Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №286/4352/25 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4352/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В. ,

з секретарем Грищенко Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Овруч адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -

В С Т А Н О В И В:

03.12.2025 ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову № R204424 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП про накладення штрафу. Стягнути сплачений ним судовий збір з відповідача з його бюджетних асигнувань.

Мотивуючи тим, що відповідно до постанови № R204424 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 18.11.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , його визнано винним за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 17000, 00 грн., у разі несплати штрафу протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили, в порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі 34000, 00 грн.. Відповідно до постанови його звинувачено в умисному діянні, яке виразилося у неприбутті за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Він з 07.02.2024 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 . В липні 2025 року під час чергового оновлення електронного військового документа через застосунок Резерв+ виявив, що його від 17.06.2025 оголошено у розшук, причина – неявка за повісткою. Проте, повісток та жодних повідомлень про їх надсилання не отримував. 10.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 він надав заяву про зняття з розшуку, повідомлення про оновлення даних ВЛК та запит про надання інформації щодо причин розшуку. З відповіді на запит він дізнався, що причина розшуку це неявка за повісткою, яка була надіслана на адресу, взяту з реєстру ЄІССС – АДРЕСА_3 . За даною адресою він перебував у період повномасштабного вторгнення, коли вивозив сім`ю у безпечне місце до родичів, а саме з початку березня по травень 2022 року. 07.02.2024 при постановці на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ним була вказана фактична адреса проживання, яка і є його адресою: АДРЕСА_1 , яку він також вказав 07.07.2024 при уточненні своїх даних в застосунку Резерв+. Оскільки повістка була направлена на неналежну адресу, чим порушено норми зазначені у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, він 15.07.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 із заявою про зняття його розшуку, проте відповіді на дану заяву не отримав. У зв`язку зі спливом термінів притягнення до адміністративної відповідальності – 26.09.2025, 20.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 ним було подано заяви про зняття з розшуку, проте відповіді про розгляд вказаних заяв ним не отримано. Оскаржувана постанова винесена після закінчення строків притягнення до адмінвідповідальності. Також з вказаної постанови не вбачається коли і ким була видана повістка, на коли саме і куди було викликано його за повісткою, відомості про направлення йому повістки та її отримання/вручення, а тому вказану постанову вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримано 02.01.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № R204424 по справі про адміністративне правопорушення від 18.11.2025 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, так як ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до зазначеної постанови, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , військовозобов`язаний, не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. У постанові наявна відмітка про те, що постанова набирає законної сили з 28.11.2025.

З копій військово-облікового документу «Резерв+», видно, що дані уточнені вчасно: 07.07.2024 та 09.07.2025, також зазначено, що документ, який був уточнений 09.07.2025 дійсний до 07.09.2026, адреса проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначена: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру Овруцької територіальної громади від 25.11.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 20.10.2006 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 10.07.2025 та 15.07.2025 звернувся до Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявами про зняття його з розшуку, в яких просив зняти його з розшуку у зв`язку з оновленням даних, усуненням причин неявки та відсутністю порушення, а також 10.07.2025 надав запит про надання інформації щодо причин його внесення до переліку осіб, які перебувають у розшуку за ініціативою ТЦК, про що свідчать вказані заяви.

З відповіді від 16.07.2025 № 1561, наданої ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 у Житомирській області Вадима САМОЙЛЕНКО Невмержицькому В.В., видно, що електронна повістка № 3613940, через АТ «Укрпошта», про прибуття особисто до ІНФОРМАЦІЯ_7 07.06.2025 за адресою: АДРЕСА_4 для уточнення даних направлена за адресою фактичною проживання: АДРЕСА_3 (дані з реєстру ЄІССС від 13.05.2025). Повістка була повернута з відміткою, що адресат за вказаною адресою не проживає. Також зазначено, що оскільки ОСОБА_1 не прибув вчасно за викликом, АІТС «Оберіг» в десятиденний термін автоматично вносить як порушник військового обліку такий, що не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію). Для зняття статусу порушника ВО необхідно прибути особисто до ІНФОРМАЦІЯ_7 для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

26.09.2025 та 20.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявами про зняття його з розшуку, в яких просив закрити провадження у справі про накладення на нього адміністративного стягнення, якщо таке було відкрито, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення або закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Зняти його з розшуку та повідомити Національну поліцію про необхідність скасування відповідних облікових даних.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно з яким належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 08.10.2024 рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Суд звертає увагу на те, що він позбавлений можливості безпосередньо дослідити докази, які б підтверджували інформацію з протоколу про адміністративне правопорушення, адже відповідач не надав відзив та не долучив відповідні докази. Тому суд сприймає ці факти лише на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а саме копії постанови № R204424 від 18.11.2025.

Що стосується спірного питання чи був позивач повідомлений належним чином, суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень мав можливість надати суду докази належного повідомлення позивача про надходження на його ім`я повістки, проте не зробив цього, а тому суд не може перевірити зазначені обставини. У матеріалах справи будь-які відомості про направлення повістки ОСОБА_1 за адресою проживання, яка була вказана останнім в військово-обліковому документі «Резерв+», уточненому 09.07.2025, а також її отримання останнім, відсутні. До матеріалів позовної заяви доданий лише лист ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 16.07.2025 № 1561, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , електронна повістка № 3613940, через АТ «Укрпошта», була направлена за адресою фактичною проживання: АДРЕСА_3 .

В позовній заяві позивач зазначив, що повісток та жодних повідомлень про їх надсилання не отримував, також в постанові відсутнє посилання на офіційний документ, який направлявся позивачу для явки до органів ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначені доводи матеріалами справи не спростовуються.

Також суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час.

Матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою ОСОБА_1 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що за адресою: АДРЕСА_4 , направлялася позивачу поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.

Відповідач не надав суду копію повістки/розпорядження/виклику, яка б доводила, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 на конкретну дату та час, не надав доказів, що ОСОБА_1 отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання та не надав суду доказів, що факт неявки ОСОБА_1 зафіксовано відповідним актом.

Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов`язку ОСОБА_1 ухилився.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст.ст.5,7,9,77,90,121,242-246,286 КАС України, ст.ст.7,9,210-1, 251,280,284,293 КУпАП, Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Конституцією України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Постанову № R204424 по справі про адміністративне правопорушення від 18.11.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП визнати протиправною та скасувати, провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) місцезнаходження: АДРЕСА_5 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Я. В. Кулініч