Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №380/6789/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/6789/25 пров. № А/857/38542/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі №380/6789/25 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання дій та бездіяльності протиправними (головуючий суддя Кухар Н.А., розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження у м. Львів), -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Івано-Франківської митниці (відповідач) в якому просить суд: - визнати протиправними та скасувати, прийняті Івано-Франківською митницею: - рішення №KT-UA206000-0020-2024 від 29.10.2024 про визначення коду товару; - картку відмови №UA206020/2024/000458 від 05.11.2024 р. в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митницею прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA206000-0020-2024 від 29.10.2024 року, а не застосовано код згідно з УКТ ЗЕД 4401390000, який зазначив декларант, натомість Івано-Франківською митницею визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД 4401210000.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської митниці про визначення коду товару №KT-UA206000-0020-2024 від 29.10.2024 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000458. Стягнуто з Івано-Франківської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу правомірності своїх рішень.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю. Зокрема апелянт зазначає, що рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня - відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 7, ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України).

Таким чином, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428.

Пунктами 2-4 вищевказаного Порядку, УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Функції з ведення УКТ ЗЕД здійснюються Держмитслужбою.

Митною декларацією від 11.10.2024 № 24UA206020014430U3 заявлено товар Деревна (тирса) агломерована шляхом пресування у вигляді блоків в термоусадочній упаковці з хвойних та листяних порід, в блоках по 20кг., 21.2т. у термоусадочній плівці. упаковано в 1059 блоків. та розміщено на 22 піддонах країна походження Україна (UA) за кодом відповідно УКТЗЕД 4401390000.

По зазначеній митній декларації спрацювало ряд ризиків, а тому при відпрацюванні митних формальностей виникла необхідність посилено здійснити митний контроль правильності класифікації товарів, провести митний огляд товару зі здійсненням фото/відео фіксації та ваговимірювальних пристроїв, взяття проб (зразків) товару для проведення дослідження (аналізу експертизи) з метою встановлення характеристик.

Посадовою особою митного органу відібрано взірці товару для дослідження у спеціалізованому органі Державної митної служби України Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень (далі - СЛЕД). Факт відбору взірців зафіксовано у Акті про взяття проб (зразків) товарів від 14.10.2024 № 10/14-24.

Результати досліджень товару у СЛЕД викладені у висновку від 22.10.2025 № 142000 3103-0273. У висновку СЛЕД зазначається про те, що за зовнішніми ознаками основна маса наданого на дослідження зразка подібна до стружки деревної, але однозначно ідентифікувати зазначений зразок як тріску, стружку, тирсу, деревні відходи не видається можливим у зв`язку з відсутністю однозначних критеріїв ідентифікації, наведених у нормативно-технічній документації та технологічних особливостей отримання даної продукції.

Окрім даного висновку СЛЕД митний орган, при прийнятті класифікаційного рішення, керувався наданими до митної декларації фотоматеріалами.

Декларантом при поданні митної декларації заявлено товар Деревна (тирса) агломерована шляхом пресування у вигляді блоків…. Заявлений код товару за УКТ ЗЕД 4401390000, який відповідає тирсі та деревним відходам.

Тирса/трина за визначенням, яке є в Українській малій енциклопедії у 8т./проф. Є.Онацький (на яку посилається стаття у Вікіпедії), є подрібленою деревиною: дрібними частинками деревини, що осипаються під час різання її пилкою.

Відповідно наданих фотоматеріалів та фото, які наявні у висновку СЛЕД від 22.10.2025 № 142000-3103-0273, товар у своїй більшості є продуктом процесу стругання деревини, тобто, є стружкою.

24.10.2024 року декларантом подано заяву про внесення змін у графу 31 де змінено опис товару, а саме «деревна (тирса) агломерована шляхом пресування у вигляді блоків в термоусадочній упаковці з хвойних, в блоках по 20 кг, 21.2 Т. У термоусадочній плівці. Упаковано в 1059 блоків. Та розміщено на 22 піддонах країна походження Україна (UA)».

Беручи до уваги вищенаведене митним органом прийнято класифікаційне рішення №24UA20600000020-КТ (КТ-UA206000-0020-2024) від 29.10.2024 про класифікацію товару як стружка деревна у товарній підкатегорії УКТ ЗЕД 4401210000.

Рішення Івано-Франківської митниці про визначення коду товару № 24UA20600000020-КТ від 29.10.2024 прийнято на підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) в редакції Закону України "Про митний тариф України" від 19.10.2022 № 2697-ІХ; Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби від 14.12.2022 № 543; Наказу Мінфіну від 30.05.2012 № 650 (у редакції наказу Мінфіну від 23.12.2022 № 455); Правила 1, 6 ОПІ; Примітки 1 до групи 44; пояснень до товарної позиції 4401; Висновку СЛЕД Держмитслужби м. Київ від 22.10.2024 № 142000-3103 0273; результатів митного огляду з фотозображеннями товару; інформації, наданої декларантом.

В результаті, Івано-Франківською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2024/000458. «За митною декларацією від 11.10.2024 №24UA206020014430U3 не було заявлено точні відомості про товар - стружка деревна з хвойних порід, у вигляді сипкої сухої подрібненої деревини (деревні часточки тонкої та гнучкої форми, довжиною до 3 см та товщиною до 2 мм). Отримана шляхом стругання деревини на деревообробному обладнанні. Призначена для використання як підстилка для тварин в стайні. Постачається в термоусадочних поліетиленових упаковках у формі паралелепіпеда розмірами (79*37*24) см, по 20 кг без нанесеного маркування. Відповідно до частини 1 статті 483 на дану партію товару складено протокол про ПМП від 04.11.2024 № 158/126000/2024, дана партія товару не підлягає подальшому митному оформленню. Для виконання умов контракту від 01.02.2020 №18zed1 позивачу необхідно виконати вимоги митного органу визначеному в Рішенні про визначення коду товару згідно УКТЗЕД від 29.10.2024 № КТ-UA206000-0020-2024 та висновку лабораторного дослідження товару від 21.10.2024 № 142000-313-0273».

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України(КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Івано-Франківською митницею прийнято рішення про визначення коду товару № KT-UA206000-0020-2024 від 29.10.2024 року, а саме: не застосовано код згідно з УКТ ЗЕД 4401390000, який зазначив декларант, натомість Івано-Франківською митницею визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД 4401210000.

Не погоджуючись із визначення коду товару УКТ ЗЕД 4401210000, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів зазначає.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, згідно якої, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд підставно зазначив, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Згідно висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Отже, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, відповідач повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Обґрунтовуючи свою позицію митний орган, як на правомірність винесення оскаржуваного рішення, вказує на те, що спірний товар не може класифікуватись за кодом УКТ ЗЕД 4401390000, оскільки згідно результатів досліджень товару у СЛЕД викладені у висновку від 22.10.2025 № 142000 3103-0273 зазначається про те, що за зовнішніми ознаками основна маса наданого на дослідження зразка подібна до стружки деревної, але однозначно ідентифікувати зазначений зразок як тріску, стружку, тирсу, деревні відходи не видається можливим у зв`язку з відсутністю однозначних критеріїв ідентифікації, наведених у нормативно-технічній документації та технологічних особливостей отримання даної продукції. Як вказує відповідач, відповідно до наданих фотоматеріалів та фото, які наявні у висновку СЛЕД від 22.10.2025 № 142000-3103-0273, товар у своїй більшості є продуктом процесу стругання деревини, тобто, є стружкою.

Поряд з цим, 24.10.2024 року декларантом подано заяву про внесення змін у графу 31 де змінено опис товару, а саме «деревна (тирса) агломерована шляхом пресування у вигляді блоків в термоусадочній упаковці з хвойних, в блоках по 20 кг, 21.2 Т. У термоусадочній плівці. Упаковано в 1059 блоків, та розміщено на 22 піддонах країна походження Україна (UA)».

Крім того, як уже було зазначено, до товарної позиції 4401 39 00 00 включаються тирса і деревні відходи та скрап, агломеровані у вигляді колод, брикетів, гранул або в аналогічних формах:- деревні 4401 21 00 00 включаються деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків або в аналогічних формах: хвойних порід.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що Івано Франківською митницею при винесенні спірного рішення №KT-UA206000-0020-2024 від 29.10.2024 про визначення коду товару помилково віднесено товар «деревна (тирса) агломерована шляхом пресування у вигляді блоків в термоусадочній упаковці з хвойних, в блоках по 20 кг, 21.2 Т. У термоусадочній плівці. Упаковано в 1059 блоків та розміщено на 22 піддонах країна походження Україна (UA)» до товарної позиції 4401210000.

Тому, враховуючи усі наведені вище обставини, рішення про визначення коду товару №KT-UA206000-0020-2024 від 29.10.2024, яким змінено код товару згідно з УКТ ЗЕД з 4401390000 на УКТ ЗЕД 4401210000 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не має самостійних юридичних підстав прийняття, а є документом, який приймається виключно у зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості, а тому суд дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування також і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2024/000458 від 05.11.2024 року.

Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі №380/6789/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар