Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №460/11264/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 460/11264/24 пров. № А/857/15044/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі № 460/11264/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса), Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя у І інстанції Борискін С.А.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у Рівненський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Військової академії (м. Одеса) (далі – відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач-2/ВЧ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 (далі – відповідач-3/ВЧ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 (далі – відповідач-4/ВЧ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-5/ НОМЕР_1 ) в якому просив визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати і виплатити індексацію-різницю відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в сумі 4253,15 грн щомісячно за період з 01.03.2018 до 21.07.2019, з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнати протиправними дії та зобов`язати Військову академію (м. Одеса) здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2018 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити індексацію-різницю відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в сумі 4253,15 грн щомісячно за період з 23.07.2019 до 28.12.2019, з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнати протиправними дії та зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2019 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2019 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2019 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити індексацію-різницю відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в сумі 4253,15 грн щомісячно за період з 28.12.2019 до 01.02.2021, з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнати протиправними дії та зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2020 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2020 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2020 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити індексацію-різницю відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в сумі 4253,15 грн щомісячно за період з 02.02.2021 до 30.04.2022, з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнати протиправними дії та зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2021 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2021 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2021 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію-різницю відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в сумі 4253,15 грн щомісячно за періоди з 01.05.2022 до 31.12.2022, з 01.01.2024 до 25.05.2024, з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнати протиправними дії та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2022 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2022 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса), Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 01.03.2018 до 21.07.2019. Зобов`язано Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в сумі 4253,15 грн щомісячно за період з 01.03.2018 до 21.07.2019, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 23.07.2019 до 28.12.2019. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в сумі 4253,15 грн щомісячно за період з 23.07.2019 до 28.12.2019, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо визначення ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 29.12.2019 до 01.02.2021. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в сумі 4253,15 грн щомісячно за період з 29.12.2019 до 01.02.2021, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо визначення ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 02.02.2021 до 30.04.2022. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в сумі 4253,15 грн щомісячно за період з 02.02.2021 до 30.04.2022, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо визначення ОСОБА_1 розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_4 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір такої допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 01.05.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 25.05.2024. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в сумі 4253,15 грн щомісячно за періоди з 01.05.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 25.05.2024, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо визначення ОСОБА_1 розмірів підйомної допомоги, виплаченої у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підйомної допомоги, виплаченої у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.07.2015 проходить військову службу у відповідних з`єднаннях та підрозділах Збройних Сил України, Міністерства оборони України, що підтверджується витягом із послужного списку особової справи майора ОСОБА_1 від 12.09.2024 (а.с.32).

Позивач є учасником бойових дій, що засвідчується копією належного йому посвідчення серії НОМЕР_5 .

Наказом начальника Військової академії (по стройовій частині) від 04.07.2015 №172, ОСОБА_1 зараховано 29.07.2015 на навчання до військової академії на факультет підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення академії, призначено на посаду курсанта 1 курсу навчання та присвоєно військове звання солдат; зараховано до списків особового складу військової академії та поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами; установлено оклад у розмірі 154 гривні з 29.07.2015 (а.с.38).

На підставі наказу начальника Військової академії (по стройовій частині) від 21.06.2019 №135, ОСОБА_1 , призначеного на посаду начальника речової служби ВЧ НОМЕР_2 , з 21.06.2019 знято з усіх видів забезпечення, виключено з 21.07.2019 зі списків особового складу Військової академії (м. Одеса) та вирішено вважати таким, що вибув для подальшого проходження військової служби на посаді начальника речової служби у ВЧ НОМЕР_2 . Цим же наказом позивачу надано щорічну основну відпустку за 2019 рік терміном 30 діб та одну добу на переміщення до місця проведення відпустки, з 21.06.2019 до 22.07.2019 (а.с.37).

Нарахування й виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 у період проходження ним військової служби (навчання) у Військовій академії (м. Одеса), а саме з 29.07.2015 до 21.07.2019, здійснювались відповідачем-1, що не є спірними обставинами у даній справі.

Згідно витягу наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.07.2019 №207, лейтенанта ОСОБА_1 (…) з 23.07.2019 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с.111).

На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.12.2019 №365 вирішено лейтенанта ОСОБА_1 (…) вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби (…). З 28.12.2019 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.110).

Нарахування й виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 у період проходження ним військової служби у ВЧ НОМЕР_2 , а саме з 23.07.2019 до 28.12.2019, здійснювались відповідачем-2, що не являється спірними обставинами у цій справі.

Згідно витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.12.2019 №373, лейтенанта ОСОБА_1 (…) з 28.12.2019 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с.177).

На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 01.02.2021 №32, вирішено лейтенанта ОСОБА_1 (…) вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби у ВЧ НОМЕР_4 (…). З 01.02.2021 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.178).

Нарахування й виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 у період проходження ним військової служби у ВЧ НОМЕР_3 , а саме з 28.12.2019 до 01.02.2021, здійснювались відповідачем-3, що не оспорюється сторонами справи.

У період з 02.02.2021 до 30.04.2022 ОСОБА_1 проходив військову службу у складі ВЧ НОМЕР_4 на посаді начальника речової служби тилу, де й отримував належне йому грошове забезпечення, що узгоджується зі змістом витягу з послужного списку позивача від 12.09.2024, відзиву відповідача-4 на позовну заяву і довідок ВЧ НОМЕР_4 про розмір грошового забезпечення позивача за вказаний період (а.с.83, 84-85, 86).

Неведені обставини встановлено також у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 в адміністративній справі №200/6613/24, яке набрало законної сили 13.01.2025.

З 01.05.2022 ОСОБА_1 проходив військову службу у складі ВЧ НОМЕР_1 на посаді начальника речової служби тилу, що підтверджується витягом з послужного списку позивача та визнається ВЧ НОМЕР_1 у відзиві на позовну заяву.

На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.05.2024 №149, вирішено майора ОСОБА_1 (…) вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця, м. Київ. З 25.05.2024 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (…).

Протягом вказаного періоду позивач перебував на грошовому забезпеченні у відповідача-5, що не є спірними обставинами у справі та визнається сторонами.

Згідно витягу із послужного списку особової справи майора ОСОБА_1 від 12.09.2024, позивач перебуває на військовій службі «по теперішній час» (тобто по дату видачі цього документа – 12.09.2024).

Позивач 17.09.2024 звернувся до відповідача-1 із письмовою заявою щодо нарахування та виплати належної йому індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 21.07.2019, а також надання інформації (відомостей) про розмір фактично нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення за вказаний період.

Листом від 20.09.2024 №6/21/1064 Військова академія (м. Одеса) повідомила позивача, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з січня 2016 року по листопад 2018 року у Міністерства оборони України не було. Крім того, вказала, що оскільки Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, не передбачає механізму нарахування й виплати індексації за попередні періоди, та позивач не оскаржував наказ про його виключення зі списків особового складу військової академії, то підстави і фінансовий ресурс для виплати йому індексації грошового забезпечення відсутні.

Позивач вважаючи протиправними дії (бездіяльність) відповідачів щодо порядку нарахування й виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за спірні періоди, звернувся до суду з цим позовом з метою захисту своїх прав та інтересів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 43 Основного Закону України кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (…).

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII), цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною першою статті 1-2 вказаного Закону передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно частини другої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 цього ж Закону).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі – Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно статті 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.

Частина перша вказаної статті у початковій редакції передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII (далі – Закон №911-VIII), який набрав чинності 01.01.2016, у частині першій статті 4 Закону №1282-ХІІ цифри «101» замінено цифрами «103».

З 01.01.2016 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини друга-четверта статті 4 Закону №1282-XII).

Частиною першою статті 5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Згідно частини другої статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Положеннями частини сьомої статті 5 Закону №1282-XII передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (далі – Порядок №1078).

Пунктом 6 Порядку №1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету (…).

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці населення. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, в тому числі, й для військовослужбовців.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого законодавцем окремого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає усі підстави для нарахування й виплати такої індексації у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку №1078.

Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною такого грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Відтак, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування й виплату індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ВЧ НОМЕР_1 визнається, що з 01.05.2022 ОСОБА_1 проходив військову службу на посадах у складі ВЧ НОМЕР_1 , де й отримував відповідне грошове забезпечення, що також підтверджується витягом з послужного списку позивача.

На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.05.2024 №149, ОСОБА_1 (…) вирішено вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця, м. Київ. З 25.05.2024 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (…) (а.с.33).

Як вбачається з довідки ВЧ НОМЕР_1 про нараховане та виплачене майору ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду за період проходження служби з 01.05.2022 до 25.05.2024 (…) від 10.10.2024 №1634/ФЕС/4907, під час проходження позивачем військової служби у складі ВЧ НОМЕР_1 у відповідні періоди йому нараховувалась та виплачувалась лише поточна індексація, загальна сума якої склала 9829,65 грн.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на отримання індексації-різниці за згадані вище періоди, суд враховує, що як у березні 2018 року (місяць підвищення доходу ОСОБА_1 ), так і у період з 01.05.2022 до 25.05.2024 чинними залишалися норми Постанови №704, якою затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а відтак у період з березня 2018 року до дня виключення позивача зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 чергового підвищення тарифної ставки (посадового окладу) позивача як військовослужбовця не відбулось, незважаючи на зміну займаних ним посад та місць несення військової служби.

Таким чином, виключення ОСОБА_1 30.04.2022 зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_4 з наступним зарахуванням його з 01.05.2022 до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 є за своєю суттю переведенням (переміщенням) позивача як військовослужбовця між відповідними підрозділами (частинами) Збройних Сил України, здійсненим з незалежних від нього підстав (за рішенням командування) для подальшого проходження ним військової служби у встановленому порядку. А тому, на переконання суду, жодного переривання проходження позивачем військової служби, як і звільнення його зі служби, не відбулось, підтвердженням чого слугує, зокрема, витяг з послужного списку ОСОБА_1 .

Також, доказів протилежного відповідачами не надано та судом не встановлено.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час проходження військової служби у відповідача-5 за позивачем зберігалося право на отримання щомісячно суми індексації-різниці у фіксованому розмірі 4253,15 грн, нарахування і виплату якої мала здійснювати ВЧ НОМЕР_1 в силу вимог Порядку №1078.

Однак, такі нарахування і виплату відповідач-5 мав здійснювати не протягом усього періоду проходження позивачем служби у складі ВЧ.

Згідно абзацу вісімнадцятого пункту 3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 №2710-IX (далі – Закон №2710-IX), зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII. Вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.

Таким чином, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.

Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і, відповідно до закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, однак це не спростовує того факту, що на 2023 рік зупинено дію Закону №1282-XII на підставі приписів абзацу вісімнадцятого пункту 3 Прикінцевих положень Закону №2710-IX, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у даній справі.

Оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт – Порядок №1078, прийнятий на виконання вимог частини другої статті 6 Закону №1282-XII, також не застосовується протягом 2023 року.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 28.06.2024 у справі №200/2319/23.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 №3460-IX подібного обмеження не містить, а тому, починаючи з 01.01.2024, обов`язок підприємств, установ та організацій щодо нарахування й виплати індексації грошових доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення) відновлено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач-5, не нарахувавши та не виплативши позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди з 01.05.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 25.05.2024, допустив протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим порушені права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача підлягають судовому захисту.

Належним і ефективним способом відновлення порушених прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача-5 нарахувати й виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в сумі 4253,15 грн щомісячно за періоди з 01.05.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 25.05.2024, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Порядку №44, а відтак, у цій частині позовні вимоги також слід задовольнити.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання відповідачів здійснити перерахунок підйомних допомог, грошових допомог на оздоровлення та матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань, виплачених позивачу у період 2018-2022 років, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2 розділу І Порядку №260 (у редакції, чинній протягом вказаного вище періоду), до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

- винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту);

- допомоги.

Відповідно до положень підпункту 3 пункту 5 Постанови №704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Наведене узгоджується зі змістом пунктів 1, 6 розділу XXIII Порядку №260, відповідно до яких військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Випускникам військових навчальних закладів із числа осіб, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовців строкової військової служби, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу за 12 тарифним розрядом, установленим у додатку 1 до постанови № 704, окладу за військовим званням і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які вони мають право на день вибуття у відпустку.

Згідно з пунктами 1, 7 розділу XXIV Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги затверджений наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.02.2018 за №247/31699 (далі – Порядок №45).

Пунктом 1 Порядку №45 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв`язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується, зокрема, підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби.

Згідно пункту 2 цього Порядку, право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає:

- на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду;

- на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;

- на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.

Розмір підйомної допомоги обчислюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов`язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім`ї - на дату реєстрації їх місця проживання у населеному пункті за новим місцем військової служби військовослужбовця (розташованому поблизу місця служби військовослужбовця).

Виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат (пункт 3 Порядку №45).

Отже, судм першої інстанції вірно вказано, що підйомна допомога, грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є складовими грошового забезпечення військовослужбовців, а відтак, враховуючи викладені вище норми Закону №1282-XII і Порядку №1078, а також зроблені на їх підставі висновки суду, такі допомоги (у разі їх виплати на користь військовослужбовця) підлягають індексації у встановлено законодавством порядку.

Стверджуючи про протиправність дій ВЧ НОМЕР_1 щодо порядку обчислення підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплачених у 2022 році, позивач вказав, що при визначенні розміру таких допомог у складі місячного грошового забезпечення, з якого вони обраховуються, відповідачем-5 не врахована індексація.

Змістом довідки ВЧ НОМЕР_1 про нараховане та виплачене майору ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду за період проходження служби з 01.05.2022 до 25.05.2024 (…) від 10.10.2024 №1634/ФЕС/4907 підтверджується, зокрема, що у вересні 2022 року позивачу була виплачена підйомна допомога (24718,13 грн), у листопаді 2022 року – грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік (25402,60 грн) та у грудні 2022 року – матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік (25402,60 грн) (а.с.157).

Згідно з вказаною довідкою, нарахування й виплату таких допомог ВЧ НОМЕР_1 здійснено без урахування індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого проведено обрахунок їх розмірів.

Таким чином, апеляційний вважає правильним висновок суду першої інстанції, що при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 спірних допомог ВЧ НОМЕР_1 не виконала обов`язку, покладеного на неї Законом №1282-XII і Порядком №1078, а тому, такі дії відповідача-5 слід визнати протиправними.

З метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, відповідача-5 правомірно зобов`язано здійснити перерахунок і виплату позивачу підйомної допомоги, виплаченої у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, з урахуванням раніше виплачених сум.

У даній справі повноваження відповідачів не є дискреційними, оскільки у даному випадку є лише один правомірний і законно-обґрунтований варіант поведінки суб`єктів владних повноважень – нарахувати та виплатити позивачу індексацію (індексацію-різницю) грошового забезпечення.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”. У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

На основі усталеної практики тлумачення поняття “дискреційних повноважень” та з огляду на об`єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону №1282-XII, пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку №1078, суд дійшов висновку про те, що повноваження відповідачів стосовно визначення березня 2018 року місяцем підвищення доходу позивача, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення у період з 01.03.2018, а також розрахунку різниці між сумою можливої індексації у березні 2018 року і розміром підвищення доходу позивача не є дискреційними.

Місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідно, зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача у спірні періоди. Відтак, відповідачі не наділені повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи місяцем підвищення доходу інакший місяць, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймав позивач.

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі № 460/11264/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук