Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 17 лютого 2026 р.
Справа: №380/4060/25
Суддя: Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/4060/25 пров. № А/857/31460/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Глушка І.В., Обрізко І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 380/4060/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,
суддя у І інстанції – Гавдик З.В.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складення повного тексту рішення – не зазначено,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач), про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2023 року.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 968,96 грн, судового збору.
Водночас, після ухвалення рішення, судом було встановлено, що зазначеним рішенням не вирішено частину позовних вимог, а саме щодо застосування прожиткового мінімуму при розрахунку розміру сум надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії.
Представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення. Представник позивача зазначає, що предметом позовної заяви ОСОБА_1 у справі №380/4060/25 були протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у невірному розрахунку в оновленій довідці від 09.09.2024 №1159/12/13743 сум надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії. А саме, відповідач протиправно при розрахунку у довідці від 09.09.2024 №1159/12/13743 сум надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії застосував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018, хоча мав би застосовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 380/4060/25 заяву представника позивача ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового судового рішення – задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 09.09.2024 №1159/12/13743 із зазначенням у ній надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням у ній відомостей про розміри надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви позивача відмовити повністю.
Вказує, що загальний розмір грошового забезпечення за рішенням суду не може перевищувати розмір грошового забезпечення визначений за відповідною посадою діючих військовослужбовців на відповідну дату. Вказує, що зважаючи на сутність зазначених видів складових грошового забезпечення, розмір премії та надбавки для конкретного військовослужбовця заздалегідь не є фіксованим, а здебільшого залежить від якості та особливостей проходження ним служби. Зазначає, що відповідачем не порушено норми Постанови № 704, оскільки вони містять лише граничні (мінімальні і максимальні) величини виплати надбавки за особливості проходження служби та премії. Звертає увагу ,що зазначені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою у зв`язку з чим суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки посадовий оклад та оклад за військовим званням були обраховані з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, тому і щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивача повинні бути обраховані відповідно до розміру цих посадових окладів та окладів за військовим званням.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 КАС України).
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).
Таким чином, враховуючи вимоги п.п. 1, 3 ч.1 ст.252 КАС України, ухвалення додаткового судового рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення, покладається на суд, який ухвалив судове рішення.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням у ній відомостей про розміри надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, не вирішив питання щодо застосування прожиткового мінімуму при розрахунку розміру сум надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії.
Як вірно встановлено судом першої інстанції у спірних правовідносинах прохання позивача видати йому довідку для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2023 року відповідно до Постанови №704 обумовлено зменшенням відповідачем у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року виданій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду розмірів додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію) та премії. Зокрема, як встановив суд, їх розмір протиправно визначено з посадового окладу і надбавки за вислугу років, обчислених із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, а не на 01.01.2023 року.
Колегія судді підтримує висновок суду першої інстанції, що оскільки посадовий оклад та оклад за військовим званням були обраховані з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, тому і щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивача повинні бути обраховані відповідно до розміру цих посадових окладів та окладів за військовим званням.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про ухвалення додаткового рішення з метою визнання протиправними дій відповідача в частині застосування розрахункової величини – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року (1762,00 грн), при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме врахування цих величин при розрахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію) та премії, що зазначені у довідці від 09.09.2024 №1159/12/13743 станом на 01.01.2023 року, виготовленій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.203 року у справі №380/23785/23, є такими, що вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому їх слід визнати протиправними.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без задоволення.
Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 380/4060/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
І. М. Обрізко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua