Вирок від 17 лютого 2026 р. у справі №550/22/26 — Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/22/26

Провадження №1-кп/550/36/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025170450000646 від 07.12.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхуватка Чутівського району Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.

Відповідно до статті 17 Конституції України забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський є представником органу виконавчої влади, який повинен служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидіяти злочинності, підтримувати публічну безпеку і порядок.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання покладених на поліцію повноважень поліцейський є представником держави, а його законні вимоги є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 примітки 1 ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно зпосадовою інструкцією оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління юстиції ГУНП в Полтавській області з обслуговуванням території, підпорядкованої Полтавському РУП, затвердженою наказом Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області № 330 від 01.07.2025, оперуповноважений несе службу в складі добового наряду територіального підрозділу в єдиному однострої, із службовим посвідченням, спеціальним жетоном і табельною вогнепальною зброєю, у своїй роботі керується Конституцією України та іншими законами України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС та розпорядчими документами Національної поліції України та цією інструкцією.

Таким чином, оперуповноважений ВКП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, яка постійно обіймає в державному органі виконавчої влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та є представником влади.

Так, 06.12.2025 близько 15.30 год. оперуповноваженим ВКП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , який перебуваву добовому наряді у складі слідчо-оперативної групи, під час здійснення перевірки за викликом «сварка між сусідами», поблизу домогосподарства по АДРЕСА_1 , було встановлено учасника події ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителяс. АДРЕСА_1 .

В ході перевірки за логістичним пристроєм, вкладкою «Призовник», оперуповноважений ВКП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 встановив, що ОСОБА_4 перебуває в розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_2 (Чутове) як особа, яка ухиляється від військової служби. Після чого поліцейський ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_4 про необхідність доставляння його до РТЦК та СП.

В цей час ОСОБА_4 зрозумів, що його планують направити до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Чутове), як особу, у якої не оновлено військово-облікові документи та яка ухиляється від військової служби, на підставі постанови Кабінету Міністрів № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», під час дії особливого періоду внаслідок воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 № 2101-ІХ та в подальшому продовжено відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв`язку із чим у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на уникнення від доставки до РТЦК та СП шляхом пропозиції надати неправомірну вигоду працівнику поліції за невчинення вказаних дій.

В подальшому, 06.12.2025 близько 15.30 год. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пропозицію надання неправомірної вигоди працівнику поліції за нездійснення доставки останнього до РТЦК та СП, маючи на меті надання неправомірної вигоди службовій особі - оперуповноваженому ВКП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 , при цьому будучи достовірно обізнаним про те, що він являється представником влади та службовою особою правоохоронного органу, з метою невчинення дій щодо доставлення особи до відповідного органу ТЦК та СП та в подальшому уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення, шляхом усного висловлювання намірів надати неправомірну вигоду, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України, здійснив пропозицію надати оперуповноваженому ВПКПолтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 5 000 грн за недоставку до РТЦК та СП та в подальшому уникнення адміністративної відповідальності, передбаченої ст.210-1 КУпАП, тим самим пропонував надання оперуповноваженому ВКП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 , який являється службовою особою правоохоронного органу, неправомірну вигоду у розмірі 5 000 грн за невчинення ним в інтересах ОСОБА_4 дій з використанням наданих йому влади та службового становища.

У подальшому оперуповноважений ВКП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що дії ОСОБА_4 очевидно свідчать про пропозицію неправомірної вигоди службовій особі, керуючись у своїх діях чинним законодавством, зокрема законами України «Про національну поліцію» та «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вказаного діяння, зателефонував на лінію «102» з метою фіксації протиправних дій ОСОБА_4 , після чого протиправні дії останнього були припинені.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у пропозиції надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення нею в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданоїїй влади та службового становища, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

Позиція сторін кримінального провадження.

Обвинувачений в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.369 КК України, визнав повністю та підтвердив фактичні обставини скоєння ним кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті.

Зокрема, в своїх показаннях обвинувачений зазначив, що 06.12.2025 в ході перевірки працівником поліції його даних як призовника, він зрозумів, що його планують направити до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) як особу, у якої не оновлено військово-облікові документи. В зв`язку з небажанням бути направленим до РТЦК та СП, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України, здійснив пропозицію надати оперуповноваженому ВПК Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 5 000 грн за недоставку його до РТЦК та СП та в подальшому уникнення адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 210-1 КУпАП.

Обвинувачений вказав, що щиро розкаюється у вчиненому. Обіцяву подальшому не вчиняти нових правопорушень та просивйого суворо не карати.

Прокурор вказав, що при розгляді справи достеменно встановлено, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, тому просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України. Посилаючись на те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, визнав повністю, не заперечував фактичні обставини кримінального провадження, правильно розуміє та усвідомлює зміст обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, а також те, що обставини кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за фактом пропозиції надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, іншими учасниками судового провадження не оспорюються, після роз`яснення обвинуваченому та іншим учасникам кримінального провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження був обмежений допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, з визнанням недоцільності дослідження інших доказів, що стосуються обвинувачення.

Суд пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе обмовляє або в інший спосіб викривляє визнані ним у судовому засіданні обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Отже, обираючи вид покарання ОСОБА_6 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, наслідки його вчинення, бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який раніше не був судимим, щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, характеризується задовільно.

Враховуючи викладене, загальні засади призначення покарання - законність, справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію, враховуючи вимоги ст. 65 КК України, зокрема те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, враховуючи другорядну роль кари як мети покарання, беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї винуватості як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, дані про особу обвинуваченого, його задовільну характеристику, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 369 КК Україниу виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 50, 65, 66, ч. 1 ст. 369 КК України, ст.ст. 369-371, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у видіштрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Речові докази, а саме оптичний диск DVD-R «НР» ємністю 4,7 GB з відеозаписами, на яких зафіксовано факт пропозиції неправомірної вигоди працівникам поліції ОСОБА_4 , залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя ОСОБА_1