 102 о 20:25 год. 18.11.2023 від ДСНС підтверджується наступний зміст: «ДСНС виїхали на повідомлення де з квартири за адресою АДРЕСА_5 йде дим».
Інформаційним повідомленням на лінію 102 о 19:06 год. 20.11.2023 від заявниці ОСОБА_7 надійшла інформація наступного змісту: « ОСОБА_25 незаконно проник у квартиру за адресою: АДРЕСА_5 .
Протоколом огляду місця події від 18.11.2023 у ході якого з місця події вилучено 2 циліндричних механізми до вхідних дверей квартири за адресою: АДРЕСА_5 , пожежне сміття, 5 папілярних узорів пальців рук та ін. об`єкти;
Відповідно до Звіту про причини виникнення пожежі, причиною пожежі, яка мала місце 18.11.2023 у житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_5 є підпал.
Заявою ОСОБА_9 з додатком (на даний час ОСОБА_10 ) про надання аудіо запису розмови за 18.11.2023 з ОСОБА_5 , протоколом перегляду аудіо запису від 20.11.2023 підтверджується, що останній погрожує їй спалити її квартиру за вказаною адресою
Заява свідка ОСОБА_26 підтверджує надання скріншотів смс повідомлень (переписки) із ОСОБА_27 (прізвище до одруження з ОСОБА_5 ) з додатками.
Відповідно до протоколу обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_8 , за місцем проживання ОСОБА_5 у ході якого вилучені 2 ключі від квартири потерпілої.
Із дослідженого протоколу тимчасового доступу та довідкою УОТЗ ГУНП в Рівненській області виконаний на підставі доручення слідчого щодо надання інформації про вхідних та вихідних дзвінки з прив`язкою до базових станції телекомунікацій із зазначенням азимуту знаходження абонентів мобільних операторів, які належать ОСОБА_5 , підтверджують показання свідка ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ) та узгоджуються з іншими доказами зібраними під час досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду, зокрема те, що останній міг перебувати приблизно о 19 год.00 хв. 18.11.2023 в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 .
Із дослідженої судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю «Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів» №СЕ-19/118-23/12626-ФХД від 20.12.2023 слідує, що в складі представленого на експертизу зразку пожежного сміття виявлено суміш зміненого світлого і зміненого дистилятного нафтопродукту.
Відповідно до висновку судової трасологічної експертизи №СЕ-19/118-23/12632-ТР від 05.12.2023 відповідно до якої циліндрові механізми вилучені під час огляду місця події від 18.11.2023 квартири АДРЕСА_3 , замикаються-відмикаються ключами, які вилучені 19.11.2023 у приміщенні квартири АДРЕСА_8 , у ОСОБА_5 ..
Відповідно до висновку судової експертизи відео звукозапису за експертними спеціальностями «технічне дослідження матеріалів та засобів відео-звукозапису», «Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ» №СЕ-19/118-23/12742-ВЗ від 15.12.2023 в наданій на дослідження фонограмі у файлі зафіксованому на диску, наявне усне мовлення громадянина ОСОБА_5 .
Висновком судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/118-23/12964-БТ від 19.01.2024 встановлено вартість ремонтно-відновлюваних робіт в приміщенні квартири АДРЕСА_3 внаслідок пошкодження від пожежі становить 119 300 гривень.
Висновком судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю «Дактилоскопічні дослідження» №СЕ-19/118-23/13162-Д від 14.12.2023 підтверджується, що папілярні узори пальців рук вилучені під час огляду місця події від 18.11.2023 квартири АДРЕСА_3 , залишені відповідно мізинним, вказівним. Середнім пальцями лівої руки, правою долонною поверхнею руки, безіменним пальцем правої руки особи. Дактилоскопічна карта, якої заповнена на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Таким чином, суд вважає, що безпосередньо досліджені докази у цьому провадженні є належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винним.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
Встановлені судом обставини вчинення кримінальних правопорушень, вказують на те, що інкриміновані злочини обвинуваченому, були вчинені саме ним.
Стороною захисту в ході судового розгляду, суду не надавались докази якими спростовувалась вина обвинуваченого.
Отже, оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченогоОСОБА_5 , органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України які виразились у незаконному проникненні до житла (порушення недоторканості житла), та за ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України, як закінчений замах на умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Передбачених законом підстав для визнання доказів у справі неналежними та недопустимими у судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання суд враховує, що вчинені обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, відповідно до ст.12 КК України відносяться до кримінального проступку та тяжкого злочину.
Дослідивши характеризуючи дані обвинуваченого, він не перебуває під спостереженням у лікаря нарколога та психіатра, неодноразово раніше притягався до кримінальної відповідальності, має не погашену попередню судимість. Разом з тим, після вчинення наведених вище інкримінованих кримінальних правопорушень, ОСОБА_5 , 08.01.2025 в м. Луцьк Волинської області було вчинено злочини передбачені ч.1 ст.345, ч.4 ст.296 КК України, за вчинення яких був засуджений Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 26 листопада 2025 року (вирок набрав законної сила) на строк три роки позбавлення волі. (т.2 а.п.136-162)
Обставин які б пом`якшували покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, є добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною яка обтяжує покарання вказаного обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення, щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
За таких обставин, суд погоджується із позицією прокурора, та вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе з призначенням йому покарання лише з позбавленням волі.
Тому, суд, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 який не зробив належні висновки із часу попередніх притягнень до кримінальної відповідальності, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, думку прокурора, потерпілої, призначає йому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі в межах санкцій частин статті, якими передбачено покарання за вчинені кримінальні правопорушення.
Покарання ОСОБА_5 , суд призначає на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим покаранням,із визначенням остаточного покарання.
Встановлено, що інкриміновані кримінальні правопорушення у даному кримінальному провадженні, були вчинені ОСОБА_5 , до ухвалення попереднього вироку щодо нього, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 листопада 2025 року.
Відповідно покарання обвинуваченому, суд призначає на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням наведеного вище попереднього вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 листопада 2025 року.
У зв`язку із поданим клопотанням до суду ОСОБА_7 про повне відшкодування збитків кримінальним правопорушенням,її цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, необхідно залишити без розгляду.
Долю інших речових доказів, суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України, а саме : предмети одягу ( з яких робили змиви, пакет №3235645), пожежне сміття (пакет №1664917) які зберігаються в кімнаті речових доказів Рівненського РУП ГУНП необхідно знищити; два ключі на в`язці (пакет №2749457)необхідно повернути власнику; штани темно синього кольору, кофту темно – сірого кольору бренду «адідас», кофту світло – синього кольору «Колінс», кросівки чорного кольору «адідас» необхідно повернути ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки «Xiomi rebdmi note 5» необхідно залишити ОСОБА_10 ..
Письмові речові докази (документи) DVD –R диски, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченогоОСОБА_5 , на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз, що становлять 48 465,95 (сорок вісім тисяч чотириста шістдесят п`ять) гривень дев`яносто п`ять копійок, в зв`язку із залученням експертів для проведення судових експертиз.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 ,суд не обирає, оскільки останній відбуває покарання за вказаним вище вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.11.2025.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
у х в а л и в:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченихч.1 ст.162, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців;
-за ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки
три місяці;
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді трьох років трьох місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням, призначеного за даним вироком, менш суворого, призначеного 26 листопада 2025 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, визначити ОСОБА_5 , остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки три місяці.
Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід – застава, втратив чинність 11 лютого 2024 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 , який тримається в СІЗО м. Луцьк, рахувати з часу визначеного вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 листопада 2025 року.
Речові докази: предмети одягу ( з яких робили змиви, пакет №3235645), пожежне сміття (пакет №1664917) які зберігаються в кімнаті речових доказів Рівненського РУП ГУНП – знищити; два ключі на в`язці (пакет №2749457) повернути власнику; штани темно синього кольору, кофту темно – сірого кольору бренду «адідас», кофту світло – синього кольору «Колінс», кросівки чорного кольору «адідас» - повернути ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки «Xiomi rebdmi note 5» залишити ОСОБА_10 ..
Письмові речові докази (документи) DVD –R диски, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, залишити без розгляду.
Стягнути із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави, процесуальні витрати в сумі 48 465,95 (сорок вісім тисяч чотириста шістдесят п`ять) гривень дев`яносто п`ять копійок, в зв`язку із залученням експертів для проведення судових експертиз.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua