Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №366/2375/25 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2375/25

Провадження № 1-кп/366/130/26

В И Р О К

Іменем України

09 лютого 2025 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 за участю сторін кримінального провадження: прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачених – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників обвинувачених – адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іванків кримінальне провадження № 12025111190000052 від 05.07.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Усть-Ілімс, рф, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта неповна середня, не інвалід, не депутат, одруженого, утриманців не має, тимчасово не працює, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267 -1 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Веселе, Олександрівського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, із середньою-спеціальною освітою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та проживає по АДРЕСА_1 , не інвалід, одружена, тимчасово не працює, раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267 -1 КК України

ВСТАНОВИВ:

Так, 04.07.2025 року ОСОБА_5 разом з дружиною ОСОБА_6 , приблизно о 12 годині, маючи один спільний умисел на збір продуктів харчування рослинного походження, а саме лісових грибів на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, що постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, з подальшим їх переміщенням за межі зони, з метою вживання в їжу, діючи з корисливих мотивів, не маючи передбаченого законом дозволу, в обхід КПП Національної поліції, які розташовані по периметру, пішим порядком, вирушили із с. Губин в напрямку зони відчуження, де через прорив у дротяній огорожі з колючого дроту, проникли до 259-го кварталу Куповатського природного науково-дослідного відділення ДУ Чорнобильский радіаційно-екологічного біосферного заповідника, де у період часу з 12-ї до 16-ї години, в межах 258 та 259 кварталів назбирали лісових грибів Лисичок, загальною вагою 5,8 кг.

Цього ж дня, 04.07.2025 року, приблизно о 17 годині 29 хвилин, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які незаконно перебували на території 258-го кварталу Куповатського ПНДВ ДУ ЧРЕБЗ та вчиняли дії, направлені на переміщення свіжозібраних ними лісових грибів виду Лисички за межі вказаної території, були виявлені працівниками поліції, які здійснювали патрулювання території зони відчуження.

Таким чином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні закінченого замаху на переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного походження, оскільки вони виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України.

У судовому засіданні, після виконання вимог ст. 348 КПК України, після роз`яснення суті пред`явленого обвинувачення кожному з обьвинувачених, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, запевнив, що у майбутньому більше такого не повториться; обвинувачена ОСОБА_6 також визнала свою вину у повному обсязі, та запевнила суд, що це було востаннє.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, в тому числі досудову доповідь; постанову про визнання речових доказів; протокол радіаційного вимірювання, квитанцію про отримання на зберігання речових доказів.

Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, у зв`язку з визначенням порядку та об`єму дослідження доказів, передбаченому ч. 3 ст. 349 КК України, оскільки покази ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення та ніким не оспорюються.

Так, будучи допитаними в якості обвинувачених, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повністю підтвердили обставини викладені в обвинувальному акті.

Згідно досудової доповіді складеної провідним інспектором органу пробації, ОСОБА_9 від 22.08.2025 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , з урахуванням інформації, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення відповідно до результатів оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації, вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без обмеження або позбавлення волі на певний строк, та у разі призначення покарання у виді пробаційного нагляду або звільнення від покарання з випробуванням, додатково покласти на засудженого додатковий обов`язок, зокрема: виконати заходи передбачені пробаційною програмою.

Згідно досудової доповіді складеної провідним інспектором органу пробації, ОСОБА_9 від 25.08.2025 року, щодо обвинуваченої ОСОБА_6 , з урахуванням інформації, що характеризує особу обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення відповідно до результатів оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації, вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без обмеження або позбавлення волі на певний строк, та у разі призначення покарання у виді пробаційного нагляду або звільнення від покарання з випробуванням, додатково покласти на засудженого додатковий обов`язок, зокрема: виконати заходи передбачені пробаційною програмою.

Так, згідно наданих характеристик за місцем проживання, обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, скарг на його поведінку не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, перебуває у шлюбі, утриманців не має, раніше не судимий.

Згідно наданих характеристик за місцем проживання, обвинувачена ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується посередньо, скарг на її поведінку не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, перебуває у шлюбі, утриманців не має.

Так, вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доведена, а їх умисні дії кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України, як вчинення з прямим умислом закінченого замаху на порушення вимог режиму радіаційної безпеки, тобто переміщення будь-яким способом без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного походження.

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, ОСОБА_5 суд визнає щире.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого, ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої, ОСОБА_6 , суд визнає щире.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченої, ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 53 КК України - штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

За ч. 2 ст. 53 КК України - розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

При визначені виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд бере до уваги ступінь і характер скоєного злочину, відомості про його особу, обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, вік, майновий та сімейний стан, а тому вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції статті у виді штрафу.

При визначені виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд бере до уваги ступінь і характер скоєного злочину, відомості про її особу, обставину, яка пом`якшуює покарання, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, вік, майновий та сімейний стан, а тому вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції статті у виді штрафу.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в перерахунку становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України та призначити їйу покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в перерахунку становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід не обирався та підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази: Лісові гриби виду «Лисички» - знищити.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Згідно ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_10