Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №286/2413/25 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2413/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І. ,

з секретарем судового засідання Щипською І.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Державний реєстратор Євсейчук Марина Петрівна, Головне управління Держгеокадастру у Житомирської області, про припинення права власності , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: с.Гуничі Коростенського району Житомирської області, звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в якому просить припинити право власності на земельну ділянку 1824286500:15:000:0099 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розташована на території Раківщинської сільської ради Коростенського району, номер запису про право власності 26349602 від 24.05.2018 року, зареєстрованого в розділі № 1562926918242 від 29.05.2018 року на підставі рішення державного реєстратора № 41314415 від 29.05.2018 року, мотивуючи тим, що спірна земельна ділянка на праві власності належала матері позивачки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 053233, однак зареєстрована державним реєстратором Словечанської сільської ради Євсейчук Мариною Петрівною на іншу особу - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якого прийняв ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після якого прийняла його дружина ОСОБА_2 - відповідач.

Ухвалою суду від 24.07.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено підготовче судове засідання на 09.10.2025 року. Ухвалою суду 09.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.12.2025 року. Судовий розгляд відкладався на 18.02.2026 року, 10.30 год.

Сторони, будучи належно повідомленими, в судове засідання повторно не прибули. Позивач у позові просила розглянути справу у її відсутність. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала, натомість подала заяву, в якій вказала, що проти задоволення позовних вимог не заперечує, просила здійснити розгляд справи без її участі. Третя особа 1 подала листи, в яких повідомила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог, пояснила, що нею дійсно 24.05.2018 року внесено запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності, згідно з яким власником земельної ділянки з кадастровим номером 1824286500:15:000:0099 є ОСОБА_3 , однак, підстави для відмови у внесенні вказаного запису до Реєстру на дату його вчинення були відсутні, просила справу розглянути без її участі. Третя особа 2 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, у вирішенні спору покладається на розсуд суду. Неявка сторін та третіх осіб не перешкоджає судовому розгляду.

Відтак, розглянувши вимоги та доводи позову, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Гуничі Овруцького району Житомирської області у віці 67 років померла ОСОБА_4 , яка доводиться позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю, що стверджується копіями свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 , 1940 року народження, була зареєстрована та проживала до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2 , одиноко, що стверджується копією довідки виконкому Овруцької міської ради Житомирської області від 12.06.2018 року № 902.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина все належне їй майно та майнові права.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 053233, виданого 10.01.2003 року Овруцькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації № 342 від 27.11.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 1483, ОСОБА_4 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 1,6271 га, кадастровий номер 1824286500:15:000:0099, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області.

Позивач, будучи дочкою померлої, є спадкоємцем за законом першої черги, має право на спадкове майно, до складу якого увійшла також належна ОСОБА_4 земельна ділянка площею 1,6271 га, кадастровий номер 1824286500:15:000:0099. Однак, як стверджує позивач, вона не може реалізувати своїх спадкових прав на вказану земельну ділянку, оскільки право власності на цю ділянку в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_3 .

Як вбачається з Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1805922862018 від 14.11.2018 року та № НВ-0002175572024 від 05.09.2024 року, Відділом держземагенства в Овруцькому районі 10.01.2003 року зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 1824286500:15:000:0099 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 1,6271 га, що перебуває у приватній власності; у розділі ДЗК «Відомості про право власності/право постійного користування» власником цієї земельної ділянки в цілому зазначено ОСОБА_3 , при цьому відомостей про документ, який є підставою для виникнення права, та про документ, що посвідчує право, не зазначено, такі відомості відсутні; у розділі ДЗК «Відомості про право власності/право постійного користування згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно» власником цієї земельної ділянки в цілому зазначено ОСОБА_3 , документом, який є підставою для виникнення права, зазначено Розпорядження Голови Овруцької районної державної адміністрації від 14.05.2018 № 117, відомості про документ, що посвідчує право, відсутні.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.05.2018 року № 125495261 та з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2019 року № 172903505 та від 05.09.2024 року № 393643441, Відділом в Овруцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 21.02.2018 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,6271 га, кадастровий номер 1824286500:15:000:0099, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562926918242, та державним реєстратором Словечанської сільської ради Овруцького району Житомирської області Євсейчук Мариною Петрівною 24.05.2018 року зареєстровано право приватної власності на вказану земельну ділянку в цілому за ОСОБА_3 , підстава виникнення права власності: розпорядження Голови Овруцької районної державної адміністрації № 117 від 14.05.2018 року.

Розпорядженням голови Овруцької районної державної адміністрації Дивинського Ю.С. від 14.05.2018 № 117 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 » на підставі заяв громадян про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) – затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) згідно з додатком та передано громадянам в приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з додатком, що стверджується копією цього розпорядження.

У Списку громадян, яким затверджені технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), який є додатком до розпорядження голови адміністрації 14..05.2018 № 117, в рядку під порядковим номером 2 значиться: ОСОБА_3 , Раківщинська сільська рада, 1824286500:15:000:0099, 1824286500:11:000:0055, площа всього 2,3720 га, з них ріллі 1,6271, кормових 0,7449 пасовища.

Як зазначено Відділом в Овруцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у листі від 22.01.2021 року, ОСОБА_4 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 053233, який облікується та зареєстрований у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю Раківщинської сільської ради за № 1483 від 10.01.2003 року, належала земельна ділянка за межами населених пунктів Раківщинської сільської ради, якій присвоєно кадастровий номер 1824286500:15:000:0099. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру (програмного забезпечення НКС) розділу 3 Поземельної книги 19.11.2015 року державним кадастровим реєстратором було здійснено запис про виникнення права власності земельної ділянки кадастровий номер 1824286500:15:000:009, власником якої зазначено саме ОСОБА_4 . Проте, 30.05.2018 року № 006 державному кадастровому реєстратору відділу в Овруцькому районі в порядку інформаційної взаємодії між державним земельним кадастром та державним реєстром речовим прав на нерухоме майно надійшли відомості про виникнення права власності земельної ділянки кадастровий номер 1824286500:15:000:0099 за ОСОБА_3 . Зміни про власника вказаної ділянки внесено державним реєстратором Словечанської сільської ради 24.05.2018 року, реєстраційний номер 26349602.

Як зазначено Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у листі від 29.05.2024 року та Відділом № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у листі від 03.07.2024 року, згідно з Книгою записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області на земельну ділянку за кадастровим номером 1824286500:15:000:0099, площею 1,6271 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Раківщинської сільської ради Коростенського (Овруцького) району Житомирської області 10.01.2003 року було зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 053233 на ім`я ОСОБА_4 . Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру та Інформації з реєстру речових прав, що надходить в порядку взаємодії Державного земельного кадастру та реєстру речових прав на нерухоме майно 24.05.2018 року надійшла інформація щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1824286500:15:000:0099 на ім`я ОСОБА_3 , площею 1,6271 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Раківщинської сільської ради Коростенського (Овруцького) району Житомирської області. Відомості про орган державної реєстрації прав надійшли від Словечанської сільської ради Овруцького району. Додатково повідомлено, що інформація про прийняття рішення щодо виділення/передачу у власність земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 1824286500:15:000:0099 – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до архіву відділу № 3 не надходила.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 . Позивач стверджує, що спадщину після ОСОБА_3 прийняв ОСОБА_5 , однак докази цього в матеріалах справи відсутні і сторонами суду не надані. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 . Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його дружина ОСОБА_2 – відповідач, що підтверджується копіями свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 та свідоцтва про управління корпоративними права на 100 відсотків статутного капіталу Фермерського господарства «Кравчука», АДРЕСА_3 , виданого 16.07.2024 року спадкоємцю ОСОБА_2 приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Івчук С.С. у спадковій справі № 230/2024, зареєстрованого в реєстрі за № 4013.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець власника спірної земельної ділянки ОСОБА_4 , у позові до відповідача ОСОБА_2 , як спадкоємця ОСОБА_5 , який спадкував за ОСОБА_3 (як стверджує позивач і не заперечує відповідач), просить припинити право власності на земельну ділянку 1824286500:15:000:0099 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розташована на території Раківщинської сільської ради Коростенського району, номер запису про право власності 26349602 від 24.05.2018 року, зареєстрованого в розділі № 1562926918242 від 29.05.2018 року на підставі рішення державного реєстратора № 41314415 від 29.05.2018 року.

У відповідності до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст.16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У відповідності до ст.321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. У відповідності до ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Статтею 81 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки, а саме: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статте 346 ЦК України передбачено загальні підстави припинення права власності. Зокрема право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника; 12) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 140 ЗК України встановлено вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку, а саме: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом; є) примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 ст.152 ЗК України встановлено способи захисту прав на земельні ділянки. Зокрема захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У відповідності до ст.154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

Статтею 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

Проаналізувавши наведені норми в сукупності, суд дійшов висновку, що заявляючи в суд вимогу про припинення права власності померлої особи, позивачем обрано неправильний спосіб захисту її порушеного права власності на земельну ділянку, оскільки у даному випадку позивачу слід було звернутися в суд з позовом про визнання недійсним розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації від 14.05.2018 № 117, яким передано належну позивачу на праві приватної власності земельну ділянку у приватну власність іншій фізичній особі, та на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності іншої особи, що матиме наслідком скасування запису про таку державну реєстрацію в реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.02.2026 року.

Суддя: В. І. Вачко