Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №380/4474/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 рокуСправа № 380/4474/25 пров. № А/857/28676/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 червня 2025 року (суддя Качур Р.П., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі МОУ, РТЦК відповідно), в якому просила:

визнати протиправним та скасувати пункт 33 рішення МОУ, оформленого протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.11.2024 № 196/975 (далі Рішення, Комісія) про призначення дружині померлого внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги в сумі 671 000 грн;

зобов`язати МОУ призначити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168) та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII) в розмірі 15 000 000 грн та здійснити виплату одноразової грошової допомоги.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 9 червня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В доводах апеляційної скарги вказує, що згідно з витягом з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії ОСОБА_2 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю внаслідок захворювання, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б його членам сім`ї право на отримання допомоги у збільшеному розмірі, а саме відповідно до Постанови № 168.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для отримання позивачкою одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Постановою № 168, враховуючи причини настання смерті ОСОБА_2 та беручи до уваги правове регулювання питання отримання одноразової грошової допомоги членами сімей загиблих військовослужбовців після 24.02.2022.

Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29.07.1993 укладено шлюб що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , яке видане відділом ЗАГСу Дрогобицького міськвиконкому, про що зроблено запис № 383.

Згідно з витягом з наказу командира 67 ОБТрО (по стройовій частині) від 01.03.2022 № 7 ОСОБА_2 призначено на посаду водія 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти НОМЕР_2 окремого батальйону територіальної оборони та вважається таким, що 01.03.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 в період з 28.04.2022 по 11.06.2022, з 11.06.2022 по 02.11.2022, з 12.11.2022 по 03.02.2023, з 03.03.2023 по 09.03.2023, з 28.04.2023 по 09.08.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Харківській та Донецькій областях.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання: «Гостре порушення кровообігу. Коронарокардіосклероз. Атеросклеротична хвороба серця» захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини, що підтверджується витягом з протоколу 16 регіональної ВЛК від 19.04.2024 № 663.

02.08.2024 позивачка звернулась до РТЦК із відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (зі змінами) (далі Порядок № 975) у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2

08.11.2024 позивачка звернулась із запитом на МОУ з проханням надати копію написаної заяви від липня 2024 року (02.08.2024) на виплату їй, ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини у відповідності до Порядку № 975.

ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ОТЦК) 26.11.2024 у відповідь на згаданий запит від 08.11.2024 скеровано лист на адресу ОСОБА_1 із долученою до неї заявою про виплату ОГД від 02.08.2024.

В подальшому, позивачка звернулась із заявою від 08.11.2024 до МОУ у якій наполягала на уточненні заяви від липня 2024 року (02.08.2024) про виплату одноразової грошової допомоги та просила здійснити її виплату відповідно до пункту 2 Постанови № 168.

Позивачка 08.11.2024 звернулась із заявою до МОУ, у якій просила нарахувати та виплатити їй, дружині загиблого (померлого) військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 одноразову грошову допомогу у розмірі та в порядку, передбаченому Постановою № 168.

16.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 у відповідь на заяви від 08.11.2024 поінформовано позивачку про відсутність підстав для виплату їй одноразової грошової допомоги на підставі пункту Постанови № 168.

Позивачка звернулась до МОУ із заявою від 18.01.2025, у якій просила поінформувати її про стан розгляду поданих нею документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, а також про прийняте рішення за наслідком такого розгляду.

Головним управлінням соціальної підтримки 13.02.2025 повідомлено позивачку про те, що згідно з витягом з протоколу від 22.11.2024 № 196/975 Комісією прийнято Рішення про призначення їй одноразової грошової допомоги в розмірі 1/3 частини від 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 671 000 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про оборону України» (далі Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1 пункту другого статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Звідси слідує, що подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII. За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Виходячи з такого законодавчого врегулювання, вказана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 19.04.2024 № 663 причиною смерті ОСОБА_2 09.08.2023 є захворювання: «Гостре порушення кровообігу. Коронарокардіосклероз. Атеросклеротична хвороба серця» захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Щодо обставин смерті, то службовим розслідуванням по факту смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 встановлено, що 09.08.2023 оперативним черговим військової частини НОМЕР_3 надійшла інформація про факт смерті військовослужбовця, яка трапилась на позиціях першої стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 . Попередньо встановлено, що солдат ОСОБА_2 , 1967 р.н. відчув різкий біль в ділянці серця, задуху та виражену слабкість. Бійцями підрозділу було проведено комплекс реанімаційних заходів, проте безрезультатно. На момент смерті військовослужбовець перебував на бойовому чергування в районі н.п. Табаївка. Попередній діагноз: гостра серцево легенева недостатність.

Пунктом 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1, 6 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-XII).

На виконання пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975, якою затверджено відповідний Порядок (далі Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

За пунктом 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві

Відповідно до приписів пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168, у редакції, чинній станом на час звернення позивача із заявою про виплату допомоги), пунктом 2 якої установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Також пунктом 2 Постанови № 168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Отже, Постанова №168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану.

При цьому виплата збільшеного до 15 000 000 грн розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: 1) у разі загибелі військовослужбовця; 2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок (у постановах від 29 березня 2024 року (справа № 440/3321/23) від 21 серпня 2024 року (справа № 160/20229/22), від 18 листопада 2024 року (справа №240/1743/24), відповідно до якого питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:

у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини першої статті 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини першої стаття 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 15 000 000 грн на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абз. 1 п. 2 Постанови №168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац шостий пункту 2 Постанови №168).

Таким чином, чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких чітко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати.

Так, на відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, через те, що розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 17 березня 2025 року у справі № 280/2749/24.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа військовослужбовця ОСОБА_2 був встановлений діагноз смерті: «Гостре порушення кровообігу. Атеросклеротична хвороба серця» (висновок експерта від 22.08.2023 № 16/2316-С/23).

При цьому, відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_2 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть.

З протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 19.04.2024 № 663 встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стало не поранення, а захворювання «Гостре порушення кровообігу. Коронарокардіосклероз. Атеросклеротична хвороба серця».

Таким чином, враховуючи законодавче врегулювання підстав призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-ХІІ, Порядком № 975 та Постановою № 168, фактичні обставини справи свідчать про те, що смерть військовослужбовця пов`язана саме із захворюванням, а не настала внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).

Зважаючи на те, що 16 Регіональною військово-лікарської комісією встановлено, що ОСОБА_2 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю внаслідок захворювання, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б позивачу право на отримання допомоги у розмірі, передбаченому Постановою № 168. Відтак позивачем помилково ототожнюється поняття «загибель (смерть) внаслідок поранення» із «смертю внаслідок захворювання».

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що приймаючи пункт 33 Рішення про призначення дружині померлого внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги в розмірі 1/3 частини від 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 671 000 грн, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Водночас помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що оскільки смерть солдата ОСОБА_2 відбулася у період воєнного часу та настала у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане із захистом Батьківщини, позивач має право на одноразову грошову допомогу, передбачену Постановою №168.

Доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до помилкового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 червня 2025 року скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич