Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №300/5747/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 300/5747/25 пров. № А/857/45474/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Качмара В.Я.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2025 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя: Бородовський С.О., місце ухвалення – м. Івано-Франківськ) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, –

встановив:

ОСОБА_1 , 14.08.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним і безпідставним його затримання 10.09.2024 (адміністративний арешт);

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоди в розмірі 35 000 Євро;

- визнати протиправними дії Прокопів і Кучмій по приховуванні від розгляду скарги позивача № Д-735 від 14.11.2022;

- стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 35 000 Євро.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норми процесуального права, а тому просить її скасувати та зобов`язати суд першої інстанції відкрити провадження у справі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що саме суд зобов`язаний розрахувати розмір судового збору.

У відповідності до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення позовної заяви, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи вимоги цієї статті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цю справу слід розглядати без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Повертаючи позовну заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що суд позбавлений можливості розрахувати суму сплати судового збору, оскільки позивачем вказано ціну позову « 35000 Євро», та в наступному в прохальній частині позову позивачем викладено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 35 000 Євро. Таким чином, для визначення розміру сплати судового збору позивачу необхідно було визначити ціну позову, відповідно до заявлених вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги до позовної заяви визначенні у ст. 160 КАС України, документи, що додаються до позовної заяви визначені в ст. 161 КАС України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).

Так, згідно ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. 3. ст. 169 КАС України).

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції в ухвалі від 08.09.2025 зазначив, що до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, розмір якого відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за адміністративний позов немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік становить 1211,20 грн.

Крім цього, суд першої інстанції в цій ухвалі зазначив, що позивачу необхідно розрахувати ціну позову, відповідно до заявлених вимог та сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки позивач заявив вимоги про стягнення моральної шкоди, а суд позбавлений можливості розрахувати суму сплати судового збору, так як позивачем вказано ціну позову у валюті євро.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», згідно якої за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підпунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно з приписами частини першої статті 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини другої статті 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до матеріалів справи, позивачем у цій справі заявлено позовні вимоги щодо визнання протиправним його затримання 10.09.2024 (адміністративний арешт) працівниками поліції, визнання протиправними дії Прокопів і Кучмій по приховуванні від розгляду скарги позивача № Д-735 від 14.11.2022 та стягнення моральної шкоди, завданої цими діями.

Отже, зміст наведених вище правових норм надає суд апеляційної інстанції підстави для висновку, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень).

За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас, за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, помилковим висновок суду першої інстанції щодо необхідності сплати позивачем судового збору в частині позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, яка заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, та за подання якої, у силу пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється.

Аналогічні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в постановах Верховного Суду від 18.10.2019 у справі № 405/8768/18, від 13.08.2021 у справі № 440/5178/20, від 28.09.2021 у справі № 440/2461/20, від 20.11.2025 року у справі № 260/412/25.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала є передчасною, оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги, що вимога про відшкодування моральної шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, повертаючи позов, допустив порушення норм процесуального та матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до приписів ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи

Керуючись ст. ст. 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 300/5747/25 – скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

В. Я. Качмар