Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №380/17361/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 17 лютого 2026 р.

Справа: №380/17361/25

Суддя: Курилець Андрій Романович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/17361/25 пров. № А/857/47968/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 380/17361/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дії та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Кузан Р.І.,

час ухвалення рішення 21 жовтня 2025 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 21 жовтня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дії та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що він звернувся до відповідача з особистою заявою про проведення позапланової перевірки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СНЕКТОРГГРУП». За результатами перевірки просив відповідача вжити відповідні заходи щодо скасування державної реєстрації ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СНЕКТОРГГРУП» в порядку, визначеному ст. 21 Закону України «Про охорону праці». Позивач зазначає, що за правилами ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідачем не дотримані вимоги Закону України «Про звернення громадян», а тому він змушений звернутися до суду.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Предметом спору у цій справі є протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо не розгляду його звернень та невжиття заходів щодо скасування державної реєстрації ТзОВ «Торговий дім «СПЕКТОРГГРУП» («СНЕКТОРГГРУП», як зазначено позивачем).

Так, позивачем подано до відповідача заяву від 01.06.2025 щодо проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СПЕКТОРГГРУП» (ЄДРПОУ 36931239) за адресою: 38521, Полтавська область, с. Чернечий Яр, братів Марченків, 40-А-2. Вказане звернення надійшло на електронну адресу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 23.08.2025 о 18 год. 41 хв. та зареєстроване 25.08.2025 за вх. №З-1034/ЗХ-25, що підтверджується долученими відповідачем до матеріалів справи витягом з електронної пошти.

Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці вказане звернення ОСОБА_1 листом вих. №ЗХ/3.2/1079-ЦА-25 від 05.09.2025 скеровано за належністю до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці для вжиття відповідних заходів у межах визначених законодавством повноважень, про що повідомлено позивача.

В цьому листі відповідач зазначив, що згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про Міжрегіональне управління, повноваження Міжрегіонального управління, поширюються на територію Волинської, Закарпатської, Львівської, Рівненської областей. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СПЕКТОРГГРУП» (ЄДРПОУ 36931239), зареєстроване за адресою: Волинська область, Луцький район, селище Торчин, вул. Незалежності, 95. Однак, відповідно до вказаних у зверненні ОСОБА_1 обставин, свою господарську діяльність ТОВ «Торговий дім «СПЕКТОРГГРУП» проводить за адресою Полтавська область, село Чернечий Яр, вулиця братів Марченків, 40-А-2.

Тому, відповідач керуючись нормами статті 44 Закону України «Про адміністративну процедуру» надіслав звернення позивача за належністю для вжиття відповідних заходів.

Вважаючи, що відповідач при розгляді вказаного звернення не дотримався вимог Закону України «Про звернення громадян», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Абзацом 3 статті 3 Закону №393/96-ВР встановлено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно зі статтею 4 Закону № 393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Статтею 15 Закону №393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно із статтею 7 Закону України №393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Отже, звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 9901/268/19.

Відповідно до інформаціі?, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговии? дім «СПЕКТОРГГРУП» (ЄДРПОУ 36931239), зареєстроване за адресою: Волинська обл., Луцькии? р-н, селище Торчин, вул. Незалежності, 95, яке відсутнє за вказаною адресою.

Разом з тим, зі змісту заяви ОСОБА_1 щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «Торговий дім «СПЕКТОРГРУП» від 01.06.2025 суд встановив, що мотивами звернення позивача до органу Держпраці були виявлені ним порушення вказаним товариством законодавства з охорони праці за місцем здійснення господарської діяльності за адресою : 38521, Полтавська область, село Чернечий Яр ,вулиця братів Марченків, 40А-2.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Таким чином суд встановив, що розгляд та вирішення зазначених позивачем в заяві від 01.06.2025 питань, належить до компетенції територіального органу Держпраці, повноваження якого поширюються на територію Полтавської області.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про адміністративну процедуру» у разі, якщо вирішення порушених у заяві питань не належить до компетенції адміністративного органу, що її отримав, заява невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше п`яти робочих днів, надсилається за належністю до іншого адміністративного органу для розгляду по суті, про що в той самий день письмово повідомляється заявник. У такому разі днем подання заяви вважається день отримання заяви компетентним адміністративним органом.

Верховний Суд у постанові від 24.11.2021 у справі №380/2272/20 аналізуючи приписи Закону України «Про звернення громадян» зауважив, що законодавець, передбачаючи право/обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, мав на меті забезпечити заявнику об`єктивний та всебічний розгляд його заяви.

Водночас, вказаний обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пересилання звернення може бути реалізований виключно за сукупністю таких умов:

1) питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень;

2) звернення пересилається лише відповідному, а не будь-якому органу чи посадовій особі за належністю, тобто тому органу, до повноваження якого входить вирішення питань, що порушені у зверненні;

3) пересилання повинно відбутися в термін не більше п`яти днів;

4) про факт пересилання обов`язково повідомляється громадянин, який подав звернення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розглянувши звернення позивача в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надіславши його за належністю до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці для вжиття заходів відповідно до повноважень, відповідач діяв правомірно та жодним чином права позивача не порушив.

При цьому суд враховує, що заява позивача від 01.06.2025 надійшла на електронну адресу відповідача 23.08.2025 (субота), зареєстрована 25.08.2025 та надіслана відповідачем за належністю до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці 05.09.2025, тобто з незначним перевищенням встановлених законодавством строків. Водночас, сама по собі ця обставина не може свідчити про порушення прав чи законних інтересів позивача, які він просить захистити в межах цієї справи, оскільки таке звернення надіслано ОСОБА_1 в день подачі ним позовної заяви. При цьому, позивач не надав доказів того, що таке звернення було надіслане ним та отримане відповідачем раніше.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 вказує: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішеннями з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 380/17361/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 18 лютого 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua